Знаю одного шоколадного бота

Про таке йдеться в дослідженні Оксфордського проекту з алгоритмів, пропаганди та цифрової політики, результати якого було оголошено в рамках конференції проведеної Національним демократичним інститутом США з нагоди тижня протидії дезінформації.

"Чудове дослідження того, як пропаганда та гібридна війна загрожують демократії: соціальні медіа та боти", - відзначив у Twitter директор з урядових відносин Національного демократичного інституту США.

Дослідники виявили як діють боти в внутрішній політиці та медіа-середовищі дев’яти країн, включаючи Україну, і навели приклади типових інформаційних кампаній.

У нас цифрова пропаганда використовується для дискредитації опонентів у внутрішньополітичній боротьбі, маніпулювання громадською думкою в інтересах різних бізнесів та політичних груп. Внутрішній ринок для цифрової пропаганди он-лайн в Україні є достатньо розгалужений, але, в основному, прихований.

"Водночас, Україна потерпає від пропаганди, яку розповсюджує Росія. В Україні все ще багато використовують несправжні акаунти, які підтримуються вручну, тому що вони достатньо дешеві. Автоматичні політичні боти набувають популярності з розвитком технологій", - йдеться у дослідженні.

Політичні боти, алгоритми, що діють в соціальних медіа, написані так, щоб копіювати реальних людей і маніпулювати громадською думкою, можуть діяти в усіх соціальних медіа в Україні. Різниця тільки в витратах та популярності сервісів, стверджують дослідники. Найлегше і найдешевше використовувати ботів було у VK, оскільки ця мережа має найслабше регулювання безпеки і дозволяє масовану реєстрацію нових користувачів. Друге місце належить Twitter, який не дуже ефективно бореться з підозрілою діяльністю. Дослідники оцінили, що близько 15% всіх користувачів Twitter насправді є ботами.

Як приклад зовнішньої комп’ютерної пропаганди автори дослідження нагадують медіа активність у відповідь на катастрофу малайзійського Боїнгу MH17, яка сталась на непідконтрольних територіях Донбасу 17 липня 2014 року і забрала життя 298 людей.

"Навколо катастрофи одразу виникло багато теорій змов, як, наприклад, заява, що Боїнг збив військовий літак. Ця теорія спершу з’явилась на Twitter так званого іспанського диспетчера з Борисполя. Неправдиву новину про військовий літак одразу підхопили російські ЗМІ, як RT та TASS, її використало на прес-конференції в липні 2014 року Міністерство оборони Росії", - йдеться у публікації.

Міністерство інформаційної політики України довело, що цей Twitter був ботом, створеним під час Євромайдану, щоб розповсюджувати антиукраїнські гасла. У вересні 2016 року спільне міжнародне слідство довело, що Боїнг було збито з БУКу з території, контрольованої проросійськими сепаратистами

Уряд України приділяє недостатню увагу боротьбі з дезінформацією, зазначають дослідники і радять залучати до співпраці українські компанії, які могли б відслідковувати ботів та несправжніх учасників мереж.