Про співтовариство
Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Шукати в архіві
Топ учасників
Проти Азарова повстають автомобілісти та автоперевізники
- 19.03.11, 22:20
Автомобілісти та автоперевізники, об’єднані ініціативою «Автофронт» будуть домагатися від прем’єр-міністра України Миколи АЗАРОВА знизити акциз на пальне. Про це заявив засновник «Автофронту», лідер громадянського руху «Спільна справа» Олександр ДАНИЛЮК.
Як повідомили УНІАН у прес-службі Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності, за словами О.ДАНИЛЮКА, уряд має невідкладно ініціювати зниження акцизу на пальне, а також забезпечити його належне й прозоре використання, скерувавши відповідні надходження виключно на ремонт доріг та підтримання дорожної інфраструктури.
«Сьогодні кожен автомобіліст є жертвою неприхованого шахрайства з боку держави”, - наголосив засновник «Автофронту».
Він нагадав, що коли було скасовано регулярний транспортний збір, зниження надходжень до казни вирішили компенсувати за рахунок підвищення акцизу на пальне.
“Ставка акцизу з 1 січня 2011 року була збільшена одразу на 37,9% або на 50 євро - з 132 до 182 євро за тону пального. Елементарні розрахунки показують, що витрати, наприклад, водіїв легковиків при такому розмірі акцизу у 5-8 разів перевищують суму, яку вони сплачували у вигляді регулярного транспортного збору. Казна отримала мультимільйонні надходження за рахунок прямого викачування коштів з кишень водіїв, тобто вилучаючи в розпал економічної кризи дуже істотні суми з бюджету майже кожної української сім’ї», - підкреслив О.ДАНИЛЮК.
Він вважає, що розмір акцизу має бути знижений не менш як на 30 євро, а кошти від збору мають акумулюватися у спецфонді й витрачатися під наглядом громадськості виключно на будівництво, ремонт та підтримання належного стану шляхів автотранспортного сполучення.
«Ми не спостерігаємо жодних позитивних змін у дорожному господарстві. Воно залишається у занедбаному стані, тоді як лише коштів від регулярного транспортного збору цілком вистачило б на якісне підтримання дорожної інфраструктури, якби вони викристовувались за призначенням”, - зауважив лідер громадянського руху «Спільна справа і додав, що “натомість за рахунок водіїв знову латаються діри в бюджеті та живляться корупційні схеми”.
На думку О.ДАНИЛЮКА, зниження ставки акцизу викличе також значне здешевшання пального, що на тлі світових тенденцій до зниження вартості нафти, дозволить повернутися до адекватної й економічно обгрунтованої ціни на світлі нафтопродукти.
3
Обіцянки депутатів зібрали в один сайт
- 19.03.11, 18:44
В Херсоні Комітет виборців України презентував інтернет-ресурс, який дасть змогу громадськості відстежувати виконання передвиборчих обіцянок херсонськими депутатами всіх рівнів.
Презентували ресурс експерти обласної організації КВУ та Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень Дементій Бєлий та Олександр Мошнягул.
Зокрема, на вказаному інтернет-ресурсі "Депутати та їхні обіцянки" у відповідних розділах та за відповідними тегами викладені обіцянки депутатів обласної ради та міст обласного значення й кількох районів. Даний ресурс буде постійно оновлюватися, для цього використані положення нового Закону України "Про доступ до публічної інформації".
За словами голови ХОО КВУ Д.БЄЛОГО, вперше в регіоні всі обіцянки систематизовані на початку каденції депутатів. Відтепер виборцям буде набагато легше відстежити міграції депутатів та вартість їхніх оцінок, й пізніше скорегувати свій власний вибір.
УНІАН
20
Прокуратура змушує тризубівців заперечувати катування – активіст
- 19.03.11, 18:33
Прокуратура Запорізької області, яка здійснює перевірку фактів катування членів Всеукраїнського об’єднання «Тризуб», затриманих за звинуваченнями у пошкодженні пам’ятника Сталінові в Запоріжжі, чинить на арештованих тиск, щоб ті відмовилися від претензій. Про це, як повідомляє в суботу кореспондентка Радіо Свобода, заявила дніпропетровська громадська організація «ГРАД», яка тримає зв’язок із затриманими та їхніми родинами.
