Про співтовариство
Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Шукати в архіві
Топ учасників
Корисна реабілітація
- 13.02.17, 14:15
Сучасна
Україна зіштовхнулася не тільки з війною та окупацією, а й з проблемою
психологічної реабілітації військових.
У Косові вже понад рік діє
волонтерський проект із насиченою програмою відпочинку, під час
якого бійці з передової займаються творчістю. Цим
опікується реабілітаційно-відпочинковий табір для учасників АТО на чолі з
Тетяною Костинюк.
Вже традиційно Косівський музей народного мистецтва
та побуту Гуцульщини запрошує учасників табору до знайомства з карпатськими
традиціями. Цього разу на зустріч з учасниками АТО до музею завітала Ганна
Мельничук – майстриня з гірського села Шепіт , яка виготовляє іграшки з сиру. Ганна
Юріївна розповіла присутнім про специфіку їхнього виготовлення і навчила
виробляти ці сирні фігурки.
6
Премія за доказ злочину
- 13.02.17, 14:08
1
Україна й ЦРУ
- 13.02.17, 13:58
Американська
розвідка зібрала величезну базу даних про повсякденне життя українців з 1940-х
до 1990-х років.
Куди ходили купатися кияни в 50-х роках, про крадіжки, військові об'єкти і русифікацію Донбасу про дуже різноманітні боки українського життя можна прочитати в архівах ЦРУ.
Серед мільйонів оприлюднених нещодавно секретних
документів більше 10 тисяч стосуються України.
"Після
російської республіки у Радянській імперії немає більш важливої території для Москви, ніж
Україна", йшлося в дослідженнях
ЦРУ.
Про це пише ВВС
Американська розвідка збирала описи пляжів Києва, інформацію про те, як і де люблять купатися його мешканці
3
Блокада окупованих територій продовжується! (новини)
- 13.02.17, 13:51
3
Головна помилка блокувальників торгівлі з ворогом
- 12.02.17, 22:26
Головна помилка блокувальників торгівлі з ворогом
10 лютого 2017 р.
Торгувати з ворогом не можна. Цю правильну тезу взяли на озброєння нардепи та колишні учасники АТО, які блокують окремі залізничні шляхи у Донецькій та Луганській областях. От тільки головного ворога вони ідентифікують якось специфічно. Сподіваюсь, що це прикра помилка, а не свідоме маніпулювання.
Коли починаєш грати в шахи дуже важливо розрізняти фігури. І знати, що для перемоги в партії потрібно поставити мат королю. Бо інакше перемогою можна проголосити взятого пішака. А в результаті пропустити мат в три ходи.
У військових шахах головним ворогом України є не Захарченко з Плотницьким. Вони – пішаки. Головні фігури сидять у Кремлі. Блокувальники це розуміють?
Ну тоді повертаємося до головної тези: торгувати з ворогом не можна. А що у нас у торгівлі з Росією? Кордон на замку? Ну добре, не будемо згадувати дрібниці – фури з товаром, вантажні вагони.
Давайте про головний оплот економічної стабільності Росії – Газпром. Як там ворожий російський газ? Порушує український кордон? Куди тоді дивиться Семенченко? А інші командири блокування торгівлі з ворогом?
Чи хтось вірить, що ми вже не залежимо від російського газу, не купуємо паливо у ворога? Тоді ці люди дуже здивуються, що у разі блокади російського газу в українському газопроводі дивним чином зникне європейський газ, який так нахвалюють вітчизняні урядовці.
Тож якщо блокувальники хочуть поставити мат ворогу у торгівельних шахах, то вони мають вимагати зупинення товарообігу не лише з окупованими територіями, а й з країною-агресором. Чи побачимо роботу над головною помилкою?
Товарообіг України з Росією на порядок вищий, ніж з окупованими територіями.
Лише за офіційними даними держкомстату за 11 місяців 2016 року Україна експортувала до РФ товарів на 3,2 млрд доларів (9,8% всього експорту), імпортувала – на 4,6 млрд дол... (13,1% всього імпорту). За показниками експорту-імпорту Росія досі залишається для нас на першому місці. Ще раз: головним торгівельним партнером залишається головний ворог.
Тільки вугілля в Росії за згаданий період ми купили на суму: антрацит – 817 млн дол., бітумінозне – 774 млн дол..., кокс і напівкокс – 122 млн дол... Нафти на 456 млн, гази нафтові – 212 млн дол., пропан – 153 млн дол., бутан – 54 млн дол.
На цьому фоні навіть не смішно сприймати розмови про черговий зупинений потяг...
