Холодно и противно. Надо встать на 10 минут раньше, чтобы прогреть машину, руки примерзают к рулю, стёкла запотевают, иногда даже иней приходится отскрёбывать. На работе батареи еле тёплые, дома горячий душ и весь вечер в обнимку с обогревателем, шевелится не хочется, никаких лишних движений. Нос и рот укутаны шарфом. На ногах огромные меховые тапки. Крем для рук и лица уходит килограммами. Тихо-тихо. Жор. Много-много Bjork. Совсем скоро спячка.

Почему осень на меня непоправимо влияет. Что в ней такое, что заставляет увидеть себя с другой стороны. Быть может это простая тоска по теплым летним дням, или по беззаботным коротким ночам. Прохлада и унылость осенних дней, загоняет подальше от улиц в обитель, или кафе. Осень, не выпуская из теплой комнотухи, показывает перед окном симфонию дождя, и колорит уставшей листвы.  Гуляя по парку я заметил одну закономерность, большинство людей влюбляется именно осенью. К чему бы так? Может просто они устали от летних беспринципных спариваний. Или им просто холодно гулять в одиночестве. Или им просто грустно в осенние дни, а в такие моменты лучше быть одними, а не одному, или одной. Не знаю, для меня это сейчас чуждо. Но все же, мне приятно наблюдать за влюбленными. Они так потешно воркуют, пытаются что-то прочитать, у друг-руга в глазах, сжимают руки покрепче, таким образом, будто хотят выразить силу своих чувств. Они меня умиляют. Ну все, хватит наблюдать, а то это переходит в извращение. С осенью у меня проснулась негодяйка, и звать ее апатия. Эта сволочь, всю мою инициативу избивает, и пинает ногами безразличия. За что не возьмусь, дай ей только повод сделать ошибку, и все, руки опускаются. Понятное дело, я сам виноват. Но что уж поделать, когда в твою жизнь пришел похуй? Непонятно, когда наблюдаешь убыль дней. Не понимаешь, ведь толком не поправил все свои дела, а уже пришел сумрак. И на полпути к задуманным планам, сворачиваю к ближайшему бару, вызваниваю знакомых, и друзей. И с кем не говорю, у всех одна и та же песня. Один влюблено, перебивая сам себя, рассказывает о своей девице, которую недавно повстречал. Другой, раздраженно пытается выразить, как ему все надоело. - Тоска накрыла стульчаком унитаза, все дерьмово, я смываюсь в на Кипр. Приятный выход из положения.) Третий, изнывает от такой же как и у меня апатии, сетуя на свою хреновую судьбу. Все надоело, бабок нет, и зарабатывать впадло, и тратить не охота. Интересная концепция негодования.

И как же осень завернула меня в кокон безразличия, хандры, и скуки? Одна лишь вера в то, что я выйду из него лучше, чем прежде был. Только бы бабочкой не вылезти.

Крики, это тебе:

Самые лучшие совершенные стервозные холодные тёлки.

Остальным можно полюбоваться. 

Сегодня в очередной раз попал в «Dream World» в Бангкоке и наконец-то сходил в «Snow Town», где испытал настоящий шок. Ещё бы! Я ведь уже почти как три года не был на морозе! Температура в «Snow Town» – минус 10 градусов. Перед тем, как войти, выдают сапоги и курточки, внутри можно сфотографироваться со снеговиками, покататься с горки и т. д. Короче говоря, интересное место, рекомендую его посетить. Особенно тем, кто тут уже давно обитает :)

После теплого и уютного плацкартного вагона я переместился в электричку повышенного комфорта (так было написано на билете)

Но внутри было  полное разочарование. Во первых у меня в билетике было указано место, но в вагоне не было никаких номерков по которым можно было определить где находиться это место (садись куда хочешь). Но и это только цветочки. Сидеть возле окна как оказалось просто не возможно, сквозь щели залетал снег -

Выйдя покурить в тамбур, я попал не иначе как в морозильную камеру, снег и иней покрывал
все поверхности, и было так же холодно как и на улице ((((

комфорт да - сидение напротив

Я не нытик но к концу поездки мои ноги очень замерзли, не помогает даже тот чай которым я себя заливаю сидя на ЖД вокзале, ббббрррррр
Вод представте если бы я ехал не один а припустим с девушкой, то это бы было очень не приятно, она бы начала возмущаться и ныть!
НО это же "комфортная" электричка и я чертовски люблю нашу страну...          

