Німецький мундир і радянське галіфе...

Як повстанці забезпечували себе військовим обмундируванням

Однострій - невід’ємний атрибут, який дає змогу розрізняти вояків різних військових формувань. УПА не була регулярною армією, але її воїни намагалися мати свої однострої.

Спочатку для обмундирування повстанців використовували запаси трофейних одностроїв різних армій, накопичених мережею ОУН. Чимало повстанців ходили у цивільному одязі, здобуваючи у боях трофейні німецькі, радянські, польські однострої. Нерідко вони одягалися у комбінований однострій: німецький мундир і радянське галіфе. Це стосується і взуття. Здебільшого використовували радянські кирзові чоботи або німецькі ковані. Упівці не мали єдиного стандарту однострою, хоча і намагалися його розробити. Але кожен повстанець мусив мати відзнаки із зображенням українського герба – Тризуба. Наведемо уривок з роману-хроніки Василя Щеглюка “...Як роса на сонці”: “Волинь виглядала як один великий військовий обоз у русі. Була холодна зима. Військо було строкате: різне обмундирування (хто що зміг одягнути і взути), різне озброєння. Зате на головах стрій майже однаковий – або шапки-вушанки, або петлюрівки – всі з однаковими тризубцями. Це було оунівське військо”.

Чимало повстанців шили одяг самі, їм активно допомагало місцеве населення. На Закерзонні сотенний “Бродич” з власної ініціативи створив кравецьку майстерню. Тут шили для стрільців мундири з полотна, роздобутого у Словаччині. Стрільці сотні “Дідика” були вдягнені в однострої, пошиті з домотканого полотна. Не маючи спеціальної фарби, повстанці качалися по кущах чорних лісових ягід і так отримували своєрідний камуфляжний однострій, який нагадував німецькі маскувальні халати. Ось фрагмент ветерана Союзу українок Емілії Стефурак: “Місцеве населення, а головно жіноцтво із Союзу українок, дуже прихильно ставилися до свого рідного війська. Місцеві кравці і жінки пошили для всіх вояків нові уніформи – блузи, штани, шапки-мазепинки. Шевці шили чоботи. Ця велика праця була розложена на кілька сіл і вимагала багато посвяти. Не знаю, де люди діставали матерію, але уніформи шили з вовняного матеріалу, такого, як тонкі коци...”.

Однострої доповнювалися ременями з пряжками (на фото), на яких часом зображувався Тризуб, однією або двома портупеями, планшетною сумкою. Власні пряжки повстанці почали використовувати вже у перші місяці існування армії. Їх переробляли з німецьких, польських, радянських пряжок, вирізуючи з них ворожу символіку і накладаючи свою. Найпоширенішими були пряжки, виготовлені з використаних гарматних гільз.

За матеріалами книги “Українська Повстанська Армія. Історія нескорених”