Про співтовариство

Тут публікуються всі, хто вміє і хоче писати вірші.
Це місце, де Вас читатимуть. Пишіть частіше, пишіть краще.. воно того варте.
Вид:
короткий
повний

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Молитва

Спаси мене, Господи, Від недоспаних ночей, Від опущених плечей.Спаси мене, Господи, Від серця холодного, Від гаманця голодного.Спаси мене, Господи, Від думок підступних, Від душ неприступних.Спаси мене, Господи, Від самотності серед людей, Від зачинених в горі дверей.Спаси мене, Господи, Від друзів удаваних, Від ворогів розчавлених.Спаси мене, Господи, Від напіврадості і напівбуття, Від напівтонів і напівжиття.Веди мене, Господи, Світом цим ненадійним.Лиш в руці твоїй, Господи, Мені щасно ...

Читати далі...

Стоячий такелаж в лавировке (конкурс названия)

Кренилась яхта, кренилась,Матросам на откренке было не до сала.Команда молча вцепиласьВ борта и леер - лодку спасала.Команда тихо ропталаС ладоней рвала кожу и дажеСовсем не жаждала салаПод грозной тенью стоячих такелажей.В командном кокпите лодкиНа румпеле начальство и стража.Там девки, глянец, сало, водка,Там звонкая и хрупкая поклажа.Туда на запах и звукиПришли сердито юнга с коком.Отдайте сало, бяки-букиИ измените курс с востока!Начальство кышнули этиИ те кулями пали за бортПоворотили на...

Читати далі...

Дубай

Він дихав тяжко - звір-дракон, Випльовував висотки з горла.Сприймала це за моветон:З розчаруванням і погордо.Застигла мовби на межіКультур, ментальностей, віків.Схрестились погляди-ножіНа розі двох материків. - Ні, ти мені не підмінивТе, в що залюблена навіки! -Дракон поволі відступивІ опустив важкі повіки.Звір знехотя зригнув тоді(її мені не вистачало!) -На небеса, такі чужі, Маленька зірочка упала![Приєднана картинка]

На крыльях упоенья(сонет)

[Приєднана картинка] Гитара под окнами бренчала, Красивой мелодией звеня, ...

Читати далі...

Кукла

[Приєднана картинка] Есть в мире истина святая,- Друзей не надо забывать! ...

Читати далі...

Ассоциации в экспромтах

  • 02.11.14, 17:22
А ведь права !Глаза в глаза вливают,Желанья иль отраву,И часто этого не знают,Всё принимая, как забаву,И наслаждаясь рук касаньем,Не видя в этот миг глаза,Мы с осязанием лобзанья,Вдруг улетаем в небеса,Глаза и руки и слова,Нас тешат больше лаской,Кружится вальсом голова,От чудной...

Читати далі...

Разлук суровость испытанья.

[Приєднана картинка] Утих звенящий шум.Осталось лишь желанье, ...

Читати далі...

Осеннее настроение

Спит мой старый город до утра.В небе тёмном дальних звёзд игра.Глуха, как стена,Вокруг тишина.Километры разделяют нас.С кем ты делишь этот поздний час?И кто в твою дверьВходит теперь?Мне однажды позвони.Луч надежды подари.Вспомни обо мне вдали.Поцелуй в тиши ночной,Что подарен был судьбой,Навсегда теперь со мной.Летний вечер и морской прибой,Всё, что радовало нас с тобой,Куда-то ушло,Мечту увело.Праздник счастья, тот что был вчера,Унесли осенние ветра.Опала листва,Поникла трава.Хоть разок мне...

Читати далі...