Наша історія

• Універсал наголошував, що «зо всіма сусідніми державами ми хочемо жити в згоді і приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя» незалежної Української держави.

• Україна як суверенна держава успадкувала від УНР гімн «Ще не вмерла Україна», синьо-жовтий прапор та герб (тризуб).

• 24 серпня 1991 року, з юридичної точки зору, варто було б назвати Днем відновлення державності, адже саме тоді було ухвалено Акт проголошення незалежності України. Це символізувало б спадковість українського державотворення у ХХ столітті.

       Універсал 

Української Центральної Ради
(IV)

Народе України.
Твоєю силою, волею, словом стала на Землі українській вільна
Народня Республіка. Справдилась колишня давня мрія батьків твоїх,
- борців за вольности і права трудящих. Але в тяжку годину відродилась воля України. Чотири роки
лютої війни знесилили наш край і людність. Фабрики товарів не
виробляють. Заводи спиняються. Залізниці розхитані. Гроші в ціні
падають. Хліба зменьшується. Насуває голод. По краю розплодились
юрми грабіжників і злодіїв, особливо, коли з фронту посунуло
військо, счинивши кріваву різню, заколот і руїну на нашій землі. Через усе це не могли відбутися вибори в Українські Установчі
Збори в приписаний нашим попереднім Універсалом ( n0005300-17 )
час. Ці Збори, призначені на нинішній день, не змогли зібратись,
щоб приняти з наших рук нашу тимчасову найвищу революційну владу
над Україною, уставити лад в Народній Республіці нашій,
організувати нове Правительство. А тим часом петроградське правительство народніх комісарів,
щоб привернути під свою владу вільну Українську Республіку,
оповістило війну Україні і насилає на наші землі своє військо,
красногвардійців-большевиків, які грабують хліб у наших селян і
без всякої плати вивозять його в Росію, не жаліючи навіть зерна,
наготовленого на засів, вбивають неповинних людей і сіють скрізь
безладдя, злодіяцтво, безчинство. Ми, Українська Центральна Рада, зробили всі заходи, щоб не
допустити цеї братовбивчої війни двох сусідніх народів, але
петроградське правительство не пішло нам назустріч і веде далі
кріваву боротьбу з нашим народом і Республікою. Крім того те саме петроградське правительство народніх
комісарів починає затягати мир і кличе на нову війну, називаючи її
до того ще "священною". Знов поллється кров, знов нещасний
трудовий народ повинен класти своє життя. Ми, Українська Центральна Рада, обрана з'їздами селян,
робітників і салдатів України, на те пристати ніяк не можемо,
ніяких війн піддержувати не будемо, бо український народ хоче миру
і мир демократичний повинен бути як найшвидче. Але для того, щоб ні руське правительство, ні яке инше не
ставили Україні на перешкоді установити той бажаний мир, для того,
щоб вести свій край до ладу, творчої роботи, до кріплення
революції та волі нашої, ми, Українська Центральна Рада,
оповіщаємо всіх громадян України: Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від
нікого незалежною, вільною, суверенною державою українського
народу. Зо всіма сусідніми державами, як то: Россія, Польща, Австрія,
Румунія, Туреччина та инші, ми хочемо жити в згоді й приязні, але
ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української
Республіки. Власть в ній буде належати тільки народові України, іменем
якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити
ми, Українська Центральна Рада, представництво робочого народу,
селян, робітників і салдатів, та наш виконуючий орган, який однині
матиме назву Ради Народніх Міністрів. Отож, - насамперед приписуємо Правительству Республіки нашої,
- Раді Народніх Міністрів, - під цього дня нести розпочаті вже нею
переговори про мир з центральними державами цілком самостійно й
довести їх до кінця, не зважаючи ні на які перешкоди з боку
яких-небудь инших частей бувшої Російської Імперії, і установити
мир, щоб наш край розпочав своє господарське життя в спокою й
згоді. Що ж до так званих "большевиків" та инших напастників, що
нищать та руйнують наш край, то приписуємо Правительству
Української Народньої Республіки твердо й рішуче взятися за
боротьбу з ними, а всіх громадян нашої Республіки закликаємо: не
жаліючи життя боронити добробут і свободу нашого народу. Народня
Українська Держава повинна бути вичищена від насланих з Петрограду
найманих насильників, які топчуть права Української Республіки. Незмірно тяжка війна, розпочата буржуазними правительствами,
тяжко мучила наш народ, знищила наш край, розбили господарство.
Тепер тому мусить бути кінець! З тим, як армія буде демобілізуватись, приписуємо відпускати
вояків, після підтвердження мирних переговорів - розпустити армію
зовсім, а потім замісць постійної армії завести народню міліцію,
щоб військо наше служило охороні робочого народу, а не бажанням
пануючих верств. Поруйновані війною й демобілізацією місцевості мають бути
відновлені за поміччю державного нашого скарбу. Коли вояки наші повернуться додому, народні ради - волосні й
