пеця дістав усіх, дістав так що терпець урвався!!!

Віталій Сич: Ніколи ще за останні три роки боротьба влади з антикорупціонерами не ставала настільки відкритою.

Сьогодні очільники провладних фракцій Артур Герасимов і Максим Бурбак зареєстрували законопроект, що дозволяє звільняти главу Національного антикорупційного бюро Артема Ситника без аудиту. Оцініть рівень авторів законопроекту: голови двох найбільших фракцій.

Вау!

Ніколи ще за останні три роки боротьба влади з антикорупціонерами була настільки відкритою. За тиждень до цього "розкрився" генпрокурор Юрій Луценко, який також відкрито і емоційно включився в боротьбу з НАБУ і Ситником особисто. СБУ в принципі "розкрилася" давно, але зараз лише підтвердила свою генеральну лінію на боротьбу з антикорупціонерами, коли почала кошмарити сім агентів НАБУ, які намагалися викрити чергову антикорупційну схему за участю високопоставлених чиновників.

Привід для нападок на НАБУ невеликий, a technicality, як кажуть по-англійськи, — використання контрабандної апаратури в своїй роботі. Очевидно, що привід цей просто дуже шукали і не могли не знайти. Як і шукали його проти колишніх заступників Генпрокуратури Сакварелідзе і Касько, які теж вперше в історії намагалися вивести на чисту воду керівництво відомства. Тоді виявилося, що Сакварелідзе і Касько теж формально порушили якісь процедури. Це завадило нечистому на руку прокурору уникнути відповідальності, а Касько і Сакварелідзе допомогло отримати купу неприємностей, які у них не закінчуються до сьогодні.

Керівники правоохоронних органів і найбільших парламентських фракцій вирішили посилити свою боротьбу з НАБУ, незважаючи на відкриту підтримку антикорупціонерів з боку найбільших партнерів України — США та ЄС. Глава Держдепу США Рекс Тіллерсон — по суті, третя людина в країні — зробив відкриту заяву про те, що Україні "немає сенсу боротися за своє тіло на Донбасі, якщо вона віддасть свою душу корупції", додавши, що "антикорупційні інститути в Україні повинні бути підтримані, захищені і забезпечені всім необхідним". Рекс Тіллерсон. Глава Держдепу. Вище в дипломатичній ієрархії не буває.

ЄС в своїй заяві також повідомив, що антикорупційні інститути в Україні "повинні бути посилені, а не підірвані". І якщо цього здалося мало, до цих голосів сьогодні додалася Великоа Британія, яка підтримала США і ЄС і висловила надію, що "обтяжені високими повноваженнями в Україні покажуть свої лідерські якості в просуванні реформи, покликаної викорінити корупцію".

І обтяжені повноваженнями в Україні сьогодні показали ці лідерські якості. Тільки не для того, щоб викорінити, а щоб укоренити корупцію і унеможливити її викорінення.

Я сьогодні переглянув список затриманих, але не засуджених за підозрою в корупції за останній час. Це довгий список: Насиров, Розенблат, Поляков, Мартиненко, син Авакова. Всіх цих людей затримували, а потім відпускали. З високопоставлених чиновників в Україні за корупцію останнім часом не був засуджений ніхто. Хоча запит на покарання корупціонерів в Україні — величезний, навіть гігантський. Країна і мільйони українців сильно втратили в доходах, стиснулися, живуть по-новому. І все для того, щоб кілька десятків або сотень людей нагорі жили по-старому.

Одночасно почалося масштабне цькування Міхеїла Саакашвілі. Це теж про те, що більше ніхто не соромиться і боротьба з політичними опонентами пішла в відкриту, без розбору засобів. Саакашвілі — неідеальний політик. Мені подобалося те, що він зробив в Грузії, і те, до чого закликав в Україні. Але він став нерозбірливий у виборі партнерів — наприклад, Юлія Тимошенко. Вона є антиподом багато чого з того, що він декларує. Генпрокурор Луценко вважає, що Саакашвілі став нерозбірливий і у виборі спонсорів, погодившись прийняти пожертвування від олігарха Сергія Курченка. І хоча далеко не все переконливо з того, що говорить і показує Луценко, зрозуміло: щось з Саакашвілі все ж таки не так — принаймі, відео його помічника, що приймає гроші на організацію протестів, балів йому не додає.

Однак Саакашвілі — точно не головний ворог України. Зрозуміло, що на нього щось знайшли, тому що дуже шукали. Чомусь нічого не шукали на Олега Ляшка, Віталія Хомутинника, Юлію Тимошенко, Юрія Бойка — хоча в останньому випадку і шукати не треба. Зовсім нічого не шукається на представників провладних фракцій, оточення президента і керівництво правоохоронних органів.

Корупція і відсутність верховенства права — головні і останні перешкоди на шляху України до цивілізованої країни. Високопоставлені злодії і хабарники — мірило, точка неповернення. Якщо почнуть садити, повернення до колишньої Україні неможливе.

Судячи з усього, ми до цієї точки близько підібралися. І тепер спостерігаємо масовану, організовану і неприкриту контратаку, яка може відкинути модернізацію України на роки.

Набридло чути про те, що наші діти будуть жити в іншій країні. Хочеться, щоб в іншій країні пожили ще й ми.