«Працівники прокуратури пропонують за єдиним зразком написати заяву, яка заперечує факт катувань. В іншому разі погрожують жорстокішою позицією обвинувачення під час суду і суворішим вироком.
Ці протиправні дії прокуратури вкотре засвідчують замовлення влади на кримінальне переслідування членів «Тризубу» за політичними мотивами», – заявили в організації.«ГРАД» звернувся до Генеральної прокуратури України з вимогою провести перевірку щодо катувань «сікачів» голови Сталіна в Запорізькому обласному управлінні СБУ.
Раніше «ГРАД» заявляв про тиск і фізичні знущання щодо ув’язнених у справі про погруддя Сталіна тризубівців Анатолія Онуфрійчука і Василя Лабайчука.Перше судове засідання у справі пошкодження погруддя Сталіна відбудеться 31 березня у Запоріжжі.
Групу тризубівців звинувачують у відпилювання голови погруддю Сталіна, яке стояло перед Запорізьким обкомом КПУ, 28 грудня минулого року. «Тризуб» узяв на себе відповідальність за це. 31 грудня це погруддя, на яке вже повернули відпиляну голову, цілком зруйнували вибухом.
24
Наша власть щедра на награды...
- 19.03.11, 18:20
То, что ордена и медали раздают всем и всякому у нас в государстве --- не секрет...И самое прикольное, что дав какую то награду, сразу снимают что то....У некоторых здоровье, у других авторские права, у третьих деньги...., рейтинг и так далее...
Сегодня, потрепав нервы с фискалами и придя домой, удивился....
.....Администрация сайта ----наградила орденом
....,но при этом снесла десяток приколов и срезав рейтинг более чем...,да ладно, может кому то нужнее
Вопрос в другом, приколы продержались более полугода и никому не мешали, особенно если учесть, что многие были обозначены иносказательно и требовали от того, кто себя узнал ----мужества назвать себя правдиво....Видать администрации дали на это право
Теперь подтверждения
Что их обидело в приколе про Крошку сына? понять не могу, там два жука колорадских сидят на баклажане..
Что их обидело про фискалов, тоже в голову не укладывается, там жуки из земли картофель вырывают....
И так дальше...У меня в фотоальбоме часть приколов выложена, можете проверить
А молитва?....так сами рядом ссылку на "Господню молитву" расположили....И я виноват
Правда, рыба гниет с головы.....и администрация это подтвердила, жаль, что процесс гниения пока никто реально не останавливает...
Опять полна гражданской страсти
толпа мыслителей лихих
и лижет ягодицы власти,
слегка покусывая их.
Нельзя потухшее кадило
раздуть молитвами опять,
и лишь законченный мудило
не в силах этого понять
Пусть почитают эти гарики
Мне рейтинга не жалко...
Сегодня, потрепав нервы с фискалами и придя домой, удивился....
.....Администрация сайта ----наградила орденом ....,но при этом снесла десяток приколов и срезав рейтинг более чем...,да ладно, может кому то нужнее Вопрос в другом, приколы продержались более полугода и никому не мешали, особенно если учесть, что многие были обозначены иносказательно и требовали от того, кто себя узнал ----мужества назвать себя правдиво....Видать администрации дали на это право
Теперь подтвержденияЧто их обидело в приколе про Крошку сына? понять не могу, там два жука колорадских сидят на баклажане..
Что их обидело про фискалов, тоже в голову не укладывается, там жуки из земли картофель вырывают....
И так дальше...У меня в фотоальбоме часть приколов выложена, можете проверить
А молитва?....так сами рядом ссылку на "Господню молитву" расположили....И я виноват
Правда, рыба гниет с головы.....и администрация это подтвердила, жаль, что процесс гниения пока никто реально не останавливает...
Опять полна гражданской страсти
толпа мыслителей лихих
и лижет ягодицы власти,
слегка покусывая их.
Нельзя потухшее кадило
раздуть молитвами опять,
и лишь законченный мудило
не в силах этого понять
Пусть почитают эти гарики
Мне рейтинга не жалко...
22
Геноцид
- 19.03.11, 15:58
Дивлюся я на країну та думку гадаю. Чи вона погоріла чи наші люди подуріли?
Коли людину б’ють її природня реакція – відбиватися. Але з нашої людини здається за 70 років совка вибили вже й останні залишки не те що гідності а просто вже інстинкту самозбереження. Не вірите? Тоді оцініть самі.
