Співтовариство СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Вид:: короткий; повний

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Розмова з осінню

27.05.13, 08:55
філософська лірика

Ти, може, скажеш, осінь золотава
(Бо це мене бентежить як людину),
Чому одних вважають мудрецями,
А інші душу сушать на скорину?

Однакові ж усі, із плоті й крові,
Та лиш поглянь: не чоловік - гібрид...
І , в створеному для добра й любові,
Зника навічно і наймення, й вид...

Який же генетичний код народу
Залишимо в доньках ми і в синах?
Вона мовчить, лиш душу ворохобить,
Настояна на тЕрпких полинах...

І, уже традиційно, вірш-відповідь Ягуара 65
http://blog.i.ua/user/479006/1225994/

Споконвіків на нашім білім світі
І ситі, і голодні біч-о-біч.
Одні себе знаходять в оковитій,
І їхня гра давно не варта свіч.

Усі ми при народженні однакі,
У кожного є вибір у житті.
Одні стають духовно голосракі,
А інші щиро слідують меті.

І ось, коли закінчиться дорога,
У кожного спитають в судний час,
Коли в одвіті станем перед Богом -
Яку залишим пам'ять після нас?

Коментарі: 58

Олег Боска

Предвыборное...

26.05.13, 10:36

Нательный крестик на тебе,
А служишь ты (как все) Мамоне.
Да знаю я, что не в себе,
И где-то в европейской зоне.

И что, как скот нас стереГут*,
Четвёртой властью душу травят,
И день за днём, годами лгут,
Что скоро беды нас оставят.

А, как они оставят нас,
Когда мы им покорно служим
И исполняем их приказ -
С не демократами не дружим?

Нам бы покаяться... Ан-н нет,
Наш дух гордыни голосует
За тех, кто скажет нам : - Привет!
И, полюбовно, в попки вдует.

Уж больше двух десятков лет,
Мы в раскорячку с этим ходим,
Не в силах дать себе ответ:
- Кто ж мы, такие, по природе?..

СтереГут*- охраняют. Гут (нем.) хорошо.

Украина 1992....

Коментарі: 69

sonce-33

Янгол і юрма

26.05.13, 00:15
конфесійна лірика

Ніс янгол чистий свічечку в руці,
Вона яскраво у пітьмі палала.
Напевно, уявляв хвилини ці,
Як праведні до раю потрапляли.

Пусту ж юрму на манівці тягло:
Хто за життя уже вважався тліном,
Хто в любощах згорав, хто сіяв зло,
Перед нечистим падав на коліна...

Хтось крила ближньому навік підтяв,
Ще й вихвалявся: так йому і треба!
А інший крав, дурив, брехав, вбивав
Й молився про перепустку до Неба...

Диявол спокушав: "Покинь свічу!
Оця юрма вогню твого не варта!
Витай у небі і радій життю,
Про те не думай, що там буде завтра.."

Не слухав янгол: він любив людей,
Сльоза котилась по щоці у нього.
У безтілесного посланця із грудей
Лилась молитва... Й серденько кололо...

Худ. Марина Кутявіна

Коментарі: 58

Yukka

Ностальгія

25.05.13, 20:31
катерина ільїна

Налилося жито в полі –
Спогад юних давніх днів.
Час людські розкидав долі
Поміж різних берегів.

Розійшлися, розбрелися,
Погубилися шляхи.
Тільки кличуть: «Повернися...» -
Призабуті береги.

І буває мимоволі
Нагорнуться почуття –
Відкидаємо ми ролі,
Надиктовані життям.

Повертаємось додому.
Хоч на днину в рідний край.
Бо лиш тут зникає втома,
Бо лиш тут таїться рай.

Коментарі: 8

KENT STAR

Молитва к Господу!

25.05.13, 19:15
в избранное, лучшие стихи, на парнасе, стихимои

                                         О,Боже!Тебя вновь я зову,
                                         Воспользуйся своею ты властью,
                                         Дай почувствовать нам наяву,
                                         Дорогу желанную к счастью.

                                         Пошли, Боже свою благодать,
                                         К муке не веди и страданью,
                                         Защити нашу Родину-мать,
                                         Не позволь свершится рыданью.

                                         Защити своей божьей рукой,
                                         От несчастий,беды и погрома,
                                         Пусть возрадуется каждый душой,
                                         Пусть радость всем будет знакома.

                                         Пусть антихрист не взывает к борьбе,
                                         Не ищет исцеленья от муки,
                                         Жизнь людская подвластна тебе,
                                         И над каждой судьбой твои руки.

                                         Защити всех любимых ,родных,
                                         Воссияяй над всяким созданьем,
                                         Благодать идет от рук пусть твоих,
                                         Над огромным твоим мирозданьем.

Коментарі: 26

KENT STAR

Мамины песни.

24.05.13, 17:40
в избранное, лучшие стихи, на парнасе, стихи любимые

                                        Нет мелодии чудесней,
                                        Той,что пела в детстве мать,
                                        Льется нежной она песней,
                                        И на сердце благодать.

                                        Пела мать не ради скуки,
                                        Над сокровищем своим,
                                        Оттого ли эти звуки,
                                        Мы по- прежнему храним?

                                        Много в мире разных песен,
                                        Радость сердцу придают,
                                        Потому и мир чудесен,
                                        Что добро они несут.

Коментарі: 39

sonce-33

Ти знаєш, де мене шукать

24.05.13, 09:25
інтимна лірика

Ти знаєш, де мене шукать
У місячні травневі ночі.
Мости кохання не горять,
А згадки серденько лоскочуть.

Лише здавалось, що нема
Тих почуттів, терпко-солодких.
Як бачиш, прагнули дарма
Кувати почуття в колодки.

А двері в дім іще не сплять,
Вслухаються в звабливу тишу.
І хай скриплять чи не скриплять -
Незамкненими їх залишу.

Ти знаєш, де мене знайти
В весняні ночі полинові...
Ну ось і на порозі ти,
Весь розпашілий від любові!

І,традиційно, - вірш-відповідь Ягуара 65,
мого талановитого віртуального друга

По стежині до тебе, можливо й кривій,
У калюжах виблискують зорі.
Вже минула гроза, трохи стих буревій,
І довкола все чисто-прозоро.

А повітря яке! Зупинюсь я на мить,
Щоб озоном наповнились груди.
Хай радіє душа, що так серце п"янить
Ароматом, пронизаним всюди.

А в твоєму вікні світло в кухні горить
У квадраті віконної рами.
Ти чекаєш... чекаєш, аж серце щемить...
Ти чекаєш мене вечорами.

Не хвилюйся, кохана, - на крилах лечу!
Не боюся небесного грому...
Ми відкриєм вино, ми запалим свічу -
Я завжди повертаюсь додому.