Вибори без вибору: Є лише три проекти:

Однозначно: проблема асоціації з Євросоюзом менш важлива, ніж існування диктатури Януковича. Сам Янукович це розуміє, його опоненти - ще ні.  

1. Програш Мйхайла Саакашвілі в Грузії примушує замислитися. Провести прогресивні реформи недостатньо: потрібно ще знищити залишки старого репресивного режиму на усіх рівнях - від центрального до місцевого. Україна мусить вивчити уроки грузинського досвіду. В той час як опоненти Михайла Саакашвілі вивчили досвід Володимира Путіна та Віктора Януковича.  

2. Рожевою картинкою майбутнього надихнути маси людей не можна - які нічого не читають, не дивляться, не навчені думати.

Тому програми прекрасного європейського майбутнього - цілком марні. "Ідея третьої республіки" Юрія Луценка - мертвонароджена. Тим більше, що оточення Юрія Луценка (Радухін, Возняк) покладають відповідальність за Вільнюський саміт на саму Юлію Тимошенко. Інший соратник Юрія Луценка - Юрій Гримчак втрутився в виборчу кампанію проти узгодженого кандидата від "Батьківщини" та "Свободи" ПРОТИ них. Таким же відволікаючим маневром є ідея "первинних громад" замість боротьби з диктатурою. Яка, навпаки, передбачає співпрацю з диктатурою Януковича.

3. Історія ХХ сторіччя доводить, що убезпечити себе можна лише дивоячись у крінь подій, вираховуючи  на два-три кроки вперед.  Адже нинішня легальна опозиція вже втратила майданчик для для ефективної діяльності, вона "догулює" останні місяці - далі або в'язниця або еміграція.

Або співробітництво з диктатурою - як свого часу це зробили у різні часи Віктор Ющенко, Олександр Лавринович, Володимир Олійник, Пвло Мовчан, Андрій Портнов та багато-багато інших. Зараз роль "захисної подушки диктатури" відіграє Віталій Кличко, про що ми писали раніше. Він залюбки впишеться в диктаторське оточення, як прийде час - зараз вигідніше грати роль опозиціонера.

4. Якщо ми напевно знаємо, що правильних та чесних президентських виборів не буде - Юлію Тимошенко потрібно ВИРИВАТИ з лап диктатури БУДЬ-ЯК. Вона не засуджена - вона військовополонена диктатури. Такий лідер в нашій країні - раз на століття. Як Аттатюрк в Туреччині, чи Маннергейм у Фінляндії.

5. Якщо чесних та справедливих виборів президента не буде - мирного та демократичного шляху повернення до демократії НЕМАЄ. І потім - ТЕЖ диктатура, але революційна - щоб вичистити спадок диктатури на усіх щаблях правлячої вертикалі. Потім - вже після люстрації, повернення до нормального розподіли гілок влади та багато чого іншого.   

6. Як саме діяти опозиції та суспільству? Уявіть, що Вам, саме Вам палять Вашу хату, забирають Ваших близьких невідомо куди - а Вас вбивають? Що будете робити? А якщо ви розумієте, що на Вас це насувається - що Вам робити? 

Саме так стоїть питання перед кожною українською родиною, кожною українською особистістю.

Відсидітися не вдасться. Тоталітарна диктатура живе лише поступовим вмиранням держави та загибеллю її громадян.  

Ваша реакція? 

Станіслав Овчаренко

S i T