повітові та й мійські думи мають бути переобрані в час, який буде
приписано, щоб і вояки наші мали в них голос. А тим часом, щоб
встановити на місцях таку власть, до якої мали-б довірря й яка б
спіралась на всі революційно-демократичні верстви народу,
правительство повинно закликати до співробітництва з місцевими
самоврядуваннями ради селянських, робітничих і салдатських
депутатів, вибраних із місцевої людности. В справі земельній комісія, вибрана на останній сесії нашій,
вже зробила закон про передачу землі трудовому народові без
викупу, принявши за основу скасування власности й соціялізацію
землі, згідно з нашою постановою на сьомій сесії. Закон сей буде
розглянено за кілька день в повній Центральній Раді, й Рада
Народніх Міністрів вживе всіх заходів, щоб передача землі в руки
трудящих уже до початку весняних робот через земельні комітети
неодмінно відбулась. Ліси ж, води й всі багацтва підземні, яко
добро українського трудящого народу, переходять в порядкування
Української Народньої Республіки. Війна також відібрала на себе всі трудові заробницькі сили
нашої країни. Більшість заводів, фабрик і майстерень виробляли
тільки те, що було потрібно для війни, і народ зостався зовсім без
товарів. Тепер війні кінець! Отож приписуємо Раді Народніх
Міністрів негайно приступити до переведення всіх заводів і фабрик
на мирний стан, до вироблення продуктів, потрібних насамперед
трудящим масам. Та сама війна наплодила сотні тисяч безробітних, а также
інвалідів. У самостійній Народній Республіці України не повинен
терпіти ні один трудящий чоловік. Правительство Республіки має
підняти промисловість держави, має розпочати творчу роботу у всіх
галузях, де всі безробітні могли-б знайти працю й прикласти свої
сили, та вжити всіх заходів до забезпечення скалічених та
потерпілих од війни. За старого ладу торговці та різні посередники наживали на
бідних пригноблених клясах величезні капітали. Однині Народня
Українська Республіка бере в свої руки найважніші галузі торговлі
і всі доходи з неї повертатиме на користь народу. Торг товарами, які будуть привозитись з за кордону і
вивозитись за кордон, буде вести сама держава наша, щоб не було
такої дорожнечі, яку терплять найбідніші кляси через спекулянтів. Правительству Республіки на виконання сього приписуємо
розробити і представити на затвердження Закон про це, а також про
монополію заліза, угля, шкури, тютюну і инших продуктів і товарів,
з яких найбільш бралося прибутків з робочих клясів, на користь
нетрудящихся. Так само приписуємо встановити державно-народній контроль над
всіми банками, які кредітами (позиками) нетрудовим масам
допомагали визискувати кляси трудові. Однині позичкова поміч
банків має даватися головним чином на піддержку трудовому
населенню та на розвиток народнього господарства Української
Народньої Республіки, а не спекуляції та ріжну банкову
експльоатацію (визиск). На грунті безладдя, неспокою в життю та недостачі продуктів
росте невдоволення серед де-якої частини людності. Тим
невдоволенням користуються ріжні темні сили і підбивають
несвідомих людей до старих порядків. Сі темні сили хочуть знов
підвернути всі вільні народи під єдине ярмо Росії. Рада Народніх
Міністрів повинна рішуче боротися зо всіма контр-революційними
силами, а всякого, хто кликатиме до повстання проти самостійної
Української Народньої Республіки - до повороту старого ладу, того
карати як за державну зраду. Всі ж демократичні свободи, проголошені 3-м Універсалом
( n0005300-17 ), Українська Центральна Рада підтверджує і зокрема
проголошує: в самостійній Українській Народній Республіці нації
користуватимуться правом національно-персональної автономії,
признаним за ними законом 9-го січня. Все, що, вичислене в сім Універсалі, не встигнемо зробити Ми,
Центральна Рада, в найближчих тижнях певно довершать, справлять і
до останнього порядку приведуть Українські Установчі Збори. Ми наказуємо всім громадянам нашим проводити вибори до них як
найпильніше, вжити всіх заходів, щоб підрахунок голосів закінчити
як найскоріше, щоб за кілька тижнів зібрались наші Установчі
Збори, найвищий господар і впорядник землі нашої, і закріпили
свободу, лад і добробут Конституцією ( n0002300-18 ) нашої
незалежної Української Народньої Республіки на добробут всього
трудящого народу її, тепер і на будуче. Сьому ж найвищому нашому
органові належатиме рішити про федеративний зв'язок з народніми
республіками бувшої Російської держави. До того ж часу всіх громадян самостійної Української
Народньої Республіки кличемо непохитно стояти на сторожі добутої
волі та прав нашого народу і всіма силами боронити свою долю від
усіх ворогів селянсько-робітничої самостійної Республіки.
Українська Центральна Рада.
У Київі. 9 січня 1918 р.
___________________
Вістник Ради Народніх Міністрів Української Народньої
Республіки. - 1917, 13 січня, - N 3.
Конституційні акти України. 1917 - 1920.
Невідомі конституції України.
Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992.