Минулого року наш всіма нами ніжно любимий уряд прийняв низку заходів завдяки яким вивозити збіжжя з України за бугор змогли лише чотири компанії в обсязі не більше встановленої квоти. Всі чотири компанії пов’язані з потрібною людиною. Не будемо казати з ким саме, хоча це народний депутат Юрій Іванющенко, розпарений нині пресою як Юра Єнакієвський, а в часи моєї юності відомий серед криміналу як «Юрєц Малой».
Не складно збагнути що в наслідок маніпуляцій уряду селяни ударно зменшили обсяги посівних. А навіщо горбатитися, якщо монополія на вивіз хліба збила його внутрішню ціну?!
Але далі більше. Невдовзі селянинові доведеться стикнутися зі збільшенням собівартості хліба. Відтоді як бізнесмен Дмитро Фірташ став власником черкаського «Азоту», в Україні з’явилася монополія на виробництво мінеральних добрив, а отже подорожчання добрив відсотків так до 20-и завітає до нас вже невдовзі. Але й це ще не все. Скупивши хліб у селян (задешево) фірми-трейдери його ж продають виробникам хліба вже за дорого. А у тих, вартість самого борошна в хлібі складає лише 10-15% від загальної вартості, решта – газ, електроенергія, транспорт, зарплатні працівникам, податки, тощо. І до всього цього виробникам хлібу уряд забороняє збільшувати ціну на хліб.
Що в результаті? Правильно – зникнення хліба з прилавків магазинів, що сталося нещодавно у Свердловську та Ровеньках на Луганщині. А другою серією буде зникнення зерна з українських елеваторів, бо по тих закупівельних цінах що існують нині горбатитися не буде навіть гноблений з усіх боків український селянин.
Вам мало? Продовжимо далі. Вас не зацікавили словеса міністра освіти Дмитра Табачника стосовно необхідності закрити біля 606 шкіл? Усе правильно, ідеться переважно про сільські школи де навчається 10-15 дітей. Зрозуміло, держава в нас бідна (на відміну від її слуг) і не може платити зарплатню кільком вчителям аби вони півтора десятки дітей навчали. А оскільки право на освіту в нас закріплено Конституцією (чули про таку збірку казочок?) то возити дітей від дому до школи мають спеціалізовані автобуси надані селам за програмою «шкільний автобус».
Тільки от же ж лишенько! Автобуси до сіл надійдуть ще невідомо коли. А школи «оптимізують» (українською – зачиняють) вже зараз. Як ви гадаєте, знайдуться в уряду гроші на автобуси ПІСЛЯ оптимізації? І ще одне питання. У нас шановна російськомовна інтелігенція ревом реве ще й досі, про те як псує якість освіти навчання дитини українською мовою. Так от за українські школи на Донбасі іде запекла війна із залученням преси, нардепів та представників української інтелігенції. А де реакція російськомовної інтелігенції на закриття російськомовних шкіл? Агов, «Союз Пісатєлєй Слобожанщіни», ви здатні на щось, крім як Шкляра з багном мішати?
Вам ще мало? Тоді згадаймо що віднедавна зареєструвати дитину народжену поза межами пологового будинку стало можна тільки за постановою суду. Раніше було достатньо тільки довідки терапевта і двох свідків, нині – зась. Щирий привіт малозабезпеченим сім’ям і в першу чергу мешканцям сіл та невеличких міст! Родина, яка не має грошей на пологовий будинок (медицина в нас платна, відкиньте ілюзії), на адвоката задля довести що це ваша дитина і немає часу бігати по судах та збирати довідки – матиме на руках дитину яку не можна буде влаштувати в школу чи дитячий садок і яку будь-якої миті можуть відібрати органи опіки.
Вам і цього мало? Смалимо далі! По Україні нині йде медична реформа. Згідно реформи лікарень по-перше має стати менше, по-друге їх мусять перепрофілювати за певним призначенням (окремо – для хронічних, окремо – для негайного лікування, тощо). А як визначити де везти певного пацієнта? А для цього замість лікарень на районі лишають фельдшерсько-акушерський пункт, фактично медпункт, працівники якого й направлятимуть пацієнта за потрібною адресою. А як пацієнт діставатиметься до лікарні? Та машиною «швидкої» ж! Прем’єр Азаров пообіцяв – «швидка» доїжджатиме до пацієнта протягом 10 хв (у місті) і 20 хв (у селі). Але станеться це колись у невизначеному світлому майбутньому. Нині у містах живих «швидких» лишилося стільки, що інколи вони спізнюються на виклик на годину. А в селах «швидка» взагалі виїжджає тільки якщо родичі хворого її заправлять, бо пального у них нема.
