ИГРА СЛОВ - 213
- 30.10.11, 19:00
за то, что ГРОМКОСТИ его я не любил.
Дай мені напитись із очей бездонних Лагідних усмішок, ніжності тремтінь. Вже давно відкриті мріям всі кордони, Ти прийшов до мене з трепетних ведінь. Дай мені відчути солод поцілунків, Я сп'янію вкотре і у них втоплюсь, А тоді воскресну відгомоном лунким Й по твоєму тілу морем розіллюсь. Ти вдихни у мене снів цілющу силу, Ангелом я стану сновидінь твоїх, І щоночі будуть лоскотати крила Лебединим пухом руки снів-доріг. Дай мені напитись із очей любові. Втамувавши спрагу, я її віддам І для тебе стану сонцем веселковим, Непідвладним долям, відстаням й рокам.
Мой подарок тебе,прекраснейшая!
Необычайно красивая,
Обаятельная и очень милая,
На берегу моря живешь,
Надежду мне подаешь,
А я от тебя далеко,
Сердцу моему нелегко,
День прошел,приходит ночь,
Никто мне не сможет помочь,
Если любви рядом нет,
Можешь послать лишь привет,
Радость хоть такую мне дать,
Отрадой страдания стать,
Желанной мне,дорогой,
Душе и сердцу родной.
Если есть чувства ко мне,
Ночь подари мне во сне,
И наконец то вместе с тобою,
Я буду доволен судьбою.
