Гість (чи гость?…)
- 21.04.14, 20:49
Уберуся в сорочку квітчасту
І простелю червоний хідник –
Ти до мене заходиш не часто.
Тільки що це у тебе за вид,
Чом до мене прийшов в «камуфляжі»?
Ти вже, брате, згубив срам і стид!
Що культурний народ мені скаже?
І чому вигляда з-за плечей
АКМ, а в кишені – граната?
Воювати надумав ачей?
Та ж завжди поминався за брата!
Гарний прапор у тебе, авжеж!
Та, навіщо мені він на хаті?
І навіщо мені ти несеш
Ґумаки і куфайку на ваті?
Не сприймаєш бандуру мою,
Кажеш, струн в ній чомусь забагато?
То, бери балалайку свою
І вперед – по «просторам» гуляти!
Ні на кашу твою, ні на щі
Свого рота я не роззявляю.
То, чому ж ти в моєму борщі
Недосмажені шкварки шукаєш?
Не чекав я тебе – ти припер.
По-злодійські пробрався до хати.
То, про що ми говорим тепер? –
Так не ходиться в гості до брата!
Ти мені ще руки не подав,
Кирзаки від лайна не помиті,
А у спальні уже «просіяв»
Щоб на жінку свій «глаз» положити!..
Ти спочатку свій писок помий,
Всю брехню з нього виплюнь з водою,
Розберись в голові, у своїй,
А тоді поговорим з тобою.
Тож, при всьому, який же ти - брат!?
Краще житиму я сиротою.
Хліб та сіль забираю назад!