Так от супер-пупер наворочена «швидка» у нереальних кількостях з необмеженими запасами пального появиться у нас невідомо коли, а лікарні зачиняють уже зараз. Серед іншого при багатьох лікарнях зачиняють пологові відділення, а отже породіллям доведеться їздити за багато десятків кілометрів, бо інакше… (див вище).
Оце дописав все це, сиджу собі, дивлюся на небо та думку гадаю. Ну гаразд, я наволоч, жлоб, буржуй, чи як там ще мене називають тут окремі доброзичливці. Ну гаразд, я можу дозволити собі купляти набагато дорожчий хліб, можу покласти дружину народжувати у нормальні умови, можу проплатити для дитини гідну освіту , не користуюся «швидкою» та можу забезпечити собі нормальне лікування. Але таких як я в Україні – нереальна меншість. По набагато більшій кількості людей, нинішні вихиляси уряду ударять не просто жахливо – вони поставлять їх на межу виживання та приречуть до реальної смерті. Проти частини населення нашої країни розв’язано реальний і цілком серйозний геноцид. Ба-більше – ніхто не приховує намірів та обсягів замисленого. Загроза для великої кількості людей – цілком реальна.
То чому ж усі ці люди мовчать?
Коли людину б’ють її природня реакція – відбиватися. Але з нашої людини здається за 70 років совка вибили вже й останні залишки не те що гідності а просто вже інстинкту самозбереження. Не вірите? Тоді оцініть самі.
Минулого року наш всіма нами ніжно любимий уряд прийняв низку заходів завдяки яким вивозити збіжжя з України за бугор змогли лише чотири компанії в обсязі не більше встановленої квоти. Всі чотири компанії пов’язані з потрібною людиною. Не будемо казати з ким саме, хоча це народний депутат Юрій Іванющенко, розпарений нині пресою як Юра Єнакієвський, а в часи моєї юності відомий серед криміналу як «Юрєц Малой».
Не складно збагнути що в наслідок маніпуляцій уряду селяни ударно зменшили обсяги посівних. А навіщо горбатитися, якщо монополія на вивіз хліба збила його внутрішню ціну?!
Але далі більше. Невдовзі селянинові доведеться стикнутися зі збільшенням собівартості хліба. Відтоді як бізнесмен Дмитро Фірташ став власником черкаського «Азоту», в Україні з’явилася монополія на виробництво мінеральних добрив, а отже подорожчання добрив відсотків так до 20-и завітає до нас вже невдовзі. Але й це ще не все. Скупивши хліб у селян (задешево) фірми-трейдери його ж продають виробникам хліба вже за дорого. А у тих, вартість самого борошна в хлібі складає лише 10-15% від загальної вартості, решта – газ, електроенергія, транспорт, зарплатні працівникам, податки, тощо. І до всього цього виробникам хлібу уряд забороняє збільшувати ціну на хліб.
Що в результаті? Правильно – зникнення хліба з прилавків магазинів, що сталося нещодавно у Свердловську та Ровеньках на Луганщині. А другою серією буде зникнення зерна з українських елеваторів, бо по тих закупівельних цінах що існують нині горбатитися не буде навіть гноблений з усіх боків український селянин.
Вам мало? Продовжимо далі. Вас не зацікавили словеса міністра освіти Дмитра Табачника стосовно необхідності закрити біля 606 шкіл? Усе правильно, ідеться переважно про сільські школи де навчається 10-15 дітей. Зрозуміло, держава в нас бідна (на відміну від її слуг) і не може платити зарплатню кільком вчителям аби вони півтора десятки дітей навчали. А оскільки право на освіту в нас закріплено Конституцією (чули про таку збірку казочок?) то возити дітей від дому до школи мають спеціалізовані автобуси надані селам за програмою «шкільний автобус».