Олексій Братущак, журналіст
http://blogs.pravda.com.ua/authors/bratushchak/589da9cf7bb49/
Богдан Гордасевич: Тепер остаточно можна визнати про появу в Україні ще одної Народної Республіки, що непідконтрольна Україні, яку складають ветерани добровольчих батальйонів. Взагалі виглядає дуже дивним, що в зоні проведення АТО вештаються якісь сторонні люди і їм ніхто не може дати ради на вихід звідти. Де місцева військово(!!!)-цивільна адміністрація? Хто має наводити порядок і контролювати ситуацію? Знову найвищі посадовці влади мають розгрібати лайно на Сході України, як роблять це на Заході у Львові зі сміттям, якому не дасть самостійно ради творець "Самопомочі" Андрій Садовий, члени якої і організовують блокаду ОРДЛО. Ніякою боротьбою з контрабандою тут і не пахне - тут смердить підступна політична інтрижка.
10 лютого 2017 р.
Торгувати з ворогом не можна. Цю правильну тезу взяли на озброєння нардепи та колишні учасники АТО, які блокують окремі залізничні шляхи у Донецькій та Луганській областях. От тільки головного ворога вони ідентифікують якось специфічно. Сподіваюсь, що це прикра помилка, а не свідоме маніпулювання.
Коли починаєш грати в шахи дуже важливо розрізняти фігури. І знати, що для перемоги в партії потрібно поставити мат королю. Бо інакше перемогою можна проголосити взятого пішака. А в результаті пропустити мат в три ходи.
У військових шахах головним ворогом України є не Захарченко з Плотницьким. Вони – пішаки. Головні фігури сидять у Кремлі. Блокувальники це розуміють?
Ну тоді повертаємося до головної тези: торгувати з ворогом не можна. А що у нас у торгівлі з Росією? Кордон на замку? Ну добре, не будемо згадувати дрібниці – фури з товаром, вантажні вагони.
Давайте про головний оплот економічної стабільності Росії – Газпром. Як там ворожий російський газ? Порушує український кордон? Куди тоді дивиться Семенченко? А інші командири блокування торгівлі з ворогом?
Чи хтось вірить, що ми вже не залежимо від російського газу, не купуємо паливо у ворога? Тоді ці люди дуже здивуються, що у разі блокади російського газу в українському газопроводі дивним чином зникне європейський газ, який так нахвалюють вітчизняні урядовці.
Тож якщо блокувальники хочуть поставити мат ворогу у торгівельних шахах, то вони мають вимагати зупинення товарообігу не лише з окупованими територіями, а й з країною-агресором. Чи побачимо роботу над головною помилкою?
Товарообіг України з Росією на порядок вищий, ніж з окупованими територіями.
Лише за офіційними даними держкомстату за 11 місяців 2016 року Україна експортувала до РФ товарів на 3,2 млрд доларів (9,8% всього експорту), імпортувала – на 4,6 млрд дол... (13,1% всього імпорту). За показниками експорту-імпорту Росія досі залишається для нас на першому місці. Ще раз: головним торгівельним партнером залишається головний ворог.
Тільки вугілля в Росії за згаданий період ми купили на суму: антрацит – 817 млн дол., бітумінозне – 774 млн дол..., кокс і напівкокс – 122 млн дол... Нафти на 456 млн, гази нафтові – 212 млн дол., пропан – 153 млн дол., бутан – 54 млн дол.
На цьому фоні навіть не смішно сприймати розмови про черговий зупинений потяг...
Олексій Братущак, журналіст
http://blogs.pravda.com.ua/authors/bratushchak/589da9cf7bb49/
Богдан Гордасевич: Тепер остаточно можна визнати про появу в Україні ще одної Народної Республіки, що непідконтрольна Україні, яку складають ветерани добровольчих батальйонів. Взагалі виглядає дуже дивним, що в зоні проведення АТО вештаються якісь сторонні люди і їм ніхто не може дати ради на вихід звідти. Де місцева військово(!!!)-цивільна адміністрація? Хто має наводити порядок і контролювати ситуацію? Знову найвищі посадовці влади мають розгрібати лайно на Сході України, як роблять це на Заході у Львові зі сміттям, якому не дасть самостійно ради творець "Самопомочі" Андрій Садовий, члени якої і організовують блокаду ОРДЛО. Ніякою боротьбою з контрабандою тут і не пахне - тут смердить підступна політична інтрижка.
