Я люблю рано вранці пройтись босоніж по траві. По траві на якій ще збереглись цнотливо недоторканні крапельки роси. Памятаю прабабуся говорила, що ця роса має цілющі властивості. Коли прохолода торкається твого тіла, що ще не забуло тепло ковдри. Коли вітер, що здається пронизливо холодним, огортає твоє тіло, що одразу покривається "гусячою шкірою". Якщо на мить зупинитись, затамувавши подих, можна почути як невидимі ангели паралельного виміру...
Читати далі...