О сообществе

Історично-розважальне співтовариство

Статті і цікавинки про український націоналізм і культуру, українську боротьбу і незалежність, про наших героїв, і ворогів, сучасне та минуле

Важные заметки

Топ участников

Вид:
краткий
полный

Бандерівці

Как палятся пропагандисты ЛДНР

  • 12.09.21, 16:10
Прилетевший в Старобешево 24 августа 2014 "Ураган"  называют "украинским снарядом". Однако в тот момент в Старобешево находились ВСУ. И огонь по ним вели "ихтамнеты". Старобешево было захвачено россиянами только 30 августа. 

Эти дебилы еще и сохранили этот российский "Ураган". То есть поставили памятник своим же преступлениям, да ещё и заботливо его ПОБЕЛИЛИ. 

Это правильно. Пусть стоит и напоминает о том, как Россия "защищала жителей Донбасса"

ФБ Дениса Казанского

Як у Львові вчинили замах на президента

  • 05.09.21, 08:29

5 вересня 1924-го, Українська Військова Організація (УВО) вчинила замах на Станіслава Войцеховського, президента Польщі, яка незаконно загарбала Галичину. Але саморобна бомба не вибухнула, й Войцеховський не розділив долі свого попередника – першого президента ІІ Речі Посполитої Ґабріеля Нарутовича, застреленого 16 грудня 1922 року у Варшаві польським націоналістом, знаним митцем Еліґіушем Нєвядомським (1869–1923).

Станіслав ВойцеховськийСтаніслав Войцеховський

[ Читати далі ]

https://photo-lviv.in.ua/yak-u-lvovi-vchynyly-zamah-na-prezydenta/

Ольга Басараб. Історія однієї постаті

  • 01.09.21, 07:28
Ольга Басараб народилася 1 вересня 1889 р. в селі Підгороддя на Рогатинщині в родині відомого громадського діяча о. Михайла Левицького і Савини з дому Стрільбицької. Ольга мала старшу сестру Іванну та молодшого брата Северина, згодом першого Начального Пластуна. Навчалася в приватному пансіоні для дівчат у Вайсвассері, ліцеї Українського інституту для дівчат у Перемишлі та однорічних курсах у Віденській торговій академії. З 1910 р. працювала в страховому товаристві «Дністер» та Земельному іпотечному банку. Ще до початку Першої світової війни Ольга Басараб долучилися до організації жіночої чоти легіону Українських січових стрільців.

[ Читати далі ]





Британка знайшла на горищі листування про Голодомор

  • 31.08.21, 09:30

Нещодавно до Музею Голодомору була передана рідкісна знахідка - підшивка листів британського інженера Джері Бермана. На початку 1930-х він влаштувався на роботу в Станицю Луганську, звідки вів активне листування з родичами та друзями, описуючи навколишню дійсність — Голодомор 1932-1933 років.

Про це Укрінформу повідомили у пресслужбі музею.

“Розпочавши форсовану індустріалізацію в 1928 році, СРСР закуповував техніку за кордоном та активно запрошував іноземних спеціалістів, які вміли працювати з нею. Так у 1930-му з ПАР до УСРР потрапив Джері Берман - інженер містобудування та залізничного сполучення. У 1932-1933 роках він побував у Москві, Луганську та Харкові, але більшість часу провів у Станиці Луганській. Навколишню дійсність він описував у листах до братів, сестри та друга у ПАР, США та Великій Британії”, - ідеться в пресрелізі.

Британка знайшла на горищі листування про Голодомор / Фото: holodomormuseum.org.ua

Зазначається, що найбільше уваги у своїх листах Джері приділяє жалюгідному становищу робітників: картковій системі забезпечення продуктами, несправедливості у їхньому розподілі і постійній нестачі карток, дороговизні продуктів та мізерності зарплат, що змушувало родини робітників голодувати. При цьому становище іноземних спеціалістів прирівнювалося до партійної номенклатури й було значно кращим - для них діяли власна система магазинів, закриті їдальні тощо. У листах Джері не лише описує побут 1930-х, а й дає власну етичну оцінку злочинним діям СРСР.

Зокрема, він писав: “Небажано носити з собою хліб у кількості понад одноденний раціон. Ціла буханка хліба, яку ви можете отримати, можливо, на кілька днів, спричинить таку подію, що всі перехожі зупинятимуться і дивитимуться на вас. Це чорний хліб. Я можу сміливо сказати, що моє життя опинилося б у великій небезпеці, якби я був помічений у володінні лише однією скибочкою білого хліба. Такого тут не бачили з 1928 року. Тут, де вирощують пшеницю!”

Також він зазначав: “З кожним місяцем стає все гірше і гірше, тому цього місяця я отримую картки на 4 робітників, тобто, наприклад, одну картку треба розділити між 4 працівниками та їхніми сім’ями, тобто кожен отримує "нічого"!! Тут ми всі працюємо тільки за хліб. Нічого іншого ми не отримуємо, крім кількох рублів”.

Як повідомляють у Музею Голодомору, підшивка з листами Джері Бермана була знайдена на горищі британкою Алісон Маршал, дідусь якої - Мейєр Фортес - був другом і одним із адресатів інженера. На початку 2021 року вона особисто передала цю унікальну знахідку до Музею Голодомору. Ці листи є унікальним свідченням та важливим джерелом інформації про 1930-ті в Україні, та безпосередньо про умови життя робітників під час Голодомору.

Вже дуже скоро у відвідувачів музею буде можливість побачити ці листи у Залі Пам’яті, яку буде відкрито на початку вересня.

www.ukrinform.ua/rubric-society/3306020-britanka-znajsla-na-gorisi-listuvanna-pro-golodomor.html