хочу сюди!
 

Александра

46 років, лев, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років

Василь Симоненко "Де зараз ви, кати мого народу?"

25 травня я з'їздив на фестиваль авторської пісні та співаної поезії в Черкаси. Фестиваль працівників охорони здоров'я. Спочатку здивував мене сам термін "Співана поезія". А потім захотілося написати музику на слова поета Василя Симоненка. І, так би мовити, заспівати його поезію. Що я й зробив. Результат пропоную й вашій увазі. Щоправда, ми так відірвалися на фесті, що я зірвав голос та досі не відновився. Важко мовчати, якщо всім автобусом співаються пісні та ще й на декілька голосів. Зранку обіцяв собі мовчати, щоб поберегти зв'язки, а протягом дня розумів, що не зможу виконати таку обіцянку smile . Зате зустрів масу гарних людей, почув масу гарних пісень та набрався багато класних вражень. Дякую, Черкаси!!!
14

Коментарі

12.06.11, 22:10

Улюблений поет мого чоловіка.

    22.06.11, 22:12Відповідь на 1 від ab absurdo

    Я його розумію

      Гість: _Tоshka_

      32.06.11, 22:35


        42.06.11, 22:38Відповідь на 3 від Гість: _Tоshka_

        Дякую, Тоню! Мені дуже, дуже, дуже приємно, що тобі сподобалося!

          52.06.11, 23:54

          У Вас дуже приємний голос! Браво!

            63.06.11, 00:23Відповідь на 5 від Люстерко

            Дуже дякую!
            А ми можемо перейти на "ти"? Якось мені приємніше з друзями без особливих церемоній...

              73.06.11, 00:26Відповідь на 6 від Андрій Guard

              Дуже дякую!
              А ми можемо перейти на "ти"? Якось мені приємніше з друзями без особливих церемоній...
              звісно - ти, я перепрошую,

                83.06.11, 00:45Відповідь на 7 від Люстерко

                  93.06.11, 01:57

                  Україно, п'ю твої зіниці
                  Голубі й тривожні, ніби рань.
                  Крешуть з них червоні блискавиці
                  Революцій, бунтів і повстань.

                  Рідко, нене, згадую про тебе,
                  Дні занадто куці та малі,
                  Ще не всі чорти втекли на небо,
                  Ходить їх до біса по землі.

                  Бачиш: з ними щогодини б'юся,
                  Чуєш — битви споконвічний грюк!
                  Як же я без друзів обійдуся,
                  Без лобів їх, без очей і рук?

                  Україно, ти моя молитва,
                  Ти моя розпука вікова…
                  Гримотить над світом люта битва
                  За твоє життя, твої права.

                  Хай палають хмари бурякові,
                  Хай сичать образи — все одно
                  Я проллюся крапелькою крові
                  На твоє священне знамено.

                  Василь Симоненко

                    103.06.11, 08:02Відповідь на 9 від viktor67

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна