Усім фанам союзу з Росією присвячується...
- 07.10.09, 00:43
- Ми любимо тебе, Україно!
Багато наших політиків полюбляє озвучувати міф про "два братських народи". Вони втлумачують "темному" люду, які блага принесе нове об*єднання, як погано жити в незалежній Україні і тому подібне. Однак все пізнається в порівнянні. У складі РФ достатньо "молодших братів". Вони теж колись мали своїх януковичів, яценюків, тимошенків. Далеко ходити не треба: 5 жовтня 2009 р. Адигея святкує 18 річницю утворення республіки.
«Основные торжества, посвященные 18-летию со дня образования республики, прошли 5 октября. В них принял участие Президент РА Аслан Тхакушинов. На центральной площади республиканской столицы Майкопа был представлен культурно-этнографический портрет Республики Адыгея. Гости и участники мероприятия смогли попробовать национальные блюда, познакомиться с обычаями и традициями народов, проживающих в Адыгее. Все города и районы республики получили возможность представить национальные подворья, отражающие адыгскую, русскую, армянскую, курдскую, азербайджанскую и греческую культуры», - указывается в пресс-релизе президента Адыгеи.
В этот день также состоялись различные спортивные мероприятия, концерты самодеятельных коллективов, посвященные Дню республики, сообщает "РИА Новости".
Між іншим, історія Адигеї в певному періоді дуже нагадує нашу:
В 1557 году часть адыгских князей во главе с верховным князем Кабарды Темрюком Идаровым обращается в Москву с предложением военно-политического союза к России. Этот политический акт закрепляется брачным союзом между Иваном IV и дочерью Темрюка Гошевнай (Вікіпедія http://ru.wikipedia.org/).
Так само як у нас після Переяславського договору, дружба росіян та адигейців грунтувалася на обслуговуванні інтересів росіян:
В Російській імперії Адигея була однією з найвідсталіших провінцій — народ не мав власної писемності, на 150 осіб припадав 1 учень, не було лікарських закладів, промисловості майже не було — в 27 кустарних майстернях працювало 90 робітників(Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/).
Отже більше ніж за 300 років російського менеджменту адигейським народом не було досягнуто нічого. Він так і залишився в 1557 році...
Інший цікавий факт - демографічний розвиток адигейців. Особливо жалюгідно виглядає в порівняно з чеченцями, які не припиняють боротьбу за незалежність від Москви:
Тому, шановні політики, не треба вішати локшину про "братній народ". Тим більше, що цей народ не брат, а онук навіть адигейцям, не кажучи вже про український етнос, який сягає корінням Трипільської культури. Чим скоріше ми позбавимося таких "братів" разом з їхніми "племінниками" в українській владі, тим краще. Для цього в нас і є вибори.
Stanislove, спеціально для upu.org.ua
«Основные торжества, посвященные 18-летию со дня образования республики, прошли 5 октября. В них принял участие Президент РА Аслан Тхакушинов. На центральной площади республиканской столицы Майкопа был представлен культурно-этнографический портрет Республики Адыгея. Гости и участники мероприятия смогли попробовать национальные блюда, познакомиться с обычаями и традициями народов, проживающих в Адыгее. Все города и районы республики получили возможность представить национальные подворья, отражающие адыгскую, русскую, армянскую, курдскую, азербайджанскую и греческую культуры», - указывается в пресс-релизе президента Адыгеи.
В этот день также состоялись различные спортивные мероприятия, концерты самодеятельных коллективов, посвященные Дню республики, сообщает "РИА Новости".
Між іншим, історія Адигеї в певному періоді дуже нагадує нашу:
В 1557 году часть адыгских князей во главе с верховным князем Кабарды Темрюком Идаровым обращается в Москву с предложением военно-политического союза к России. Этот политический акт закрепляется брачным союзом между Иваном IV и дочерью Темрюка Гошевнай (Вікіпедія http://ru.wikipedia.org/).
