Гостинне місто Луцьк (враження від «Бандерштату» і не тільки….)

Луцьк сподобався нам відразу: чисте, затишне, зелене місто зі своїм неспішним ритмом життя. Нас зачарували луцькі фонтани, широкі і зручні для пішоходів тротуари в центральній частині міста, дерев’яні та кам’яні скульптури в парках, ковані вироби луцьких майстрів…

А гостинність і любов лучан до свого міста викликали повагу.
Але повернемося до «Бандерштату».
Місце фестивалю ми знайшли швидко: у цьому нам (і не тільки) допомогли прикольні вказівники, які були щедро «натикані» у парку.

За порядком стежило чимало охоронців та міліціянтів.

Сумки і наплічники при вході на територію фестивалю перевіряли на наявність чи відсутність алкоголю, адже останній на фесті був заборонений, за що ОСОБЛИВА подяка організаторам.

На «Бандерштаті» ми з чоловіком були вперше. Що ж найбільше запам’яталося і сподобалося? Насамперед, це програма фестивалю — напрочуд насичена і цікава — яка зібрала справжніх патріотів та поціновувачів якісної української музики з усіх куточків України і навіть з-за кордону.

Та й не дивно, адже організатори фестивалю потрудилися на славу, складаючи програму: наметове містечко, гутірки (лекції під відкритим небом), на яких гості мали нагоду поспілкуватись із видатними діячами сучасності та ветеранами ОУН-УПА; дискусії, екскурсії Луцьком, літературна сцена, цікаві зустрічі, історична реконструкція, нічний кінозал,  та, звісно, якісна українська музика — це все«Бандерштат».

Також на території фестивалю території можна було придбати футболки та сувеніри патріотичного спрямування, жовто-блакитні стрічки, стяги, а також вишиванки, прикраси, кераміку…
Нам на пам’ять про фестиваль, а також чудовий час, проведений у Луцьку, залишилися футболки з символікою фестивалю, подаровані RnR, а також придбані під час фесту футболка «Мама анархія, батько Махно», магніти, стрічки, дідух (ще одна моя мрія!!!) та інші сувеніри.
На фестивалі можна було зробити безкоштовне татуювання на патріотичну тему. Для тих, хто не хотів «малюнок» на все життя, пропонували боді-арт. Цього разу ми не ризикнули, але хтозна, можливо, наступного… Адже мені завжди подобалися татуювання на патріотичну тему.
Під час фестивалю волонтери робили благородну справу — збирали кошти для хворої на рак 9-місячної дитини. Ми теж долучилися, як змогли. Боляче, що в нашій державі людське життя майже нічого не вартує. Якщо не допоможуть рідні, близькі, просто добрі люди — поминай, як звали…
Але повернемося до фесту. Що ще запам’яталося? Сподобалося гарне інформаційне забезпечення — на території було розташовано мапу фестивалю, вказівники, інформацію про транспортне сполучення. Оскільки «Бандерштат» є заходом, який пропагує здоровий спосіб життя, то можна було побачити таблички із забороною курити та вживати алкогольні напої.

Думаю, не тільки нас приємно вразили мінімальні націнки на харчі, що продавалися на фестивалі. Наприклад, келих смачного луцького квасу там можна було придбати за 3 гривні, що не може не здивувати в наш час.
Надзвичайно приємне враження на нас справила чистота на території фесту. Звісно, що сміття вистачало, але його акуратно збирали у сміттєві пакети та баки і вивозили. Перефразовуючи народне прислів’я, зазначу: чисто там, де не смітять і де вчасно прибирають. Саме так було на «Бандерштаті».
Думаю, що не помилюся, коли скажу, що музична частина фестивалю запам’ятається бандерштатівцям надовго! Адже під час фесту виступало багато чудових українських гуртів — O.Torvald (Київ), Брем Стокер (Рівне), Веремій (Київ), R I Z U P S (Львів), Механічний Апельсин (Дрогобич), луцький «Фіолет», львівська «Оратанія», «Тінь Сонця» (Київ) та ін.. Хедлайнерами фестивалю були неперевершені «Кому Вниз», «Kozak System», з якими, до речі, заспівав одну із нових пісень Сашко Положинський, та ТНМК.
У силу певних об’єктивних причин ми були тільки на виступі ТНМК, хедлайнерів третього завершального дня фестивалю. Танки просто «підірвали» фест. Відвідувачі концерту відривалися під уже відомі хіти Фагота та Фозі, також на сцені Бандерштату відбулася прем’єра, як сказав Фозі: «ексклюзивний ексклюзив», пісні про Бандерштат, що ще більше зарядило публіку.

