Севастополь 2013. Частина 6
- 10.03.14, 19:00
- Подорожі Україною
Фіолент. Балаклавський монастир
Мис Фіолент розташований на півдні, внизу півострова-"підборіддя" (див. мапу з частини 1), неподалік від Балаклави. Аби дістатися сюди, треба спочатку доїхати до 5-го кілометру — це така велика розв'язка на південному виїзді з міста. Звідти можна поїхати до Балаклави або взагалі в Ялту. Ми поїдемо на Фіолент.
Їдемо повз поля зі стоянками військових машин, ліси тощо. На передостанній зупинці виходимо і йдемо через дачне селище на південь. І ось нарешті виходимо на відкритий простір.
МОРЕ! Яке воно велике! На затуманеному обрії море зливається з небом. Праворуч видно власне мис Фіолент:
Ближче до нас на фото — теж знатна каменюка (скеля Хрест, див. потім нижче).
Ліворуч бачимо в морі скелю Святого Явління. Назва пов'язана з подіями, що відбулися близько 891 р.
Під час бурі на морі, корабель терпів аварію, і, бачачи свою неминучу загибель, моряки стали закликати на допомогу святого великомученика Георгія. Георгій, послухавши їхнє милостиве прохання, з'явився на великій скелі поблизу берега і миттєво втихомирив бурю. Коли врятовані моряки піднялися на скелю, то на її вершині вони знайшли ікону святого великомученика Георгія, винесли її на берег і в скельному обриві влаштували печерну церкву. (c) Вікіпедія.
Люди допливають туди й підходять до хреста:
Пізніше тут на краю гори виник Свято-Георгіївський монастир:
Далеко на обрії видно мис Айя (вже за Балаклавою в бік Ласпі й Форосу), біля якого в заповіднику ВФЯ будував собі черговий палац. Праворуч бачимо пам'ятний знак на честь Пушкіна, що тут побував. Узагалі — кого тут тільки не було. Приїжджав і цар Микола II із родиною.
Монастир був грецький, але після завоювання Росією Криму він став головним монастирем Чорноморського флоту й постачав туди капеланів.
Більшовики, звичайно ж, закрили монастир, частково зруйнували і влаштували санаторій. Після війни тут зробили військову частину. Кажуть, звідси запускали експериментальні ракети в море:
За легендою, тут був Андрій Первозванний:
Андріївський хрест — символ Російського флоту.
Після падіння СРСР частину території було повернуто монастирю. Тут збудовано новий храм:
По дорозі до монастиря звук цикад заглушував наші голоси.
Біля входу починаються сходи вниз до моря. Сходинок близько 800.
При вході — святе джерело:
Праворуч посаджено бамбук, ліворуч — банан:
Узагалі-то, тут під горою біля моря фактично розпочинається субтропічна рослинність. Почуваєш себе як біля Ялти.
Жінкам треба дотримуватися дрескоду. Для тих, хто не подумав наперед про це, висять хустини для голови й щось для закриття ніг.
Водяться тут і коти:
Святий Георгій:
Новий храм:
Біля нього в горі — Храм Різдва Христова (печерний):
Робити всередині зйомку без благословення настоятеля не можна.
Унизу є залишки печерних келій:
Нам зробив невелику екскурсію місцевий монах. Наскільки зрозумів, тут усі налаштовані дуже за Росію й проти Заходу. Монархічно налаштовані. На паркані висять оголошення про поїздку до Косово на підтримку православних сербів. Наш екскурсант розповів, що головна ікона Св. Георгія перебуває в Художньому музеї Києва. А також поділився інфою: одному монаху прийшло знамення, що 2015 року Русь об'єднається. Нагадаю, це був 2013 рік. От і думай тепер...
Море
Ідемо з монастиря вниз:
Сходинки періодично перериваються горизонтальними ділянками. Є й лавки для тих, хто втомився. На початку спуску є залишки дачі адмірала Лазарєва:
І ось нарешті — море!
Вода чистіша за ту, що в межах міста. Пляж — із якісної гальки (як у Ялті). Плавають мальки й медузки:
Фіолент:
Десь там є пристань, але по суші пройти туди не можна.
На скелі Святого Явління витесано східці, якими можна піднятися нагору:
На горі ростуть такі живописні деревця:
На заході височіє скеля Хрест. Підійдемо до неї:
У ніші валяється така парамілітарна штука:
Сподіваюся, нічого страшнішого на Севастопольській землі не буде. На закінчення додам, що підійматися вгору було не так приємно й легко, як спускатися. 800 сходинок — це все одно, що залізти пішки на 41-й поверх.
З надією на мир в Україні завершую серію фотозаміток про славне місто Севастополь. Сподіваюсь, далі буде щось хороше...
13
Коментарі
Гість: Лада *
110.03.14, 19:14
Гість: mur12006
210.03.14, 19:21
спасибо!!!
классные фотографии
Гість: Стази
310.03.14, 19:23
спасибо. я мечтала съездить в Севастополь
visnyk
410.03.14, 19:53
Кажуть, зараз потрібні паспорти навіть на проїзд до Севастополя автобусом
Nech sa paci
510.03.14, 20:05Відповідь на 1 від Гість: Лада *
Так. Є лиш 2 недоліки -- далекувато їхати й високо дертися назад.
Nech sa paci
610.03.14, 20:06Відповідь на 2 від Гість: mur12006
І Вам дякую за увагу.
Nech sa paci
710.03.14, 20:06Відповідь на 3 від Гість: Стази
Давно не був у Ялті...
Nech sa paci
810.03.14, 20:17Відповідь на 4 від visnyk
Мене турбують думки навіть про майбутнє мого Києва. Немає впевненості...
Бажаю Вам якомога сприятливішого завершення цієї складної ситуації.
disu
920.03.14, 21:29
Толичек, ты---молодчина, что сделал ЭТО
Все шесть блогов - большая работа, мне было интересно, да! - и удобно читать, т.к. мы многие фото подробно обсуждали в процессе их появления *в мирУ*
спасибо
Nech sa paci
1020.03.14, 21:39Відповідь на 9 від disu
Доброго вечора!
І Вам дякую за добрі слова.
Треба було раніше написати. Сьогодні би вже не писав, мабуть.