Так само як у нас після Переяславського договору, дружба росіян та адигейців грунтувалася на обслуговуванні інтересів росіян:
В Російській імперії Адигея була однією з найвідсталіших провінцій — народ не мав власної писемності, на 150 осіб припадав 1 учень, не було лікарських закладів, промисловості майже не було — в 27 кустарних майстернях працювало 90 робітників(Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/).
Отже більше ніж за 300 років російського менеджменту адигейським народом не було досягнуто нічого. Він так і залишився в 1557 році...
Інший цікавий факт - демографічний розвиток адигейців. Особливо жалюгідно виглядає в порівняно з чеченцями, які не припиняють боротьбу за незалежність від Москви:
Тому, шановні політики, не треба вішати локшину про "братній народ". Тим більше, що цей народ не брат, а онук навіть адигейцям, не кажучи вже про український етнос, який сягає корінням Трипільської культури. Чим скоріше ми позбавимося таких "братів" разом з їхніми "племінниками" в українській владі, тим краще. Для цього в нас і є вибори.
Stanislove, спеціально для upu.org.ua
19
Коментарі
Magnum__
17.10.09, 01:55
Еще в универе профессор нам рассказывал, что русские это одичавшие украинцы, которые в свое время убежали далеко на север. Приводилось масса фактов.
Может мы и братья, только это братство напоминает историю про Каина и Авеля.
Москва делает все, что бы Украина стала еще одним ее придатком. Да же заслали к нам своих агентов.
Партия регионов тому яркий пример.
vialera
27.10.09, 02:00
Опять за рыбу грош...надоело безмерно.
Al KazlOFF
37.10.09, 02:01
Есть примеры поудачнее адыгейского.
Stanislove
47.10.09, 02:18Відповідь на 3 від Al KazlOFF
Звісно, але тут справа і в актуальності трохи. 5 жовтня Адигея святкувала 18 - річчя, тому я написав саме про неї. Думаю цей маленький народ заслуговує на те, щоб його хоча б раз на рік згадали.
Al KazlOFF
57.10.09, 02:22Відповідь на 4 від Stanislove
Что-то личное связывает?
Хати-кю-сан
67.10.09, 02:58
Братья, не братья -это не существенно.
Братья -это две особи, а вся наша планета населена одними людьми и я вижу только одну особь.
Можете себе руку отрезать, чтоб нога больше выросла, но это ничего не меняет. Когда прийдёт время вымирать -мы вымрем вместе.
Типа: йо, мир, дружба, народы
Всё остальное это политика. Разделяй и властвуй.
Stanislove
77.10.09, 03:17Відповідь на 5 від Al KazlOFF
Ні. Не родився там, не жив і не був ))Просто я прихильник самовизначення всіх народів. Такий собі націоналізм планетарного масштабу
Al KazlOFF
87.10.09, 03:21Відповідь на 7 від Stanislove
Перегиб. Народом и караимы считаются (первые, кого вспомнил), и вполне обоснованно. Но их несколько тысяч, в основном - в Крыму и Литве. Какое может быть самоопределение?
Stanislove
97.10.09, 11:34Відповідь на 8 від Al KazlOFF
Ну, з таким розселенням та кількістю мало на що можна розраховувати. Самовизначення - це право народів. Потрібна ще їхня воля до самовизначення.
Ступінь самовизначення теж різний: від мирного співіснування з іншими в одній державі до повної незалежності. Якщо караїмів так мало, то для розвитку їх етносу достатньо одної державної програми. Автономія чи незалежність їм на даному етапі не потрібна.
анонім
107.10.09, 14:43Відповідь на 3 від Al KazlOFF
Майже всі народи, які "братались" з москалями, були москалями винищені до стану вимираючої, розпорошеної, денаціоналізованої кількатисячної популяції. Лише кілька народів, всилу своєї величезної популяції (українці), тисячолітньої державотворчої традиції (українці, литовці, грузини, вірмени, узбеки) і продовження боротьби за національну назалежність, зуміли зберегти свою самобутність, незалежність і мають перспективу подальшого повноцінного розвитку.