Ніч така місячна зоряна ясная В оптиці в мене москаль На вітер поправочка і допобачення Дамой за «парєбрік», бай-бай! Сядем в окопчику десь за Дебальцево. Нас тут багато, не сам! Глянь, моя рибонька, хвилею полум'я Ворога б’є "Ураган" Гай чарівний, ніби променем всипаний, Чи загадався, чи спить: Ген на стрункій та високій осичині Шмат москаляки висить. Ти не дивись, що гвинтівочка зношена. Б'є вона влучно щораз. Кожному "ватніку" зробимо дірочку, Щоб вже не лізли до нас!