Про співтовариство

Все про Україну. Без політики. Статті від авторів та копіпаст, живопис та історія, вірші та музика та ін. Можна викладати вірші українською мовою на будь-яку тематику. Без політики та бруду по відношенню до будь-якої країни, нації чи віри.
Вид:
короткий
повний

Рідна Україна

Я тонка і легка у твоїх обіймах...

  • 19.01.14, 13:23
Я тонка і легка у твоїх обіймах,Твої руки гарячі відчувати люблю...Я з тобою щаслива, як люди у фільмах.Але є тут відмінність: це усе на яву.Ти зі мною смієшся, я з тобою не плачу.Мої губи цілуєш, мою шию тонку...Хочу вірити : я для тебе щось значу,Тож, не руш, я благаю, мою віру хитку.Засинати в обіймах твоїх я б хотілаВсе життя, кожну ніч і не менше...Бо з тобою я щастя в житті цім відкрила.Ти ж то знаєш, зі мною це вперше.Я для тебе всю душу, я з тобою на завжди.Що б не сталося, тільки мене...

Читати далі...

О як же дійти мені згоди між вами?..

  • 18.01.14, 13:17
О як же дійти мені згоди між вами?Російська - то мова і тата, і мами,Але українська – то мова бабусі,Відлуння пісень, що забути боюсь я,То рідна земля, що мене колисала,І сон мій ранковий, в якому літала!І як же мені дійти згоди між вами:Дві мови? Але ж не буває дві мами.Тому я вклонюся двом мовам низенько,Та виберу ту, що підкаже серденько,Та виберу ту, що уходить коріннямУ світ пра-пра-пра, де мої покоління..Із вічності погляди пращурів древніх -Їх мови цуратись, то дуже не чемно.Російську я...

Читати далі...

Сьогодні дощ?..

  • 15.01.14, 13:43
сьогодні дощ? невже це так важливо, коли на серці буря й заметіль? коли так гидко, тошно і паршиво, так важко й зимно, сіро на душі. ти мені кажеш одягтись тепліше, бо мінус двадцять, холод, заметіль, та те, що всередині важливіше і холод цей в душі не від снігів ти кажеш взяти із собою парасолю, та як же серце захистити від дощів? дай мені захист від образ і болю, брехні, сварок, незгод і заздрощів. знай, холод подолає тепле слово, твоя підтримка, погляд і усміх, будь...

Читати далі...

Дехто боїться земного...

  • 14.01.14, 16:01
Дехто боїться земного, дехто - примарних тінЕй. А мені дуже страшно від того, що в смітник викидають дітей... Декому все мало грошей - і їм не завадить якір. А для неї він все ж хороший - син, який знов б"є матір... Ще хтось обожнює тіло - на великому бюсті - карАти... А комусь над усе важливо безсмертну душу кохати. Ти хочеш багато!...більше!... Поборений боротьбою... Спинись.І подумай ліпше - А що ти візьмеш з собою? Автор: Вікторія Пожарська

Я - Українка!

  • 14.01.14, 13:40
Я – українка! Я горжуся цим! Я – українка! І кажу: „Ніколи, Ніколи потурать не буду тим, Хто зневажає нас і нашу мову!” Я – українка! І у тьмі віків Не заблукаю я, як інші люди. Я – українка! І дочкою козаків Була я завжди і надалі буду! Я – українка! Прагну я свободи! І на Землі я залишу сліди! І хто би там не каламутив воду, Я – українка! Й буде так завжди! Автор: Алена Косташ

Слово не поляже.

Вивчав Шевченка в школі я, Кобзарик був малий – І винятків доволі є, І зміст скривлений. Цензор «правив» кобзаря Щоб всіх з глузду збити, Підтасовано не зря: «Слово» на «Слава» змінити. Чиновник від культури, Посмів «лютий враже», Зробити купюри. Та Господь накаже! І не зменшуються лави, Яких заздрість точить, До шевченкової слави Притулитись хочуть. Молю: «Слово не поляже»! Як почнуть...

Читати далі...

Бувало все...

  • 13.01.14, 13:09
Бувало все, та я останнім часомБажаю, щоб окремо не жили…Бо добрий день – це той, який ми разомЗа руки міцно взявшись, провелиВже сутеніє, і у серце твоєОстанній промінь сонця проника…Бо добрий вечір – це коли нас троє:Ти, я і чай, що горло обпікаЗелені очі, все навкруг зеленеЗелене ліжко, де люблю без меж…Солодкі сни тоді, як коло менеУ подушку приглушено сопешНема різниці, справа чи ліворучВ міцних твоїх обіймах я засну…Бо добрий ранок той, коли ти поручЦілуєш ніжно очі, повні снуАвтор: Софія ...

Читати далі...

Вірші Шевченка, В казематі

  • 18.12.13, 13:06
[Приєднана картинка]Моїм соузникам посвящаюЗгадайте, братія моя...Бодай те лихо не верталось!Як ви гарнесенько і яІз-за решотки визирали.І, певне, думали: —Коли На раду тиху, на розмову,Коли ми зійдемося зновуНа сій зубоженій землі? —Ніколи, братія, ніколиЗ Дніпра укупі не п'ємо!Розійдемось, рознесемоВ степи, в ліси свою недолю,Повіруєм ще трохи в волю,А потім жити почнемоМіж людьми, як люди.А поки те буде,Любітеся, брати мої,Украйну любітеІ за неї, безталанну,Господа моліте.І його не забудьте, ...

Читати далі...

У день памяті жертв голодомору.

Не п’ю я „з горя”. Згоря свіча Голодомору Жертв відміча. Прозріла пам’ять Зрива вуаль. Тих, хто загинув До болю жаль. У тридцять третім &nbsp...

Читати далі...

33.

У тридцять три Ісуса розп’яли. У тридцять третьому розп’яли Україну. Чи назове хтось час – Коли? Людиною! вважатимуть людину. Не вистачило двох тисячоліть Щоб набулись цивілізації ознаки. Людське життя на фоні Світу – мить. Голодомори, війни, драки. За кого? ліг на хрест Ісус – Людину мав він намір врятувати, Щоб менш було в майбутньому Іуд І не було у Світі зради. А ми толочем у світи шляхи, Шукаємо свого під сонцем місця. Чи будемо колись не вороги...

Читати далі...