хочу сюди!
 

ГАЛИНА

59 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 60-70 років

Замітки з міткою «українське»

Партизан України.




У Пологах рашисти закатували та вбили патріота України.

Про це повідомив Іван Мінченко у Facebook, передає «Акцент».

«4 травня російські нелюди пострілом у спину обірвали життя Романа Семененка, 1975 року народження. До цього орки два дні катували чоловіка, вимагаючи в нього розкрити інформацію про схрон зброї та місцезнаходження побратимів — українських патріотів, які ведуть боротьбу з рашистами у Запорізькій області.» — йдеться у повідомленні.

Роман народився та вчився у Пологах. Коли була можливість виїхати з окупованої території міста, не погодився — вирішив доглядати за мамою та допомагати Руху спротиву на місці. Він був ефективним партизаном, надана інформація допомагала українським військовим нищити російських зайд, повідомляє Іван.

Днями о 6:30 ранку Романа викрали — за одним українським патріотом прихали на бронетехніці близько 20 окупантів. Два дні рашисти катували чоловіка, вимагали розкрити місця зберігання зброї та інформацію про його старшого брата — очільника Пологівського Нацкорпусу.

 «Брата не здав. А окупантів привів до місця, де сам ховав зброю, швидко дістав ПМ та почав розстрілювати рашистів. Загинув від кулі, випущеної в спину. На прощання російські нелюди пустили тільки маму. У Романа залишилися дружина та донька.Роман Семененко загинув Героєм. Вічна пам’ять. Слава Герою.» — завершує Іван Мінченко.

Дивна думка з"явилась.

А що якби рашка зробилась і справді демократичною та заможною задля всіх, а в нас на тоді б якісь циркові опудала правили?
І де гарантіі, українці або не почнуть туди тікати або вимагати приєднання?
Брр який жах.
Але ні. Тоді б рашка точно не була б рашкою та Мордором.
А українці українцями. Справді, гадаю, і зараз більшість українських мігрантів заробітчани, а не емігранти назавжди.

Запорізька ділянка фронту.

Під час війни по статистиці про війну пишуть 80% нотатків та блогів. Всі подіі, навіть домашні, безумовно, під впливом військової небезпеки. Міцний "андреналін" від політики.


В Генштабе рассказали про обстановку на фронте по состоянию на 18 часов 22 апреля.

На Запорожском направлении оккупанты совершали штурмовые действия в направлении населенного пункта Зеленое Поле, успеха не имеют. Об Этом сообщает Акцент.

Н.п. Зеленое Поле находится на границе Донецкой и Запорожской областей — на северо-восток от Гуляйполя 

Враг усилил группировку за счет перемещения подразделений 19-й мотострелковой дивизии 58-й общевойсковой армии Южного военного округа. Вместе с тем батальонная тактическая группа 127-й мотострелковой дивизии 5-й общевойсковой армии потеряла боеспособность и выведена в район восстановления.


Сторінки оборони Запоріжжя.

"....На «Фейсбук» сторінці Сил оборони Запорізького краю Анатолій, оператор «Джавеліна» розповів, як наші завдають ударів окупантам:
– Ми з напарником стояли на передовому посту розгортання – на перехресті траси державного значення. Мали протитанкові керовані ракетні комплекси «Фагот» (ще радянського зразка) і три ракети. 

Командир поставив бойову задачу: у випадку висунення ворожої техніки зробити по ній залп, зупинити. Близько 10-ї години на трасу висунулася колона російської бронетехніки – танки Т-72Б3, БТРи, БМП, самохідні артилерійські установки, системи залпового вогню «Град» і вантажівки забезпечення. Я нарахував десь 80 – 100 одиниць техніки, відстань від нас була 2,4 кілометра. На чолі колони йшов передовий загін із однієї БМП-2 й двох танків, за ними на відстані 50 метрів — основна колона.

Я доповів командиру й одразу здійснив вистріл по колоні. На жаль, він виявився неприцільними. Але колона пригальмувала й почала спускатися в балку. А через кілька хвилин по нас відкрили вогонь із танків, мінометів і крупнокаліберних кулеметів. Їхні коригувальники ще не почали працювати, тому вогонь був неефективним. 

Ми відійшли на іншу позицію, де мене чекав напарник із «Джавеліном».
Новітній протитанковий засіб уже був підготовлений. Ми зайняли позицію й чекали, коли підійде ворог. І буквально за шість хвилин один танк вибрався на пагорб і почав сунути на нас. Відстань до нього була 1,5 кілометра.

