Паски доведеться затягти. Чи всім?

У цьому контексті досить симптоматично виглядає заява В.Януковича, датована середою, 30 жовтня, про те, що тільки чверть соціальної допомоги сьогодні спрямовується за належною адресою — малозабезпеченим або незахищеним категоріям громадян. І хоча більшість пунктів ще мають бути проаналізовані, а перед остаточними рішеннями ще повинен відбутися їхній нелегкий розгляд і прийняття, важливий уже сам факт початку руху в цьому напрямі. Із уже прийнятих рішень — зміни в чинне законодавство, що готуються, які скасовують тарифні пільги для членів численних українських садових товариств.

Однак ліквідація пільг для населення та бізнесу навряд чи може бути адекватно сприйнята в суспільстві без, як мінімум, адекватних заходів з урізання видатків на утримання державного апарату. Схоже, Янукович і Ко це усвідомлюють, тому що в переліку запланованих заходівстабілізації держфінансів — урізання витрат на утримання держапарату майже на 19 млрд грн, що означатиме дуже жорстку економію практично для всіх відомств і по всій вертикалі.

Що ж до вимоги МВФ про забезпечення більшої курсової гнучкості, то й тут раніше непорушна позиція перших осіб держави готова до коригування. За інформацією DT.UA, Янукович дав добро на теж давно очікуване "прогресивною економічною громадськістю" розширення коридору коливань курсу гривні до долара — при цьому верхню його межу визначено на рівні 
8,5 грн за долар.

Факт розробки вищезгаданої програми підтвердив і МВФ, який випустив 31 жовтня за підсумками роботи своєї останньої місії в Києві спеціальний прес-реліз. У ньому серед іншого повідомляється, що уряд України розробляє "пакет пропозицій з економічної політики, спрямований на коригування зовнішньоекономічних дисбалансів та активізацію економічного зростання".

Відповідно до опублікованої заяви, "економіка України демонструє ознаки поліпшення, однак залишаються істотні виклики". У їхньому переліку: "обмежена гнучкість обмінного курсу, великий дефіцит бюджету та значні квазіфіскальні втрати в енергетичному секторі", що спричиняють "істотний дефіцит рахунку поточних операцій і постійну втрату валютних резервів". У фонді вважають, що "жорстка монетарна політика та адміністративні заходи на підтримку обмінного курсу, ймовірно, і надалі стримуватимуть інвестиції та гальмуватимуть економічне зростання". Окремо зазначається "потреба в значному зовнішньому фінансуванні", що є "однією із найбільш слабких ланок економіки України".

На думку місії МВФ, щоб ліквідувати слабкі ланки та відновити економічне зростання, необхідний комплекс всеосяжних реформ, що заслуговують на довіру. У цей комплекс "рекомендується" включити "заходи щодо забезпечення зростання гнучкості обмінного курсу, доповнені політикою зі зміцнення фінансового сектора, амбіційні зусилля з консолідації фіскальної ситуації, підвищення внутрішніх тарифів на енергоресурси, а також реалізацію комплексних структурних реформ, спрямованих на поліпшення бізнес-клімату та підтримку економічного зростання".

При цьому в документі окремо зазначається, що "місія підкреслює необхідність забезпечити істотний прогрес за всіма зазначеними напрямами економічної політики".

Чи вдасться офіційному Києву забезпечити необхідний "істотний прогрес за всіма напрямами" — звичайно, усе ще питання. Однак у разі реалізації перелічених вище намірів української влади справді створюється чудова база для знайдення компромісу в переговорах сторін про відновлення програми фінансування, які до непристойності затяглися. Тим паче, що в релізі МВФ заявлено й про намір "продовжити консультації, спрямовані на розробку досить амбіційного пакета заходів, покликаного впоратися з усіма викликами, які стоять перед Україною".

Крім того, як повідомило в четвер, 
31 жовтня, інформаційне агентство Reuters з посиланням на високопоставлені європейські джерела, Євросоюз зі свого боку також веде "розгорнуті дискусії" з МВФ із метою "знайти можливість підписати нову угоду stand-by про надання Україні фінансування у недалекому майбутньому". Робиться це на випадок, якщо економічний тиск із боку Росії посилиться. Як зазначає агентство, протистояння, що виникло на ґрунті зближення між Україною і Євросоюзом, перетворюється на "один із найчутливіших геополітичних 
моментів між Сходом і Заходом від часів холодної війни".

Названі аспекти трохи підвищують шанси на підписання угоди не лише з МВФ, а й у Вільнюсі. А заодно (напередодні самого непідходящого для цього року в Україні) і на реалізацію ряду непопулярних і складних, але необхідних для оздоровлення вітчизняних держфінансів і всієї економіки реформ. Усій країні доведеться заплатити в тому числі й для того, щоб Україна утрималася в статусі держави. От тільки, змушуючи громадян, бізнес і навіть головну власну опору — чиновницький апарат, затягувати паски, чи усвідомлюють перші особи, що всі ці заходи мають шанс виявитися успішними лише за умови одержання довіри в суспільстві? Але для цього доведеться, причому насправді, починати з себе. Адже якщо МВФ не бачить таких проблем, як конвертаційні майданчики, які пожирають не лише ПДВ, а й податок на прибуток, але приносять своєму централізованому босу до 2 млрд грн на місяць; податкові ями; контрабандно-паливні схеми ухиляння від сплати ПДВ та акцизів; олігархічні ігри з надуванням статутних фондів фальшивими акціями; системи вимивання грошей з державних фондів і т.ін., то ми ж усе це бачимо. А то з реформами може вийти так, що вагончик рушить, а "шлепер" у ньому залишиться...

Юрій Сколотяний