Штрихи до портрета судової системи

Слава Ісусу Христу!
Позавчора з зали суду відпустили Патріка.
Історія львівського юнака Андріана - Романа Мазанька вісімнадцятирічного бійця Добробату ОУН нажаль вже є традиційною для багатьйох добровольців. Був на майдані потім війна, Добробат ОУН, відбув три ротації в Пісках, після останньої затримався в Києві. Гуляв якось з дівчиною ввечорі по столиці, під`їхали менти, побили, заарештували, сказали що це він Патрік побив хлопця студента й відібрав в нього мобільний, Патрік відмовився бо того не робив. Привели потерпілого студента, той Патріка не впізнав, у відділку слідчі, опера, знову били, знущались, згадували майдан, говорили "...що був на фронті? Краще б ти там здох". Патрік попри все, нічого на себе не підписав, провину не визнав. Але, "о диво" студент раптом "прозрів" і почав Патріка впізнавати що це саме Патрік його бив і відбирав мобільний. Неозброєним оком видно що хлопцю диктують кого впізнавати. Двадцятого серпня у Патріка знову суд одіозна суддя Царевіч буде обирати міру запобіжного заходу для Патріка. Варто зазначити, окрім того що я є командиром Добробату ОУН, я є ще координатором КВП і ми не ставили на розгляд чи визнавати Андріана - Романа політв`язнем (Патрік відсидів на Лук`янівці 2 місяці) поки не з`ясуються всі обставини. Бо не припустимо щоби добровольці розпускали руки й грабували людей, героїзм на фронті, безумовно, не може бути виправданням злочинів. Наразі вже "всі крапкі над і розставлено", ми не віддамо свого побратима злочинній системі.