Кримський дивний водограй.

/ Пташині казки /. - 4.

***************************
Тетянка, тільки-но заснула,
для неї, ніч, за мить, минула.

Надалі, знову прилітав,
до Танці, дивний Птах, що мав
сріблясто - біле оперіння. -
Казковим Птах був, без сумління! -
Тому й казки розповідав.
Чи то "казки" - ніхто не знав.
Надвечір знову прилетів,
на гільці дуба вдало сів.
Почав він знову буркотіти.
Уважно прислухайтесь,діти. -
Птах дивну починає казку.
Дитинко, слухай й ти, будь ласка;
та, якщо хочеш, зволікай....
В Криму є чудо - водограй. -
Стікає з гір стрімким потоком
вода незвична, рік за роком.
Жива вода - в однім потоці.
/ Як може бути так? - Я в шоці/!
Тож, поряд - мертва ллє вода.
Така ж є чиста - не бруда.
Так ось, туди хто потрапляє,
старіє стрімко й помирає.
Потоки, наче, близнюки. -
Два рукави з одній ріки.
Ніхто не знає: що за диво?!
Вода, в потоках тих, бурхлива.
Ведуть дві стежки до води.
Потрапить рідко хто сюди.
Бо Мара шлях охороняє. -
Свідомість плута, не пускає.-
Відводить всі людськії очі,
хто до води потрапить хоче,
що живить тіло, розум, душу.
Завжди там, з Марою, Ягуша -
страшненька бабця поряд ходить.
Ягуша, з Марою, доводить
людину, до такого стану,
котра прийшла, мов гість незваний,
що та блукає день і ніч;
лишає зору, плута річ
людини, Мара, та Ягуша. -
Забрати хочуть людську душу.
У кого ж в серці світло сяє,
хто душу дуже добру має,
той воду Живи набирає,
потік із мертвою минає."-
Птах зупинився знов, на мить.
Та баче: Танця ще не спить.
Так, буркотів Птах мелодично
казки ті, мовою, незвично.
Але, як Танця засинала,
Відразу ж Пташка відлітала.
Та й ви, маленькі, засинайте.
До завтра! Казочку чекайте.
******* / 21.07.2013 р. /