-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
4
Фанатам кунілінгуса шоколадних яєчок
- 12.02.17, 22:11
Мешканці "ДНР" зараз платять за електроенергію так: до 150 використаних кВт - по 0,31 грн за 1 кВт; по 0,41 грн - понад 150 кВт (тобто за тими тарифами, що були в нас іще у 2013-2014 рр.). Тоді як ми платимо зараз "трохи" більше: до 100 кВт - по 0,714 грн за 1 кВт, по 1,29 грн - понад 100 кВт. Причому платять ДНРівці не в українські банки, а в "Центральный республиканский банк Донецкой Народной Республики".
Тепер зрозуміло, чому в нас так ростуть тарифи, з 1 березня ще підвищаться.
Тепер зрозуміло, чому в нас так ростуть тарифи, з 1 березня ще підвищаться.
10
Три завдання для сучасної молоді
- 12.02.17, 21:16
“ Хороше рішення — результат досвіду. А досвід — результат поганих рішень. ”
Уолтер Рістон
Три завдання для сучасної молоді
Мирослав МАРИНОВИЧ
Завдання перше: створити політичну альтернативу
Результатом Майдану не стало творення нової політичної сили. Спроби її створити, звісно, були, але з різних причин не вдалися. Майданівські лідери пішли у владу, влились у старі міхи й, напевно, роблять багато доброго, але вони не створили необхідної альтернативи. Тож я очікую — і тепер не тільки від еліти Майдану, а від усіх молодих лідерів, — що буде знайдена розгадка феномену, в який включені ви всі.
Чому молодь не хоче йти до великих вертикальних партій? Бо вона там розчиняється. Партія «тієї, з косою» чи «того, з вусами» — не важливо. Ви приходите до партії — вас немає.
Нинішня молодь уже не є молоддю homo soveticus, яка не мала індивідуальності й не цінувала власну гідність. Вона не хоче розчинятись на догоду комусь, хто стоїть зверху. Тому ми маємо ситуацію, коли молодь воліє проявляти себе в соціальних мережах, а до великої політики йти не хоче.
Я вважав, що такий феномен є наслідком нашої одвічної української хвороби — отаманщини, поки не висловив свою думку на засіданні National Endowment for Democracy у Вашинґтоні. Там мені сказали: «Ні, дорогенький. Це не український феномен, він стосується всієї цивілізації». І під час «Революції парасольок» у Гонконґу, і під час руху Occupy у Сполучених Штатах Америки — всюди молодь не хоче визнавати одного потужного лідера, коритись йому. Молодь усюди хоче проявляти індивідуальність і свою власну візію.
Отже, питання перше: як зробити так, щоб водночас і пошанувати цю вашу (молодих лідерів. — Z) характерну рису, і увиразнити присутність молоді в політичних структурах? Адже якщо ви не будете впливати на процес прийняття рішень у державі, вам зададуть такого життя, якого ви не стерпите.
Завдання друге: субідентичності повинні співпрацювати
Можливо, ви чули про «Ефект Медичі». Він так називається, бо описує феномен, який стався в Італії в епоху правління роду Медичі. До тодішньої Флоренції з'їжджалися представники різних видів мистецтва, заходили до таверн, частувалися, спілкувались, ділились новими ідеями. І від цього міждисциплінарного поєднання, на стикові різних ідентичностей, які аналізували спільну проблему, відбувся творчий спалах: кожен митець отримав нові ідеї і, як результат, процвітало мистецьке життя Флоренції.
Я прочитав про «Ефект Медичі» недавно, але відчуття, що саме це потрібно Україні, в мене є давно. Територія нашої країни є природним місцем зустрічі різних субідентичностей: галичани не подібні до слобожанців, слобожанці до волинян… Кожен наш реґіон — окрема субідентичність.
Отже, питання друге: яким чином зробити, щоб усі наші субідентичності зустрілись за умовним круглим столом і змогли вільно, з пошаною говорити одна до одної, не претендуючи на те, що хтось є кращим чи правильнішим українцем?
Кожен, хто був на Майдані, бачив, яка креативність, які духовні розкоші виникали саме завдяки зустрічі представників різних реґіонів. Подумайте над проблемою ви, бо моє покоління вже того не реалізує — воно сповнене стереотипів про те, хто кращий, а хто гірший. Ваше покоління ще не має цих стереотипів, тож ви можете створити «Ефект Медичі».
Завдання третє: брехня не може дорівнювати правді
Сьогодні лідер повинен вирішити одну з найважливіших проблем часу: неспроможність відрізнити правду від брехні.
