Вперше за 10 місяців користування новим смартфоном наважився видалити додаток. Позбувся програми, якою не користувався, але від якої надходили оповіщення.

А взагалі, з програмами на смартфоні треба бути дуже обережним — не натискати додатки, якими не збираєшся користуватись. Бо від цього плитка додатку може змінити колір (і потім неможливо його до початкового цнотливого вигляду), або закидають рекламними оповіщеннями. Здавалось би, це просто. Але буває чисто випадково задінеш, або просто з цікавості — і всьо, програма втратила «цнотливість». Назад не повернеш, як було (хіба шо скинути налаштування до заводських).

Скажете типу, а нашо тобі програми, якими не користуєшся? Ну, вони ж йшли в комплекті. То нехай би й були. Головне — не активувати.

Ще один аспект — російські сервіси, які були встановлені в заводській комплектації. У зв'язку з блокуванням російських сайтів в них нема потреби (навіть при бажанні їх використовувати).  Ну, наприклад, пошук Яндексу, Яндекс-карти, Вконтакт. Без додаткових програм для анонімізації трафіку російськими додатками неможливо буде скористатись. Мобільний оператор вже заблокував деякі сайти. Так що можна юзати тільки через «обхідні» шляхи. От і виходить: навіщо додатки, якими не так просто  скористатись?
Цікаво, а як ви поступили з російськими додатками? І взагалі, чи любите видаляти стандартні програми?

Запитували про роботу. Так ось, поки ще не влаштувався, але приглядаюсь до роботи працівником торгівельного залу в супермаркеті. Ну а шо, досвід необов'язковий (хоча так важче входити в курс справи, зате цікавіше). Вакансій по супермаркетам повно.

Звичайно, є аспекти які не дуже: необхідна санітарна книжка (думає, це така морока), догляд як на складах, перевезення тележок-рокл з товаром. Але така специфіка. В усякому разі, легше, ніж кур'єром.

І ще що... фотік з собою не візьмеш, щоб після роботи пофоткати маршрутки(

Сьогодні йду на оглядини нової роботи. Мандраж з приводу працевлаштування лишив у вчорашньому дні, а сьогодні задумався над дорогою на роботу. Бо цього разу діставатися трохи незручно. Треба йти пішки до маршрутки — тому що біля дому маршрутки не їздять в район нової роботи. А потім на маршрутці. Пішки + маршрутка — це ще непоганий варіант. Хоча поки ви читаєте ці рядки, я мабуть буду мокнути під дощем. Ну, можна зробити і так: маршрутка по місту + маршрутка до Києва. Але ж це зайві витрати.

А з іншого боку, таке щастя, як маршрутка від самого дому до роботи, в мене було тільки на одній фірмі. А на першу роботу взагалі їхав маршруткою і потім з пересадкою на тролейбус. На другу роботу добирався пішки + електричкою + на тролейбусі. Так що це фігня. Та й прогулятися перед роботою корисно, чи не так?

У Потапа з Настею в одній із пісень є такі слова: «Вызывай такси под рестик». А я дивувався із незрозумілого слова. Думав, а шо ж воно таке — «рєстік»? І от, випадково дізнався, з програми «Чотири весілля». Виявляється, рєстік — це ресторан. Хм... раніше такого слова і не чув.

Хоча після програми почув ще один незрозумілий вислів: «пресвятий кейтеринг». А шо воно значить?

Думав про шо б написати і згадав, що розпочинав тему про київські заводи. Але не довів до логічного завершення — залишилось показати частину заводів. От тільки не дуже зараз наїздишся... Тому запитую у юашників: може в когось є фотки, або зможе відфоткати

Порібно такого плану.

Цікавлять знімки таких підприємств: Судноремонтний завод (Поділ), Пивзавод "Оболонь", Сміттєспалювальний завод (Бортничі), Завод "радикал", Дарницький шовковий комбінат (те, в що він перетворився), Завод "Хімволокно" (Дарниця), Фармацевтична фабрика "Дарниця", Завод "Буревісник".

Вчора відкрив дачний сезон 2017 року. Ну, що сказати... Враження, ніби це інша дача — не та, що була раніше. Порівнюючти із 2015 роком багато що змінилось. І у нас на дачі, і на всьому дачному масиві. Дерева підросли, будинок добудували (в новому вигляді я його бачив тільки декілька разів), сусіди потроху будують будиночки. І ще одна зміна: якщо в 2014-2016х на дачі хазяйнував батько, то з цього року ділянку віддали брату. Батькам вже важко і працювати на городі, і батько вже застарий, щоб керувати машиною. А на маршрутках не наїздишся — все одно пішки далеко йти. І я один із дачею не справлюся. А брату треба десь жити (винаймати хату дорого). Головне, що дача дістанеться не чужим людям.

Однак хоч і рідня, але відчуваєш на дачі гостем. Навіть особливого суму не було. Хоча могилка кота нагадує, що на дачі був ще один господар — Рижик. Все-таки якось порожньо на дачі без тваринок.

Що цікаво, дачний сезон цього року відкрили рано. Зазвичай городні справи розпочинали в квітні-початку травня. Ну, цього року і весна прийшла за календарем. Хоча було холодно. А пейзажі пізньоосінні.

Поприбирали бадилля, перенесли дошки, пообрізали дерева (на мою думку, підчистили занадто). З сокирою і пилою не дуже вправно виходить. Хоча звідки взятися вправності і сили? Що, тренувався? Мені більше в кайф перекопати землю, полити городину, зібрати врожай. А пиляти-рубити нє. Ну, думаю, городні справи на цей рік поки залишаться під нашим впорядкуванням. Хоча з планами брата і садити ніде буде. Треба було купити сусідню ділянку. Бо 6 соток мало.