Тільки от же ж лишенько! Автобуси до сіл надійдуть ще невідомо коли. А школи «оптимізують» (українською – зачиняють) вже зараз. Як ви гадаєте, знайдуться в уряду гроші на автобуси ПІСЛЯ оптимізації? І ще одне питання. У нас шановна російськомовна інтелігенція ревом реве ще й досі, про те як псує якість освіти навчання дитини українською мовою. Так от за українські школи на Донбасі іде запекла війна із залученням преси, нардепів та представників української інтелігенції. А де реакція російськомовної інтелігенції на закриття російськомовних шкіл? Агов, «Союз Пісатєлєй Слобожанщіни», ви здатні на щось, крім як Шкляра з багном мішати?
Вам ще мало? Тоді згадаймо що віднедавна зареєструвати дитину народжену поза межами пологового будинку стало можна тільки за постановою суду. Раніше було достатньо тільки довідки терапевта і двох свідків, нині – зась. Щирий привіт малозабезпеченим сім’ям і в першу чергу мешканцям сіл та невеличких міст! Родина, яка не має грошей на пологовий будинок (медицина в нас платна, відкиньте ілюзії), на адвоката задля довести що це ваша дитина і немає часу бігати по судах та збирати довідки – матиме на руках дитину яку не можна буде влаштувати в школу чи дитячий садок і яку будь-якої миті можуть відібрати органи опіки.
Вам і цього мало? Смалимо далі! По Україні нині йде медична реформа. Згідно реформи лікарень по-перше має стати менше, по-друге їх мусять перепрофілювати за певним призначенням (окремо – для хронічних, окремо – для негайного лікування, тощо). А як визначити де везти певного пацієнта? А для цього замість лікарень на районі лишають фельдшерсько-акушерський пункт, фактично медпункт, працівники якого й направлятимуть пацієнта за потрібною адресою. А як пацієнт діставатиметься до лікарні? Та машиною «швидкої» ж! Прем’єр Азаров пообіцяв – «швидка» доїжджатиме до пацієнта протягом 10 хв (у місті) і 20 хв (у селі). Але станеться це колись у невизначеному світлому майбутньому. Нині у містах живих «швидких» лишилося стільки, що інколи вони спізнюються на виклик на годину. А в селах «швидка» взагалі виїжджає тільки якщо родичі хворого її заправлять, бо пального у них нема.
Так от супер-пупер наворочена «швидка» у нереальних кількостях з необмеженими запасами пального появиться у нас невідомо коли, а лікарні зачиняють уже зараз. Серед іншого при багатьох лікарнях зачиняють пологові відділення, а отже породіллям доведеться їздити за багато десятків кілометрів, бо інакше… (див вище).
Оце дописав все це, сиджу собі, дивлюся на небо та думку гадаю. Ну гаразд, я наволоч, жлоб, буржуй, чи як там ще мене називають тут окремі доброзичливці. Ну гаразд, я можу дозволити собі купляти набагато дорожчий хліб, можу покласти дружину народжувати у нормальні умови, можу проплатити для дитини гідну освіту , не користуюся «швидкою» та можу забезпечити собі нормальне лікування. Але таких як я в Україні – нереальна меншість. По набагато більшій кількості людей, нинішні вихиляси уряду ударять не просто жахливо – вони поставлять їх на межу виживання та приречуть до реальної смерті. Проти частини населення нашої країни розв’язано реальний і цілком серйозний геноцид. Ба-більше – ніхто не приховує намірів та обсягів замисленого. Загроза для великої кількості людей – цілком реальна.
То чому ж усі ці люди мовчать?
7
Постпятн(і)чне …
- 19.03.11, 15:47
Власне нічого не здивувало. Досить прогнозована спроба «мочілова» ЮВТ на Інтері у пластилінового Кисельова.
Щодо Інни Б., то тут все банально типово, це щось на кшталт з допомогою німецького порно розповісти про кохання, чи за допомогою найгидотнішого образу торгашки совдепівської «Бакалії» репрезентувати високу культуру обслуговування.
Єдине про що поява таких спічрайтерів на центральному каналі телебачення свідчить, так це про «рівень» політсили, яку вона репрезентує та власне передачі й каналу в цілому. Залишився трохи дивний осад та враження розписаної «партитури» від «героїчного» вчинку І.Мірошніченка.