Лідери ТНМК активно спілкувалися з глядачами зі сцени. Виконавши пісню «Клоуни», Фозі та Фагот закликали: «…наша справа зробити так, щоб клоуни залишилися в цирку», маючи на увазі українську владу. Танки були вражені, що на фестивалі дійсно дотримуються здорового способу життя: «Це перший фестиваль, на якому всі тверезі. Це і для нас перший фестиваль, на якому ми тверезі!» – зазначив Фозі, додавши, – «Українці єдина нація, яка вміє літати без наркотиків, алкоголю і гвинтокрилів за 25 мільйонів!». Коли почула ці слова, щось забриніло в душі. Сподіваюся, я така була не одна… Під ТНМК ми підспівували, танцювали, стрибали, викрикували гасла — відірвалися по повній…

Та Луцьк запам’ятався нам не тільки фестивалем. Знайомство і спілкування з RnR і Moren@ — дуже гостинними, привітними та інтелігентними людьми; відвідування «Майдану» (мені здається, що такого клубу навіть у Львові нема!), концерт «Кому Вниз», екскурсії найцікавішими місцями Луцька… — це все те, що зробило нашу поїздку до столиці Волині незабутньою і дуже цікавою!

Я ще можу довго ділитися враженнями, але, як кажуть, краще раз побачити, ніж сто разів почути.
Єдине, про що не можу змовчати, — це наше знайомство з Песами (друзі зрозуміють , про кого мова). А хто має звичку читати замітки з кінця, див. 3-ій абзац допису.
Отже, Рекса виявилася напрочуд гостинною: і зустріла нас, як справжня господиня, і вмила, облизавши , і розважала, полюючи на котів... Чесно кажучи, я ще не бачила такої симпатичної собаки. Роккі ж тільки на вигляд виявився таким суворим, насправді це дуже мудрий і симпатичний Пес. Декілька разів рикнув, показуючи нам, хто в домі господар (щоб ми випадково не подумали, що це RnR ), а вже потім поводився більш-менш гостинно, навіть виляв хвостом. У ході спостережень я зрозуміла, що Роккі «склав зброю»тільки перед Moren@ (о, я його розумію!!! Адже краса обеззброює — це факт). 

Новий член зграї теж виявився не тільки дуже гостинним — ішов на руки, дерся чоловікові на ноги, грався з моїми пальцями на ногах, привітно муркотів, а ще й сміливим (чи, скоріше, трохи нахабним), бо увесь час задирався до Моті. Треба віддати належне останньому: він мужньо терпів витівки малого шибеника (не вистачало ще звертати увагу на малого зайду!)

І насамкінець загальні враження, висновки:

1) Луцьк - дуже гостинне і гарне місто, яке обов'язково варто відвідати!

2) «Бандерштат» - фестиваль справжнього українського духу . Цей дух потрібно відчути!

3) Луцький пивний клуб "Майдан" - це заклад, де можна відпочити і тілом , і душею  .  А взагалі-то, краще самому подивитись, ніж сто раз прочитати... Прийти до«Майдану» - і залишитись його другом назавжди.

4) RnR, Moren@ і їхні вихованці - дуже класна рок-н-рольна  компанія!!!