Чому зараз люди неспроможні розрізнити ці дві речі? По-перше, тому, що ми є людьми постмодерну, а постмодернізм народився з уявлення, що ніхто не має абсолютної правди і всі частково праві. І якщо ми хочемо встановити правду, мусимо зібрати всі опінії — тоді правда буде десь посередині.
Що стається, коли до такої системи приносять цілковитий фейк, свідомо сконструйовану неправду? Цю брехню починають розглядати як повноцінну опінію, що має таке саме право на існування, як «часткова правда».
По-друге, за часів моєї молодості можна було почути правду, якщо обійти «глушилки», поставлені Радянським Союзом, притулити вухо до радіоприймача й послухати, скажімо, «Голос Америки» чи «Радіо Свобода». В тому, що я чув, я міг упізнати правду. Тепер, коли інформація циркулює вільно, в час, коли є інтернет, чому росіяни неспроможні встановити правду в російсько-українському конфлікті? Бо вони сприймають правду, яку їм говорять українці, як свідомий злий намір їх обдурити. Путін і Сурков придумали геніальну річ: коли знівельована спроможність людини самотужки розрізнити правду і брехню, «глушилки» не потрібні.
По-третє, брехню або дурницю можна леґалізувати, передусім у соціальних мережах. Недавно в американській пресі я прочитав блискучу статтю про закономірність, яка ще десять-двадцять років тому чітко діяла в суспільній системі: якщо хтось вихопився з дурнуватою тезою, достатньо було двох-трьох авторитетів, що виступили б із спростуванням, і вже ніхто в ту дурницю не вірив. Тепер, коли один запостив на фейсбук цілком мудру думку, а другий — або цілковитий фейк, або дурницю, в яку він щиро вірить, починається дискусія. І обов'язково знаходяться люди, яким подобається друга, дурнувата теза. Вподобання, поширення, «підтримую його» — і все, дурницю леґалізовано.
Не можна, щоб світ залишався в такому стані. Мусять знайтися лідери, які будуть приймати правильні рішення, і вони мають приймати ці рішення на основі правди.
*Думки, виголошені на зустрічі в межах Зимової школи лідерства, яка 10–14 січня 2017 року тривала в Інституті лідерства та управління Українського католицького університету.
До публікації підготувала Анастасія Стьопіна
03.02.2017
http://zbruc.eu/node/61837
Уолтер Рістон
Три завдання для сучасної молоді
Мирослав МАРИНОВИЧ
Завдання перше: створити політичну альтернативу
Результатом Майдану не стало творення нової політичної сили. Спроби її створити, звісно, були, але з різних причин не вдалися. Майданівські лідери пішли у владу, влились у старі міхи й, напевно, роблять багато доброго, але вони не створили необхідної альтернативи. Тож я очікую — і тепер не тільки від еліти Майдану, а від усіх молодих лідерів, — що буде знайдена розгадка феномену, в який включені ви всі.
Чому молодь не хоче йти до великих вертикальних партій? Бо вона там розчиняється. Партія «тієї, з косою» чи «того, з вусами» — не важливо. Ви приходите до партії — вас немає.
Нинішня молодь уже не є молоддю homo soveticus, яка не мала індивідуальності й не цінувала власну гідність. Вона не хоче розчинятись на догоду комусь, хто стоїть зверху. Тому ми маємо ситуацію, коли молодь воліє проявляти себе в соціальних мережах, а до великої політики йти не хоче.
Я вважав, що такий феномен є наслідком нашої одвічної української хвороби — отаманщини, поки не висловив свою думку на засіданні National Endowment for Democracy у Вашинґтоні. Там мені сказали: «Ні, дорогенький. Це не український феномен, він стосується всієї цивілізації». І під час «Революції парасольок» у Гонконґу, і під час руху Occupy у Сполучених Штатах Америки — всюди молодь не хоче визнавати одного потужного лідера, коритись йому. Молодь усюди хоче проявляти індивідуальність і свою власну візію.
Отже, питання перше: як зробити так, щоб водночас і пошанувати цю вашу (молодих лідерів. — Z) характерну рису, і увиразнити присутність молоді в політичних структурах? Адже якщо ви не будете впливати на процес прийняття рішень у державі, вам зададуть такого життя, якого ви не стерпите.
Завдання друге: субідентичності повинні співпрацювати
Можливо, ви чули про «Ефект Медичі». Він так називається, бо описує феномен, який стався в Італії в епоху правління роду Медичі. До тодішньої Флоренції з'їжджалися представники різних видів мистецтва, заходили до таверн, частувалися, спілкувались, ділились новими ідеями. І від цього міждисциплінарного поєднання, на стикові різних ідентичностей, які аналізували спільну проблему, відбувся творчий спалах: кожен митець отримав нові ідеї і, як результат, процвітало мистецьке життя Флоренції.
