A. Schnittke. Ballet Sketches

121.10.22, 20:26

Надворі червень. Дні давно вже довгі.
Земля таріллю під тепло лягає.
Високе небо, тихе і бездонне.
Жита у полі вітер колихає.

Буріють перші у садку порічки,
Радіють сонцю вишні й абрикоси.
У яблук, груш порозовіли щічки.
Дощу розсада все частіше просить.

Гаряче сонце в обіймах заграви
За ліс тікає, щоби відпочити.
Ще комарі на скрипочках не грають,
Бажають день ще трохи доточити.

Коли ж у трави ляжуть щедрі роси,
І цвіркуни стривожать синій вечір,
Пташина пару до гнізда запросить,
Щоб колискову заспівать малечі.

М’ячем поволі місяць випливає,
Щоби небесні подолати милі,
Йому і зорям соловей співає.
Мурахи сплять, бо дуже вже втомились.

Люблю червневі дні я й ночі теплі,
Коли краса навколо і розмаї,
Коли вода у річечці отерпла,
Й здається, дива кращого немає.
* * *

222.10.22, 11:37Відповідь на 1 від Гість: _Сонечко_

Прекрасно! Это Вы сами?
И видно очень любите стихи...

322.10.22, 11:42Відповідь на 2 від Logic_man

Ганна Верес-Демиденко

422.10.22, 11:52Відповідь на 3 від Гість: _Сонечко_

Ганна Верес-Демиденко

522.10.22, 12:06Відповідь на 4 від Logic_man

622.10.22, 17:37

722.10.22, 17:48Відповідь на 6 від Кислица

823.10.22, 18:06

923.10.22, 19:00Відповідь на 8 від Spectatrix