Поруч із нами бойову позицію займали оператори протитанкового ракетного комплексу «Корсар». Вони зробили перший постріл і влучили. У ворожому танку здетонував боєкомплект, башта відлетіла, екіпаж був знищений. Техніка, що йшла за танком, одразу звернула з траси в той бік, де була моя позиція. Я побачив через приціл «Джавеліна» теплову сигнатуру цілі – це був ще один танк Т-72Б3. Головка самонаведення була вже охолоджена, тому я просто зробив пуск і влучив! Ворожий танк загорівся.

Після цього на пагорб виїхала ще одна російська «коробочка» (БМП). По ній одразу вистрілив наш «Корсар» і теж влучив. За кілька хвилин ми знищили з «Джавеліна» й «Корсара» два російські танки і одну «беху». 

Це зупинило російську колону – вони побоялися далі висувати бронетехніку. Натомість кинули через лісопосадку піхоту. По ній спрацювала наша «арта», яка понищила чимало живої сили противника.
З нашого боку обійшлося без втрат – ні поранених, ні загиблих...."


Батьківщина Махна має нову ознаку. Героям Слава!

Найгарячішою точкою Запорізької області вже кілька тижнів лишається гуляйпільський напрямок. А саме Гуляйполе — невелике містечко поблизу кордонів трьох областей – по суті, стало стратегічним. Російські війська вперто намагаються його захопити. «Гради», САУ, бомби – усе це щоденне життя Гуляйполя.

Російська навала гатить по ньому з 3 березня. Розбиті будинки, пожежно-рятувальна частина, ринок, ритуальне агентство і навіть церква. Та місто — без світла, без води, загнане у підвали — стоїть. 

Українська армія твердо боронить Гуляйполе. Так твердо, що ординці прозвали це наше місто «злой город». Самі ж вони поховалися між хатами у селі Дорожнянка (напряму 6 кілометрів від Гуляйполя), Пологах, розраховуючи на те, що ЗСУ не стрілятиме по населених пунктах. Саме від жителів Дорожнянки та Поліг гуляйпільці й дізналися, що ворог у розпачі прозвав їхнє місто «злой город».

Дає жару загарбникам і тероборона. Це, очевидно, й відплата загарбникам за смерть трьох гуляйпільських патріотів. Коли ми спитали про цих хлопців у їхніх земляків, то почули лише щирі хороші слова.

— Не пив, не курив. Телефони заряджав усій вулиці — у нього генератор був, — розказували про Олександра Колісника (більше про нього тут). 

— Спокійний, поганого про нього ніколи не чули. Займався спортом – боксом, – так відгукуються про Артема Лазоренка.

Женя Коростельов родом з міцної сім’ї. «Враховуючи його матеріальний стан, міг з першого дня війни відпочивати в теплих краях. Але він зробив свій вибір», — писали в соцмережах. 

— Не тікали – загинули, захищаючи рідну землю – це вже нам сказали про всіх трьох...»


Чомусь...

...кажуть здебільшого ЗСУ стягнуті на Київ, але схоже з усього рашисти зрозуміли, що столицю не візмуть. Зараз їм це не так актуально. Вони перекидають війська на південь та схід.
Чому їм взагалі так далеко вдалось зайти на півдні?

Годувати хижаків.

Як написав на своїй сторінці у Фейсбуці власник зоопарку Олександр Пилишенко.

Він написав, що всі хижі звірі, які живуть  в реабілітаційному центрі зараз перебувають на ізоляції. Проте через військове вторгнення Росії сьогодні не має жодної можливість придбати їм їжу. 

Тілами рашистів хіба що. ?

"Ніч перед Різдвом".

«Инцидент произошел в селе Пятихатки Васильевского района Запорожской области. Ненарочные действия мужчины на пьяную голову привели его к курьезной ситуации и суду.

Так, мужчина устал идти в свой дом и залез в чужой, чтобы там переночевать. Об этом сообщает ТСН.

По данным суда, мужчина ночью 6 января возвращался домой. Он был нетрезв и, устав идти в свой дом, залез в чужое жилище. Он зашел на кухню и уснул под батареями, где его на Рождество, 7 января, нашли владельцы дома. В то же время подозреваемый ничего не воровал, а только спал.

В суде подозреваемый вину признал и раскаялся. Суд признал мужчину виновным по ч.1 ст.162 Уголовного кодекса Украины. Его приговорили к 1 году ограничения свободы, заменив это испытательный сроком.»