Про співтовариство
Історично-розважальне співтовариствоСтатті і цікавинки про український націоналізм і культуру, українську боротьбу і незалежність, про наших героїв, і ворогів, сучасне та минуле
Шукати в архіві
Важливі замітки
ГУЛАГ 2.0
- 13.10.21, 07:32
Росію викрили на відновленні системи ГУЛАГу
У розпорядженні правозахисників з'явився великий відеоархів, який доводить відродження у Російській Федерації каральної системи ГУЛАГу, що існувала за часів СССР. На 40 Гб відеоматеріалу зафіксовано різного роду катування, побої, згвалтування підозрюваних та ув'язнених в Росії. Останнє найбільше практикується катами Федеральної служби безпеки (ФСБ) та Федеральної служби виконання покарань (рос. – ФСІН), які формуються з засуджених кримінальників.
Зондеркоманди ФСБ та ФСІН, за завданнями своїх керівників та кураторів налагодили систему тортур, яку фіксують на відеореєстратори для звіту начальству. Завдання цієї нелюдської системи досить широкі, наприклад:
Згвалтування ув'язнених під загрозою переведення до найнижчої «касти» тюремників, щоб таким чином змусити їх до співпраці;
Вибиття за допомогою тортур показань з підозрюваних, які можуть дати свідчення проти впливових опозиціонерів, чиновників, бізнесменів, або просто катування з метою отримання коштів від жертви;
Відпрацювання так званого «замовлення з волі», коли за плату конкурентів людину гвалтують під відеозапис, яким потім звітують про виконану «роботу».
За словами правозахисників, бували випадки коли через технічні несправності невдавалося записати тортури, у такому випадку катування повторювалися знову. Сайт правохасників який опублікував ці матеріали на вимогу ФСБ та ФСІН, з липня цього року, уже заблоковано на території РФ.
Всі ці факти вкотре довдять, що сучасна Російська Федерація, що веде відкриту війну проти України, окуповує українські, молдавські, грузинські суверенні території, бомбардує цивільне населення Сирії, та намагається підірвати єдність демократичного світу є антилюдською «імперією зла», яка має бути зруйнованою
Тому вкотре можемо подякувати Українській Армії , яка восьмий рік поспіль захищає нас від жахів «русского міра».
За матеріалами: gulagu.net
Dmytro Zhmailo – #ВимкниРосійське
7
Бій УПА під Уневом. Спогади
- 11.10.21, 11:03
Це був один з найбільших боїв УПА, який відбувся у лісах під Уневом на Львівщині в останні дні вересня. Тоді повстанський курінь «Верховинці» командира «Яструба» («Лютого»), колишнього старшого лейтенанта радянської армії Дмитра Карпенка, потрапив в оточення двох батальйонів НКВС за підтримки важкої артилерії та авіації.
Напередодні курінь у складі п’яти сотень (зокрема «Сіроманці», «Бурлаки», «Полтавці») перейшов у ліси поблизу Унева і затаборував недалеко від монастиря отців Василіян. Дізнавшись про місце розташування повстанців до Унева було направлено 18 бригаду внутрішніх військ НКВС.
Протягом доби, 29 вересня, з 9 до 23 год повстанці зуміли відбити 23 більшовицькі атаки та здійснити успішний прорив з оточення. Крім того, було підбито два радянських танки, один з яких особисто підбив «Яструб».
Безпосереднім свідком Унівського бою була Лукія Лесіцька (1932-2015). «Той бій був тридцятого вересня сорок четвертого року, тут кружляла сотня Карпенка, то було велике бандерівське об’єднання, але фронт вже був в Бродах. І вони (партизани, – авт.) колосили тут, шоб пробратись заграницю в Чехословакію туда, але їм то не вдавалося. Бо москалі вже взяли німця в кліщі.
[…] Я ше до дверей не дійшла, а коло корчми вже кулемет стоїть, стоять в шкіряних куртках три чи чотири начальники, я потом їх пізнала, там потім один з них робив в міліції, другий робив в банку, я вже була на роботі і я ше мусіла з ними стикатись. […] А там вже бандерівці окопалися на горі, де той хрест там стоїть зараз, якраз там стояло два кулемети. Ті люди, вони просто пожертвували своїм життям, щоб привернути вогонь на себе, а ті шоб відступали. А ті рішили їх просто обкружити зі всіх сторін, і почали там гамселити зі села, одного кулеметника вбили раніше, той шо справа був, а той один лишився. А він був високий блондин, мав кучеряве волосся, бо вони тут ходили, ми їх знали.
[…] Дивлюсь через вікно, а там їх маса йде, несуть тії макогони, а то до гармат такі набої, одні несуть платформу з гарматкою на плечах, гранатами обвішені і тіїво фінки – автомати такі з дисками, і вони лізуть і лізуть під гору як жуки. А я стояла в вікні і дивилася, і мені то всьо було видно... І вже як вони долізли туда під гору вже кулемет заглох, видно шо його поранили, а ті вже рачки перестали лізти, зірвалися на ноги і там де був той кулмет вони почали шось товкти. Чи вони добивали того кулеметинка… Вони там скакали кругом як чорти. А тамті (партизани, – авт.) вже пішли в ліс далі, а ті за ними, почали стріляти, підтягнули свою техніку. Вони стріляли так навмання по лісу, бо ліс був як стерня посічений снарядами. Ті старі дерева були, столітні дуби, буки […]
Партизани попали в обкруження, то протягнулося до ночі, і вони якось вирвалися з того окруження. А на другий день рано, ми пасли худобу там на тій горі і відразу летимо на те місце, а того небожчика (кулеметника, – авт.) вже хтось спрєтав вночі. А на тім місці я вперше в житті зобачила таку велику калюжу людської крові…».
Аудіо можна послухати тут https://soundcloud.com/lokalna_istoriya/hepqlhzkq0zn
Матеріал з ФБ Локальна історія
13