Я прочитав про «Ефект Медичі» недавно, але відчуття, що саме це потрібно Україні, в мене є давно. Територія нашої країни є природним місцем зустрічі різних субідентичностей: галичани не подібні до слобожанців, слобожанці до волинян… Кожен наш реґіон — окрема субідентичність.
Отже, питання друге: яким чином зробити, щоб усі наші субідентичності зустрілись за умовним круглим столом і змогли вільно, з пошаною говорити одна до одної, не претендуючи на те, що хтось є кращим чи правильнішим українцем?
Кожен, хто був на Майдані, бачив, яка креативність, які духовні розкоші виникали саме завдяки зустрічі представників різних реґіонів. Подумайте над проблемою ви, бо моє покоління вже того не реалізує — воно сповнене стереотипів про те, хто кращий, а хто гірший. Ваше покоління ще не має цих стереотипів, тож ви можете створити «Ефект Медичі».
Завдання третє: брехня не може дорівнювати правді
Сьогодні лідер повинен вирішити одну з найважливіших проблем часу: неспроможність відрізнити правду від брехні.
Чому зараз люди неспроможні розрізнити ці дві речі? По-перше, тому, що ми є людьми постмодерну, а постмодернізм народився з уявлення, що ніхто не має абсолютної правди і всі частково праві. І якщо ми хочемо встановити правду, мусимо зібрати всі опінії — тоді правда буде десь посередині.
Що стається, коли до такої системи приносять цілковитий фейк, свідомо сконструйовану неправду? Цю брехню починають розглядати як повноцінну опінію, що має таке саме право на існування, як «часткова правда».
По-друге, за часів моєї молодості можна було почути правду, якщо обійти «глушилки», поставлені Радянським Союзом, притулити вухо до радіоприймача й послухати, скажімо, «Голос Америки» чи «Радіо Свобода». В тому, що я чув, я міг упізнати правду. Тепер, коли інформація циркулює вільно, в час, коли є інтернет, чому росіяни неспроможні встановити правду в російсько-українському конфлікті? Бо вони сприймають правду, яку їм говорять українці, як свідомий злий намір їх обдурити. Путін і Сурков придумали геніальну річ: коли знівельована спроможність людини самотужки розрізнити правду і брехню, «глушилки» не потрібні.
По-третє, брехню або дурницю можна леґалізувати, передусім у соціальних мережах. Недавно в американській пресі я прочитав блискучу статтю про закономірність, яка ще десять-двадцять років тому чітко діяла в суспільній системі: якщо хтось вихопився з дурнуватою тезою, достатньо було двох-трьох авторитетів, що виступили б із спростуванням, і вже ніхто в ту дурницю не вірив. Тепер, коли один запостив на фейсбук цілком мудру думку, а другий — або цілковитий фейк, або дурницю, в яку він щиро вірить, починається дискусія. І обов'язково знаходяться люди, яким подобається друга, дурнувата теза. Вподобання, поширення, «підтримую його» — і все, дурницю леґалізовано.
Не можна, щоб світ залишався в такому стані. Мусять знайтися лідери, які будуть приймати правильні рішення, і вони мають приймати ці рішення на основі правди.
*Думки, виголошені на зустрічі в межах Зимової школи лідерства, яка 10–14 січня 2017 року тривала в Інституті лідерства та управління Українського католицького університету.
До публікації підготувала Анастасія Стьопіна
03.02.2017
http://zbruc.eu/node/61837
3
Усе закономірно!
- 12.02.17, 16:08
Пока без драк: на Тернопольщине церковь ушла от Кирилла к УПЦ КП
Об этом сообщает Правый сектор Тернопольщины на своей странице в Facebook.
Также сообщается, что сегодня состоялось первое торжественное богослужение в новосозданной церкви отцами Киевского патриархата, а переход произошел без столкновений и конфликтов с противоположной стороной.
Вместе с тем на сайте УПЦ МП сообщается, что в селе произошел "рейдерский захват" храма.
Как сообщал "Обозреватель", в одном из заведений для отдыха под Киевом правоохранители обнаружили мертвым клирика Киевской епархии УПЦ МП 27-летнего протоиерея Иоанна Корнуту. Смерть якобы застала священника в сауне с девушками легкого поведения, которые к тому же ограбили мужчину.
4
