5 колона
- 09.03.17, 06:20
- Ми любимо тебе, Україно!
Я багато бачила, за майже два роки волонтерства в зону АТО
Я - ніколи не забуду, як "мєсниє житєлі" смажили шашлики на Саур могилі, на кістках і крові наших хлопців...
А ще, того пілота, якого "мамочки апалценцев" забили на смерть, лопатами. На землі. Він катапультувався на їх території, коли їхні " защітнікі нєдоросії" збили літак. Я не забуду те каміння, яке летіло від жителів Донецька на "парадє плєнних", як і сам парад. А ці виродки товпами йшли дивитися і знущатися. І "столб пазора" з жителькою, Іриною Довгань, яку прив'язали до стовпа, обгорнули прапором і всі бажаючі плювали, кидали непотрібом, били.
Я не забуду ті понівечені обличча, які ці виродки, апалчєнци, назвали "фантомасами Дєбальцево", позрізавши шкіру з м'язами. Я не прощу за обстріляний Восточний район Маріуполя. І ще, я не пробачу ту мамашку, яка в дитячий поліклініці лізла без черги до лікаря, "патамушта ана бєжєнка", а на питання лікаря, де тато дитини, відповіла: "астался дома мачіть укропав". Я не пробачу і не забуду полонених, яких катували, а не рятували від "голодування", крапельницями...
Не пробачу відірвані ноги і руки наших бійців, могили наших хлопців. І за те, що багатьох збирали по шматках, а ідинтифікували по ДНК. Я багато бачила, за майже два роки волонтерства в зону АТО. Спалені і потоптані прапори України, тими ж жителями, і за вирізані портрети Тараса Шевченка, з підручників, погрози і образи волонтерів. Це не ненависть, не негатив. Так виглядає непрощення. Моє непрощення. Наше! Всієї України!
Любава Леонова
Коментарі
VChmyriov
110.03.17, 07:05
ДАнеций народ-асобый народ! ( Прошу не плуттати з корінними жителями, які всмоктли з молоком маттері любов до рідного краю). Як і у Крим після війнинНа шахти Донбассу відправляли всіх зеків, та їх вертухаїв з ГУЛАГУ, з усієї РАссеи . Вони ніколи не поважали Україну, я вже не кажу про любов. Це не притаманно нащадкам нащадкам "Золотої орди".
GalinaKiev
210.03.17, 09:08
А нам очень нужен это Донбасс? За одну каплю крови наших ребят, за одну материнскую слезинку я бы его со всеми потрохами отправила на все четыре стороны.