В стране постоянно не хватает запасов крови, бюджетные деньги бросаются на привлечение желающих поделится с больными кровью, и только на Донбассе все не как у людей. В Красноармейске доноры или те, которым необходимо пройти процедуру сдачи крови по той или иной причине, должны заплатить за это «удовольствие» минимум 50 гривен.

В помещении отделения переливания крови сейчас не так людно как когда-то: во-первых изменился график работы, теперь сдать кровь здесь можно только с понедельника по среду, кроме того, за это требуется заплатить, сообщает местная телекомпания «Орбита». С такой ситуацией столкнулась и жительница города Алина. «Нет у нас в больнице этого контейнера, который называется гемакон. Люди, желающие сдать есть, а... Но вот пришлось идти на второй этаж в администрацию и платить 50 гривен — это, как оказалось, была гуманитарная помощь», - говорит Алина.

«Есть добровольные пожертвования в больницу, есть больничная касса, куда пациенты, доноры, желающие вносят свои добровольные пожертвования для тех или иных нужд больницы», - заверил главный врач Красноармейской ЦРБ Сергей Шутько.

Если вспомнить советское время, то донорство тогда было почетным делом. Сейчас же, когда в Украине за сдачу крови платят копейки, в соседней России с 20 января вообще отменили денежное вознаграждение за донорство.

У березні-квітні минулого року проти одного із ключових свідків у справі Щербаня Сергія Зайцева було порушено 5 кримінальних справ. Але, після його допиту в травні, Нікопольська міжрайонна прокуратура, за вказівкою Генеральної прокуратури, ніяких слідчих дій у відношенні Зайцева не проводить.

Про це повідомив на своїй сторінці в Facebook депутат від "Батькивщины" Геннадій Москаль*

Так "хто є Ху" Сергій Зайцев, що є ключовим свідком обвинувачення в справі вбивства депутата Євгенія Щербаня? Я особисто був присутній на публічному допиті пана Сергія Зайцева, що проходив в Апеляційному суді м. Києва, і не повірив своїм очам а вухам... Біографія даного свідка не має жодного вільного місця, на якому можна було б поставити ще одне клеймо", - відзначає депутат.
За інформацією Москаля, у березні-квітні 2012 року проти Сергія Зайцева було відкрито ряд справ за присвоєння, розтрату майна, зловживання службовим становищем, службова підробка. Таким чином, у результаті протиправних дій Зайцевим був нанесений матеріальний збиток на суму близько 2 мільйонів гривень.

"Усього було порушено 5 кримінальних справ. З метою уникнути кримінальної відповідальності за зроблені злочини, у травні 2012 року Зайцев С.В., за допомогою свого родича П.Кириченко, запропонував свої послуги Генеральній прокуратурі України щодо показання проти Тимошенко"*,

За інформацією депутата, після допиту Зайцева в травні 2012 року, Нікопольська міжрайонна прокуратура, за вказівкою Генеральної прокуратури, ніяких слідчих дій у відношенні Зайцева С.В. не проводить.

"З 12.10.2012 року дії Зайцева С.В. прокуратура перекваліфікує в ст. 190 ч. 4 КК України - шахрайство, зроблене в особливо великих розмірах або організованій групі й ч. 4 ст. 358 КК України й направляє справа для подальшого розслідування в Нікопольський міський відділ внутрішніх справ. 12.11.2012 року кримінальні справи № 32129011/1, № 32129011/2, № 32129011/3, № 32129011/4 за вказівкою Генеральної прокуратури закриті Нікопольською міжрайонною прокуратурою на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 УПК України - за відсутністю складу злочину в діях Зайцева С.В. (У редакції 1960 року). 19.11.2012 року, за вказівкою Генеральної прокуратури, слідство по кримінальній справі № 321290/5 по ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України зупинено на підставі п. 3 ст. 206 УПК України (якщо не встановлена особа, що зробила злочин, хоча особистість то відома)"

