Жиди, мова та УПА // Мутація ідентичності

XX ст. почалося із зростання класу української інтелігенції, більшість якої була прогресивною й ліберально налаштованою. Тут була можливість для прогресивних єврейських напрямків, особливо сіоністського руху, забути про стару ненависть і недовіру та започаткувати нову й тривалу дружбу. Та ні, єврейські спільноти в Україні продовжували жити в своїх гетто, уникаючи будь-яких контактів з народом, чий хліб вони їли, чиїм повітрям дихали й на чиїй землі вони самовільно посилилися сотні років тому.

... Вони були сліпі, й вони були отупілі. Проте вони жили серед українців п'ятсот років, з початку XV ст. (а деякі євреї прибули на Україну в ХІІІ ст.), але вони не робили зусиль щоб вивчити їхню мову,  традиції, звичаї й ментальність. 

...Оскільки євреї мусили послуго¬вуватися хоч якоюсь європейською мовою, то це, як правило, була мова чужої окупаційної влади — польської чи російської. Українська мова вважалася ними „селянським наріччям".

...Але повернемося назад до 1939 року, коли Червона Армія увійшла маршем у Львів та інші міста Західної України. Євреї поводилися так, як ніби прибув сам Месія. Вони збиралися гуртом, щоб записатися в різні комуністичні організації, вступали в таємну поліцію НКВД й допомагали росіянам придушувати й боротися проти законного українського націоналізму. Тепер, коли російський імперіалізм є смертельним ворогом євреїв та єврейської держави, в це важко повірити, але 25 років тому це було істинною правдою.

Повністю

Чи знаєте ви, хто такі транснаціонали? Це ми з вами, дорогі мої імігранти. Проаналізувавши префікс транс-, що з англійської означає перехідний, стає більш очевидним значення цього слова. З 90-х років минулого століття в соціологічній і політологічній літературі почало вживатись поняття "транснаціональні громади" (transnational communities). Його використовують для характеристики людей, що живуть в одній країні, але зберігають міцний зв'язок з етнічною батьківщиною. Найчастіше етнічність розуміють як належність до певної колективної культури, або зв'язують її з походженням. Інакше кажучи, людині важливо ідентифікувати себе, вона не може одночасно бути чорним і білим, латишем і поляком, росіянином і грузином. Вона повинна вибрати. Тільки вибір - " або, або", а не " і те, і друге" - дає відповідь на питання: хто я є?