Форма е-декларацій не відповідає затвердженим НАЗК вимогам

Про це "Українській правді" повідомив голова НАБУ Артем Ситик, відповідаючи на питання, чому лише 10 детективів подали свої електронні декларації.

"Детективи НАБУ почали заповнювати електронні декларації 1 вересня, як того вимагає законодавство. Втім, при заповнені було виявлено ряд невідповідностей існуючої форми декларації тій, що була затверджена НАЗК раніше. Відтак, легітимність таких заповнених електронних декларацій – під питанням", - зазначив Ситник.

"Оскільки для НАБУ дотримання закону є базовою засадою, якою керуються всі співробітники Бюро, ми вирішили зачекати до того моменту, як НАЗК унормує питання невідповідностей у формі декларації. Тож щойно розбіжності й технічні нюанси в роботі електронного декларування будуть виправлені, працівники НАБУ виконають свій законний обов’язок й прозвітують перед суспільством про свої доходи й видатки", - пообіцяв він.

Він наголосив, що це буде зроблено "у визначений законом строк і у встановленій формі".

"Водночас підкреслю, що приведення форми електронного декларування у відповідність до чинного законодавства потребує негайного унормування. Тільки за цієї умови НАБУ та НАЗК отримають правові підстави для аналізу поданих декларацій на предмет наявності в них ознак адміністративних чи кримінальних правопорушень", - зазначив Ситник.

"Нагадаю, форма декларації була затверджена НАЗК у червні 2016 року. Однак, аналіз вже заповнених і поданих декларацій свідчить про те, що їхня форма багато в чому не відповідає технічним вимогам, які влітку затверджувало НАЗК", - зазначив він.

Ситник наголосив, що питання відповідності системи електронного декларування чинному законодавству для НАБУ вкрай важливе.

"Адже, за законом, невідповідності, виявлені НАЗК в деклараціях та способі життя державних службовців, можуть бути приводом для початку розслідувань із боку НАБУ. Але якщо форма декларації, яку заповнюватимуть держслужбовці, не буде затверджена НАЗК (так, як є наразі), ми матимемо сумнівні перспективи притягнення до відповідальності потенційних корупціонерів. Адже за таких обставин буде неможливо довести наявність ознак складу злочину за статтею 366-1 Кримінального кодексу України ("Декларування недостовірної інформації")", - підкреслив Ситник.

Оксана Коваленко, УП

http://www.pravda.com.ua/news/2016/10/6/7122807/