"Крім того достеменно відомо, що в 1999 році Зайцев С.В. був арештований або затриманий правоохоронними структурами Польщі по підозрі в здійсненні вбивства. Але був відпущений при нез'ясованих причинах. Джерело із Дніпропетровської прокуратури повідомляє, що Зайцев С.В. дуже погана людина, «кінчений». Щоб не посадили у в'язницю готовий дати будь-які показання на кого завгодно, на кого попросить прокуратура. З огляду на викладене, підготував депутатське звертання до Сергія Власенко з метою використання даного матеріалу в процесі захисту Юлії Тимошенко", - відзначає депутат.

21 лютого  світова спільнота святкує
Міжнародний день рідної мови!
З чим Вас усіх і вітаю!

Журналісти каналу ТВі передали прем'єр-міністру чека на борошняні вироби, які в редакцію надіслали наші глядачі

 Одне тільки питання залишається - чи не запізно буде через 5-10 років.

Після дострокових виборів парламент перестане існувати.

Просочуються в ЗМІ повідомлення про підготовку влади до позачергових парламентських виборів – цього разу вже повністю по мажоритарній системі - можуть бути сприйняті спостерігачами як самий дійсний блеф, як "психічна атака" на опозицію, як прагнення показати, що буде, якщо опозиційні фракції не розблокують сесійну залу і не дадуть "напьорсточнікам" від влади «порєзвіться» з картками для голосування.

Але насправді це ніякий не блеф. Ідею про позачергові вибори можна було почути від представників влади ще до того, як її представники вирішили поділитися своїми міркуваннями зі ЗМІ. Більше того, навіть не блокування парламенту тому причиною. Позачергові вибори по мажоритарних округах повністю вписуються в логіку узрупації влади, якою керується Віктор Янукович після своєї перемоги на президентських виборах 2010 року.

То була перемога, здобута у відносно чесній сутичці - і у відносно демократичній державі. Але збереження такої держави й чесних виборів - з огляду на економічний стан країни й наміру переможця і його оточення - явно не входило в плани Януковича. Далі пішли створення антиконституційної більшості в парламенті, зміна самої Конституції без згоди Верховної Ради, арешти лідерів опозиції - і суспільство все це ковтало, а дехто навіть з великою насолодою.

Виборчий закон 50:50 був прийнятий у такому вигляді тільки тому, що для його схвалення необхідні були опозиційні голоси – інакше в нас була б уже зараз чиста мажоритарка. Я абсолютно упевнений, що опозиція допустила серйозну, я б навіть сказав стратегічну помилку, погодившись зі изміною виборчого законодавства. Якби ця помилка не була допущена, у нас уже зараз був би парламент із опозиційною більшістю, що диктує свої умови узурпаторові й вимагає від нього повернутися в законодавче поле.

А так ми маємо просто ще одну перешкоду на шляху до остаточної "белоруссизации" України - парламент, у якому недостатньо голосів для презентації думки народу про владу й президента, але досить, щоб вимагати голосувати за законом і висловлювати альтернативні думки так, щоб вони були почуті.

Від такого парламенту необхідно позбутися. Саме тому "регионали" і не йдуть ні на які серйозні компроміси з опозицією - вони самі шукають привід для того, щоб надати президентові можливість розпустити Верховну Раду й оголосити дострокові вибори. Єдина перешкода - це зміна закону про вибори, але отут уже вони обов'язково що-небудь придумають: сила на їхній стороні, як і тотальна байдужість громадян до насильства над правом.

За задумом Януковича і його оточення, нові вибори пройдуть уже після нового вироку Тимошенко, на тлі підсилення маргинализації суспільства, краху надій на європейський вибір і зростаючі економічні проблеми. Люди будуть думати про виживання, а не про голосування - і більша частина електорату проголосує за гречку. Після виборів парламент як законодавча гілка влади перестане існувати, перевибори президента в 2015 році стануть простою формальністю й Україна остаточно порине в болото авторитаризму і злиднів. Такий от план, який має всі шанси бути втіленим у життя. Чи зуміють громадяни протистояти йому - дуже велике питання.