Как бессонная ночь мне не давала спать, так и день не дает мне ему радоваться. Серое небо настолько угнетает, что уголки губ от усталости раздражения, опускаются вниз. Люди на улицах смешались с серым небом, весь город превратился в негативную атмосферу. Неприятный холодный ветер как погонщик с плетью гонит, что бы я бежал быстрей куда-нибудь. Оголевшие деревья, молча шатаются, и больше не играют музыку шумящей листвы. Вороны, спутники мрака криками напоминают, о мрачных моментах осени. 

             Найбільша в світі станція зберігання енергії в охолоджених до температур скраплення газах введена в дію неподалік від Манчестера, Великобританія.
             Легкість акумулювання "кріогенної" енергії дозволяє шляхом глибокого охолодження повітря зберігати енергію поновлюваних джерел, генеровану у час, коли потреба в ній далека від максимуму. Коли ж рідке повітря нагрівається і переходить в газовий стан, воно розширюється, створює тиск і може обертати турбіну, виробляючи електрику.
             Кріогенна станція поблизу Манчестера має потужність 5 МВт і може живити до 5000 домогосподарств приблизно 3 години.


             Компанія Highview Power Storage, що розробила цю схему, покладає великі надії на поширення цієї технології, котра має величезний потенціал з точки зору тривалого зберігання енергії відновлюваних ресурсів.
            Потреби в електриці змінюються залежно від часу доби, дня тижня та сезону. Національна електромережа зазвичай підготовлена компенсувати пікові потреби енергії шляхом підключення електростанцій, що працюють на холостому ходу (stand-by - в режимі очікування). Однак оперування з цими піками та спадами потреби енергії ставатиме дедалі складнішим у міру скорочення кількості вугільних електростанцій і розширення відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), таких як вітер та сонце, котрі нерегулярно генерують енергію. У 2015 р. частка ВДЕ склала майже 25 % від усієї електроенергії, виробленої у Сполученому Королівстві. Непостійність ВДЕ змушує дослідників вдосконалювати способи її накопичення та зберігання.
            Гідро-акумулюючі електростанції (ГАЕС) можуть тривалий час віддавати велику кількість накопиченої енергії. Літій-іонні акумулятори можуть реагувати на попит у електроенергії протягом мілісекунд, що задовольняє потреби як невеликих електронних пристроїв, так і електромобілів. Але через відсутність необхідної структури рельєфу земної поверхні використання ГАЕС доступне не скрізь. І поки ще не існує таких великих ємностей акумуляторних станцій, котрі б змогли забезпечити потреби міст, а тим більше мегаполісів.


            "Наша технологія трохи нагадує місцеву ГАЕС. Вона може працювати скрізь, де потрібно тривало зберігати велику кількість енергії, наприклад, від працюючого на морському шельфі вітропарка", - говорить Гарет Бретт з компанії Highview Power. "5 МВт потужність дещо замала для цієї технології, тому надалі ми розглядаємо як перспективні для будівництва установки потужністю 10 МВт і вище. Також існує проект кріогенної станції потужністю 200 МВт ємністю 1200 MВт х год, цього достатньо для автономного електропостачання вже цілого міста протягом 6 годин".
            Кріогенний накопичувач діє, використовуючи енергію відновлюваних джерел або міжпікову електроенергію мережі для охолодження повітря до мінус 190 °С, що переводить його в скраплений стан. Скраплене повітря зберігається в подібному до термоса теплоізольованому резервуарі. Щоб отримати накопичену енергію, скраплене повітря переноситься з резервуару в зовнішні атмосферні умови, що переводить його знов у газовий стан. При цьому має місце значне збільшення об'єму газу - приблизно в 700 разів. Робота розширення газу викликає обертання валу турбогенератора, реалізуючи тим самим звичайний процес генерації електроенергії (ось тут друга згори картинка на зеленому фоні).
            Демонстраційний накопичувач Highview Power розміщено недалеко від газогенераторної площадки сміттєзвалища Пілзворт (Pilsworth). Великі теплоізольовані резервуари встановлені через дорогу напроти низки газо-турбогенераторів. В тих установках спалюється отриманий від розкладу (піролізного?, авт.) сміття газ метан і виробляється електроенергія. Розсіяні рештки тепла теж збираються і використовуються для інтенсифікації кріогенного процесу.
            Доктор Sheridan Few, дослідник з Грантхемського (Grantham) інститута Імперського коледжа, що у Лондоні, так описує унікальність технології.
"Це одночасно і зберігання енергії, і вироблення енергії. Ви тут маєте можливість використовувати як розсіяне тепло, так і розсіяний холод. Оскільки запасається як електрична енергія, так і тепло, то кількість повернутої електроенергії в деяких умовах перевищує кількість електроенергії, вкладеної у скраплення повітря (це щось типу теплового насосу?, авт. )