Якось дуже вчасно перервав він Інну, якій власне про пустий протокол засідання Кабміну й нема чого було розповідати, а лаври «героя» наче отримав. Щодо «гострого» питання тушок, то власне ніяке воно не гостре і ЮВТ неодноразово відповідала на нього не тільки словами, а й ділом, бо не тільки самі втікали але й за рішенням партії вилітали.
Та й чого гріха таїти, всі нинішні партії нажаль далекі від ідейності, тому мають серед себе й фундаторів й інший «потрібний» баласт.
От він в першу чергу й «сиплеться», нажаль небагато людей готових поступитись свічним заводиком, який на старість плекав, заради принципів.
А «пацани» тиснути вміють, практика отримана в ОЗУ 90-х в цьому сенсі багата, як треба й родичів не пожаліють. Приклад голови ВС України Онопенко досить показовий.
Але й міць їх не варто перебільшувати, основна частина партії Тимошенко стоїть.
Але вже коли мова зайшла про «тонке», то набагато з більшим задоволенням почув би від Мірошніченка відповідь на сакраментальне питання ... хто ж вас фінансує хлопчики?
Шось мені підказує, що відверта відповідь на це питання могла б стати досить нищівним шоком для багатьох щирих та не утаємничених в ці нюанси членів цієї партії.
А так досить технологічно все, розпорошення Західного електорату та пугало для Південного та Східного, як кажуть 2 в 1. От тільки ЮВТ досить коректно поставила всього одне питання ви на чиєму боці барикади? І тиша Респект їй за витримку та волю. Як не дивно ... і один в полі воїн! Але ж вона точно не одна ...
А от хто дійсно несподівано порадував, так це російський гість передачі Віктор Ерофеев. Склалось таке враження, що від того наскільки він відверто «мокнув» цю замовну «шоблу» цепних цуциків режиму, навіть Кисельов отетерів.
Отак Женя й "попадають" на грошики, ретельніше треба гостей підбирати, якщо вже на консультації до Інни ходиш ... І от що мабуть найголовніше, за наслідком мережевого «перегляду» передачі, судячи з постів людей з досить різноманітними поглядами, склалось враження, що все ж тих, хто бажає якнайскорішого закінчення цієї фактично кримінальної вакханалії та побудови своєї рідної держави, якою можна пишатись, абсолютна більшість.
І що важливо, розбіжностей практично немає. Залишилось тільки дати відповідь при наявності людей, що усвідомлюють необхідність змін, лідера який не зрадить, бачення цілі та навіть наявності поки власної країни, що треба зробити щоб досягти омріяного щастя?
Маю надію, що відповідь не за горами
P.S. От тільки хоча б один демократичний канал ТВ не завадив.
27
До чергового ювілею Л.В.Костенко
- 19.03.11, 14:07
Вечірнє сонце
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.
Ще пароплавчики чаділи,наче праски,
ще ми шукали крем’яхи в піску, —
на пограниччі дійсності і казки
стояв той дім за хмарами бузку.
Там жив дідок, що схожий був на графа,
в краватці чорній, не як всі діди.
В трельяжі віддзеркалена карафа
була як сон криничної води.
Усмішкою дитячої фортуни
було для нас потрапити в той дім.
Там все було блискуче і латунне,
і лампу там залишив Алладін.
А той старий, достоту Каліостро,
щось прецизійне маючі в руці,
дивився в шкельце, наче кібець, гостро
і поціляв у гвинтики й зубці.
Навколо нього час лежав навалом.
Співали птиці в шибку із куща.
А він, старий, сидів як за штурвалом —
в руках крутив манюньке коліща.
Куди він плив? Немов стояче озеро,
у сутінках поблискував трельяж.
Всі механізми цокали загрозливо,
і з пітьми хтось казав йому: "Приляж!"
А він крутив малесенькі штурвали,
і плив, і плив... З якої далини?
Його дитинство в рамочках овальних
дивилося на нього зі стіни.
Крихкий комод вивірчувала шашіль.
З куточка сяяв срібний образок.
Його душили спогади і кашель,
і навіть той за вікнами бузок.
У мерехтінні маятників мідних,
коли гуділа басова струна,
над мурашинням циферок термітних
він був — як тінь старого чаклуна.
Він лікував годиннички куповані.
Час зупинявся, цокав і кульгав.
Вночі нам сходив маятник уповні,
а він тихенько гирку підтягав.
Життя іде
Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.
22