  

З 25 грудня по Україні поширюються листівки та наліпки на захист української мови, випущені в рамках проекту "Український мовний простір". Це листівки "9 простих правил" (про те, як кожна людина може захистити мову), а також наліпки, що ілюструють окремі з цих правил.
Кожен, хто бажає допомогти поширенню цих матеріалів, може зробити це в такий спосіб:
- скачати на сторінці проекту http://dobrovol.org/project/12/  або (більше варіантів продукції) на файлообміннику http://www.ex.ua/view_storage/433348904892 потрібні макети в форматі PDF,  роздрукувати / розмножити їх  у доступній кількості й поширити за місцем проживання, навчання, роботи, серед зацікавлених людей;
- скачати там же зображення цих матеріалів у форматі малюнку і поширити в Інтернеті, зокрема, в соціальних мережах;
- звернутися до активістів руху "Простір свободи" за адресою [email protected] або телефоном 097-1794709, щоб отримати вже надруковані листівки чи самоклейки
Бажаючі активно долучитися до проекту "Український мовний простір" у будь-якому місці України чи світу, можуть заповнити форму за лінком http://dobrovol.org/join/, обравши потрібні варіанти відповідей і залишивши контакту інформацію.
Щиро дякуємо!



Шановне панство, владу потрібно контролювати і сварити, можна і ненавидіти, але то не так важливо, як творити нове і потрібне, подібно ось цій ініціативі, яку я сам давно зробив своїм принципом: навколо мене роблю україномовний простір і раджу всім патріотам так робити - починати з себе. А не лінуватись, як дехто, навіть перекладачем скористатись, а дають тексти про-українські і  російською - я їх мушу в себе перекладати окремо, бо російською читаю тільки класиків.

ТВОРІТЬ  УКРАЇНСЬКИЙ  ПРОСТІР !!! 

ТАК, ЯК  ЦІ http://dobrovol.org

Нещодавно почув новину, яка стосувалась прийняття багатостраждального столичного бюджету-2013 Київською міськрадою, де мене вразило наступне повідомлення: "...до бюджетних витрат було внесено пункт щодо поховання учасників бойових дій та безхатченків"...
Класика! Безперечно, що подібне поєднання так званих "учасників бойових дій" з досить не так званими "бомжами-безхатченками" є випадковим збігом, але досить і досить символічним збігом!
Подивляючись, з яким завзяттям всі оті  УБДешники видирають-вибивають по усіх-усюдах з держави гроші на свої чималі потреби, складається чітке враження, що всі вони ще бідніші за всіх українських бомжів-безхатченків, які, до речі сказати, грошей на свої похорони не випрошували ніде і ні в кого!
Не раз вже писав на теми військові, де визнаю однозначно повагу до людей, які пройшли випробування війною і не були боягузами, а були саме героями і тоді, і після, включно і зараз. Серед мої знайомих, яких я називаю правдивими афганцями, на противагу фальшивим афганцям, - не було жодного, який би хвалився участю в тій війні, щоб хизувався нагородами або посвідченням учасника бойових дій. Соромились вони і своїх пільг, коли потрібно було ходити оформляти якісь субсидії чи зменшення комунальних платежів. Соромно їм було це робити, бо вони були правдиві герої, а це не сумісно з жебранням і мародерством. Не кажучи про якісь святкування. Що святкувати?
Хтось може розумно пояснити, яке має відношення Держава Україна до всіх інтервенцій СРСР і війни у Афганістані з грудня 1979 - по лютий 1989 років, зокрема? Жодного! Жодного стосунку Україна до цієї злощасної війни не мала і не має! Як не має нічого спільного Україна з усіма подібними неоголошеними війнами в Кореї, В’єтнамі, на Ближньому Сході, в Анголі, в Нікарагуа і ще безліч аналогічних "гарячих точках" світу, куди засилав своїх військових спеців імперіалістичний монстр - комуністичний СРСР.
То що ми в Україні святкуємо 15 лютого і ще й так урочисто на найвищому державному рівні? Здачу Афганістану? Переможний драп радянських військ? Ще одну блискучу перемогу щодо втьоків, яку Росія цілком могла провести своїми силами, як і самостійно перемогти у Велику Вітчизняну, за словами одного з теперішніх чільних керманичів оної.

