***

Неначе переповнена душа
Вирує річка ранньою весною.
Вона біжить, бурлить і поспіша
І покриває береги водою.

Так і в людини інколи бува,
Що почуття виходять з-під контролю
І вже не може мислить голова
Й не володієм ми собою.

Але коли спадає біг води
І у душі втихає вихр крилатий,
Погляньте ви назад, на береги,
Чи щось бува не встигли поламати?

( автор, нажаль, не відомий )