Альтернативи Мінську-2

Чи здатні Німеччина та Франція принести мир Україні? Чи працюють мінські домовленості – адже перемир’я порушується постійно коштом людських життів? Одразу кілька провідних політиків порушили питання «недієздатності» «нормандського формату», в якому перемовини про врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть Україна, Німеччини, Франція та Росія. Також піддається критиці і «мінський формат» – Тристороння Контактна група, до складу якої входять Україна, Росія та ОБСЄ, а також долучаються представники угруповань «ДНР» та «ЛНР».

Радослав Сікорський

У статті в газеті The Financial Times колишній глава польської дипломатії Радослав Сікорськийзаявив, що мінські мирні угоди не працюють і однією з причин цього, на його думку, є те, що в переговорному форматі не представлений цілий Європейський союз, а лише Німеччина з Францією.

«В Мінську було досягнуто угоду про перемир’я, однак бої на сході України тривають і це відкинуло Європу на десятиліття назад... У питанні України ЄС навіть немає за столом переговорів. Натомість Франція та Німеччина, жодна з яких не має спільного кордону з Україною, взяли на себе управління російською агресією, лише з частковим успіхом», – написав Сікорський.

«Вибухонебезпечна ситуація»

Ситуація на сході України і справді дуже ускладнилась останніми тижнями. Навіть під час останнього раунду переговорів Тристоронньої контактної групи у Мінську раніше цього місяця українські позиції були піддані обстрілу понад 100 разів за день.

А 16 серпня сили сепаратистів за підтримки росіян, за даними української сторони, 148 разів порушили режим припинення вогню, обстрілявши українські позиції 17 разів артилерійським вогнем, 50 – мінометним, 13 – вогнем із реактивним систем залпового вогню, і 70 разів – стрілецькою зброєю та гранатометами.

Франк-Вальтер Штайнмаєр

Загострення ситуації визнав і міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, який закликав провести термінові переговори для запобігання «нової військової ескалації».

«Ситуація на сході України є вибухонебезпечною», – заявив Штайнмаєр газеті Bild am Sonntag.

За його словами, він запропонував, щоб представники Києва та проросійських сепаратистів негайно зустрілися з представниками ОБСЄ для проведення переговорів щодо зниження напруженості на Донбасі. 

Між тим, Радослав Сікорський бачить проблему в тому, що Берлін та Париж замінили собою увесь ЄС на переговорах щодо врегулювання українського конфлікту. На його думку, створення інститутів президента Європейської ради (нині ним є Дональд Туск) та високого представника з зовнішньої та безпекової політики (нині ним є Федеріка Моґеріні) було позитивним явищем і мало на меті представлення ЄС як єдиного цілого.

«Росія використовує ЄС для створення роз’єднаності, вона докладає особливі зусилля для притягнення на свій бік держав, які мають мало впливу», – написав Сікорський.

Нинішні формати не діють

Відтак наразі очевидна критика «мінського» і «нормандського» форматів, які йдуть паралельно (навіть були дні, коли переговори «нормандського формату» і зустрічі Тристоронньої контактної групи в Мінську збігалися в часі).

«Очевидно, що формат не діє, тому що в жодному, в мінському форматі немає гарантів, які б гарантували виконання цих угод. Тим більше суб’єктом цієї війни є не «ДНР» і «ЛНР», а є Росія. «ДНР» та «ЛНР» можна вважати військово-політичними підрозділами Збройних сил Російської Федерації. Жодних рішень вони не ухвалюють, а всі рішення приймає Генштаб Збройних сил Російської Федерації і Кремль, відповідно. Таким чином, всі ці формати є абсолютно недієві», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода український військовий експертГригорій Перепелиця.

Григорій Перепелиця

За його словами, проблема ще і в тому, що в переговорному процесі немає чіткого позначення другого суб’єкта війни – Російської Федерації. «А відтак, Росія нічим не зобов’язана і нічим не зв’язана. У «мінському форматі» стоять люди з боку «ДНР» та «ЛНР», які нічого не вирішують і нічого не гарантують. І Україна виглядає як один-єдиний суб’єкт. Мають бути якійсь гаранти, які будуть гарантувати дотримання (мирних угод). Гарантів – немає! Німеччину і Францію можна розглядати як посередників», – додає Перепелиця.

Польща хоче долучитись до Німеччини і Франції?

Варшава не вперше висловлює невдоволення «нормандським форматом». Раніше колишній чільний польський європарламентарПавел Коваль назвав «нормандський формат» «логікою Ялти», маючи на увазі розділ Європи у 1945 році на Ялтинській конференції провідними державами.

А під час телефонної розмови 14 серпня між лідерами України та Польщі новий польський президент Анджей Дуда висловився за можливе залучення Польщі до переговорного процесу щодо врегулювання конфлікту на сході України.

«Я запитав його (президента Порошенка – ред.), чи мінські угоди виконуються? Він відповів, що ні, не виконуються, що бої увесь час тривають, і що це є тліючий конфлікт, який протікає з більшою чи меншої активністю… Як бачимо, миру немає. Тому, на мою думку – і я про це сказав пану президенту – варто було б провести переговори в ширшому форматі, за ширшою формулою, якщо йдеться про участь держав. Я б пропонував, щоб це були ті найсильніші європейські держави, але також і сусіди України», – сказав Дуда в інтерв’ю Польському радіо.

«Зрозуміла позиція Польщі, яка хоче долучитися і збільшити свою власну вагу як в ЄС, так і в міжнародних справах. А також Польща щиро хоче допомогти Україні і підтримати Україну. Але це мало допоможе, бо питання тут в тому, що Росія не рахується з тими переговорниками. Росія підпорядковує переговори виключно своїм воєнним завданням на фронті», – каже Григорій Перепелиця.

Під час загострень на фронті і фактичній безплідності переговорів в «мінському» та «нормандському» форматах, багато хто згадує про «женевський формат», з якого починалося врегулювання, коли лише схід України починав палати у квітні 2014 року. «Женевський формат» передбачає участь США, цілого ЄС (а не лише Німеччини та Франції), а також України і Росії.

Чи допомогла б участь США, з якими Росія в військовому і геополітичному плані все ж вимушена рахуватися?

«Так, це має рацію. Безумовно, якби були представлені США, то це було б значно вагоміше. І Росія більше рахувалася б із позицією США в таких форматах, – зазначає Григорій Перепелиця. – А так Путін вважає Євросоюз слабким, розколотим і, чесно кажучи, він з ЄС не рахується. І не буде мати великого значення, чи буде там на переговорах ще й Моґеріні чи ще хтось – значення великого це не матиме».