Як партизани ліквідували Олексія Мозгового.
- 26.05.15, 21:47
- Твоя Україна
Вовк передав "Оглядачеві" повідомлення про ліквідацію Мозгового.
Інформаційний простір підірвала новина про вбивство одного з
ватажків терористів — Олексія Мозгового. «Тіні» вже узяли на себе
відповідальність за цю ліквідацію. Розкажіть, що там насправді сталося?
Група вийшла в плановий рейд. Нас не скажу, що багато, але і не мало.
Розбиті по 3, по 5 по 7 чоловік. Є по 15 чоловік групи у нас. Керує нами
одна людина — координує. На жаль, допомоги від нашої армії ми не
бачимо. Те, що роздобули тут — з тим і воюємо. Тут багато зброї. Чесно
кажучи, добути її не проблема.
Так от. Вишли в плановий рейд. Завдання у нас, як завжди — знищення
живої сили супротивника. У цьому місці ми вже один раз намагалися його знищити, але
тоді у нас не вийшло. Цього разу була чітка інформація від місцевих
жителів, що по цій трасі проїжджає керівництво терористів. Ми заклали МОНки (МОН-
50) — і з автоматами АК калібру 7,62 мм, трохи патронів і чекали. З ними їздив
мікроавтобус — в попередній раз його підірвали. Підірвали біля
дороги — і за ним можна було сховатися у разі вибуху міни.
Нас було троє. Всі троє — колишні офіцери спецназу. У "Тінях" ми вже
майже рік. Їхала машина — підірвали її. Розстріляли тих, хто міг
чинити нам опір. І плюс машину супроводу.
Їх було 6 чоловік. У всіх військовий стрій. Те, що зараз
говорять, що там були цивільні — неправда. Жодного цивільного там не
було. На машині Мозгового номери взагалі стояли «Новороссия». На іншій
машині, на жигулях, були луганські номери. Але теж вони усі в
військових строях були одягнені. Ну скажіть мені, де цивільні особи
супроводжують бойовика? Та ще з автоматами? Вони усі зі зброєю були.
Деякі, мабуть, порахували, що ми кудись зникли. І справді — був проміжок
часу, коли ми не дуже активно діяли — тому що зрозуміли, що потрібно
працювати чітко по цілях. Встановлювати чітко маршрути і потім займатися
їх ліквідацією. До речі, тим товаришам я можу сказати одно: нехай не
квапляться нам мстити. Ми скоро до них самі прийдемо. Ми скоро прийдемо —
і кожен відповість за все, що він зробив. Ми ж тут на місці — ми бачимо
це усе. Ми бачимо, як гвалтують жінок, ми бачимо, як розбирають усе, як
вивозять. Як знімають навіть двері і їх вантажать і
відвозять. Вантажать — і на Росію це усе йде. Ми ж це усе бачимо. Їм все
потім повернеться. Все стане на свої місця.
Людей тільки шкода. Дуже шкода. З цим потрібно щось робити, тому що люди
голодні. Так, ці сидять і по кафе, і по ресторанах — вони гуляють
щодня, бойовики. А народ — ні. Він не гуляє. Ми ж тут часто буваємо,
бачимо. Та і люди самі усі бачать. Те, що вони роблять ці постановки, що
хтось зібрався і кричить за »Новороссию» — це примітивний спектакль.
Це я вам точно кажу, немає у них такої підтримки.
Скажу вам чесно: ми полювали на Мозгового цілеспрямовано. У нас чітке завдання,
поставлене нашим керівником і ми відпрацьовуємо цілі. Чому я і кажу: всі ті, що зараз кричать, що вони нам мститимуть — не квапитеся.
Ми самі прийдемо. Ви у нас далі по графіку. Війна закінчиться не тоді,
коли ми звільнимо територію, а коли останній злочинець буде покараний. А
вони будуть покарані. Вже повірте.