Іноді починає здаватись, що ми в Україні живемо в якомусь ірраціональному світі, де все до гори дригом: зеків величають "злодій в законі" і вони стають не чолі держави, яко правової і демократичної; інтервенти і мародери вдягають личину героїв і влаштовують свята в честь себе, а що вже знущаються над країною і співвітчизниками - то взагалі героїзм винятковий! Напевно, що саме так себе б поводили чеченці, якби захопили владу в Росії! Інакшої аналогії до поводження так званих "учасників бойових дій" включно з "афганцями" в Україні важно віднайти, бо це навіть гірше за всяку ворожу окупацію, аніж ці натуралізовані герої в нашій державі!
В голові не вкладається, як подібне може бути, але воно є! Як реальність! З того виникає пропозиція, щоб ввести фразеологічний зворот "учасники бойових дій та безхатченків" як усталений в усі правові документи нашої держави, як і свято 15 лютого доповнити в назві "День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та безхатченків нашої держави" - цілком логічно для подібного маразму, яким є на тепер це Свято інтервентів у нашій Україні. І медальку давати всім ветеранам УБД -  "За здачу Афганістана", а особливо заслуженим - орден "За зраду Наджибули". А всіх УБД посмертно нагороджувати поіменно як героя-руйнівника СРСР зіркою в траурній рамці. Живим не можна, щоб не показились, бо всі вони оті УБД рахують себе великими патріотами "се-ру-се-ру", який вони ж по-суті і просрали...
Важко передати, як це все набридло: цей маразм здеморалізованої держави з натуралізованими героями іншої держави. І пригадую слова знайомого правдивого афганця: "Часом так шкодую, що я там в Афгані не загинув..." І я його досить добре розумію, але хтось має в обов’язок - жити. Жити і робити так, щоб в країні Україна не було ні вшанувань натуралізованих героїв інтервенцій, ні знедолених безхатченків.

Богдан Гордасевич
м. Львів

"У вас краще виходить писати про творчість матері і на патріотичну тематику. А це не ваше, ви не володієте питанням, перепрошую" блогер Слідопит
Спеціално на замовлення додаю вірша Галини Гордасевич написаного ще у часи СРСР, коли Червонописький розпочав з трибуни в Кремлі травлю А. Сахарова


НАРДЕПОВІ СРСР ЧЕРВОНОПИСЬКОМУ
(Інвалідові війни в Афганістані)

Де ти втратив ноги – відомо,
Та хіба ти в тім винуватий,
Що послали з рідного дому
“Мусульман-братів визволяти”?

На жорстоку афганську землю
Ти ступив не другом, не братом,
Ти на ній пригинався низенько,
Прикриваючись автоматом.

І летіла з чужого Кабула
На Вкраїну вість невесела
Чи з віддаленого аула
(Як там звуться афганські села?).

І ридала зболена мати,
Плакав ти над убитим другом,
І вишкірювались автомати
Смертоносним вогненним пругом.

Ти би вмер, а в полон не здався,
Ти розплачувався з боргами.
Ти питанням не задавався:
За що платиш своїми братами?

За чиєсь безвір’я і тупість
Кров у землю афганську стікала,
І хололи під сонцем трупи,
Смерті хижа коса не стихала,

У той час, як нахабний зайда
За столом розперезував паса,
І не втерши масного заїда,
На повій задивлявся ласо,

У той час, як онук Герострата
Душу твого народу топче.
Знаєм ми, де ти ноги втратив.
Де ж ти голову втратив, хлопче?