Ґарет Джоунс
- 07.06.20, 20:55
- Бандерівці
29 березня 1933 року британський журналіст Ґарет Джоунс опублікував репортаж про Голодомор в Україні - знаменитий прес-реліз, який був надрукований багатьма газетами, зокрема «New York Evening Post» та "Манчестер Гардіан"
Негайно його почали цькувати. Проти нього виступив сам Бернард Шоу, котрий перед тим їздив в СРСР, жер ікру в "Інтуристі", їздив на екскурсії, бенкетував з комуністичними бонзами, упиваючись вірменськими коньячками і ніякого Голодомору не помітив.
Проти Джоунса виступили голова московського бюро газети "Нью-Йорк Таймс", лауреат Пулітцерівської премії Волтер Дюранті та американський кореспондент "Юнайтед Пресс" Юджин Лайонс.
Причому обидва вони знали, що Ґарет Джоунс правий. Але звинуватити Джоунса в брехні їх умовив заступник завідувача Відділом преси та інформації Народного Комісаріату Зовнішніх Справ Костянтин Уманський, котрий за принципом "ти мені - я тобі" оголосив, що ті, хто підтримає Джоунса, не отримають акредитацію для висвітлення судового процесу у «Справі Метро-Вік». І вони погодилися, тим паче, що халявна московська горілка та балики були такі смачні.
Лайонс пізніше зізнався що його більшовики купили:
"Ми визнали цього чортового Джонса брехуном, хоча й в обтічних фразах, щоб заспокоїти свою совість. Потім, коли з брудною справою було покінчено, хтось послав за горілкою і закускою, Уманський приєднався до святкування, і вечірка тривала до ранку".
Це аби ви, друзі, знали чого вартують їхні знамениті "журналістські стандарти". Бо пізніше, під час Другої світової, журналістам США та Британії було заборонено писати про Холокост і вони слухняно ту неофіційну заборону виконували. І на сьогодні теж практично нічого не змінилося.
"Недорогенькі - це не українське породження". Таких у світі переважна більшість. А таких, як Ґарет Джоунс - одиниці і вони довго не живуть.
Не прожив довго й він. Ґарет Джоунс був викрадений радянськими спецслужбами наприкінці липня 1935 року під час подорожі Внутрішньою Монголією і застрелений 12 серпня напередодні свого тридцятого дня народження.
Лайонс дожив до 86 років, Дюранті - до 71...
Павло Бондаренко
12
Коментарі
Южный Соус
17.06.20, 21:03
как тут не вспомнить: "Безумству храбрых поём мы песню!"?
atttonikam
27.06.20, 23:30
Мысли Троцкого о компилированном развитии во многом предвосхитили идеи второй половины XX века относительно развития стран третьего мира. Например, что в государствах с запоздалым капиталистическим развитием задачи буржуазной революции могут быть осуществлены только против буржуазии. С другой стороны, он недооценивает, что такие революции очень легко сваливаются в тоталитаризм. Это происходит, поскольку революции замахиваются на то, что по объективным причинам выполнить невозможно. Утопизм здесь ведет к тоталитаризму.