Козенятки./ казка /

«Ледь-ледь не  вхопила  мене  у  лiсочку

Хитрющая,  рудая  лисичка – сестричка!

Бiг  я, ховався  вiд  рудої! Дайте  водички»!

Не  дуже  злякалися маленькiї  козенятки.

Сховалися  хутко  за  дверима  своеї  хатки,

Тай  кажуть: «Нам  матiнка  наказала,

Незнаьомих ,  до  хати,  вона  не  пускала;

То  й  ми, щоб  нiкому, дверцят не  вiдчиняли;

А  за  припiчком  сховалися  й  матусю чекали.

Йди  геть  звiдселя, не  вiдомий  нам  звiр!

Покинь  хутчiше  нашу хатинку, наш двiр!

Бо  зараз  матiнка  наша  прийде  з базару,

Вона  й  покаже  тобi  блищу  дорогу до яру,

Де отiї  раки скаженi живуть та зимують;

Вони, коли  голоднi, то  дуже-дуже  лютують"!

"Та  я  отих  ракiв  знаю, того  й  не  боюся!

Вiдченiть  дверцята - я  в  щiлину вас роздивлюся:

шось  менi  здається, в  хатi  не  всi  козенятка!

Любi  мої  дiточки, ви  що: не  впiзнали  татка"?!

"Ти на  татка  не схожий! Знаємо:  що  ти хотiв!

Мамця  нам  розповiдала, як  татка  вовк  з' їв!

Йди  геть  звiдси  подалi, хитрюга, зрозумiв?!

Ми  подзвонили  до  мамцi - вона  поспiшає;

Зараз  вже  прийде  та  й  полiцiю  визиває ...".

Покрутивсь  вовк: туди-сюди; що  ж  робити?!

Баче, що  й  жодного, з  козеняток, не  вхопити.

Пiджав,  старий  брехун,  свiй  куций  сiрий  хвiст,

Став  на  заднїї  лапи,  у  весь  свiй  вовчий  зрїст

Перед  вїконечком, щоби  гарнесенько  роздивитись -

Може  пощастить  йому  козеняточком  розжитись.

"Пiдiйди, малесеньке- гарнесеньке, ближче до вiконечка!

Бо  старенький  я  вже, мабуть, не дочув  тебе, сонечко"!

Лагiдно  так   зазива  злюка - вовк, аж  тремтить!

Носа  свого  засунув  у  щелину вiконця, та й  гомонить.

Козеняточки, були, хоч  й  дуже  малесенькi, але кмiтливi!

Одне козенятко  й  каже: "А, хто ж то сидить на тiй  сливi?"

Вовчисько  тiльки но глянув: куди ж  бо  дивиться  козенятко?!

Як  у  щiлину, ланцюжок - хоп, й  накинуло  на  шию, малятко.

Та  й  одразу  ж  кватирку  закрили  братики, не  злякались!

Тут  мамка - козочка, з  полiцiєю, приспiли, тому  здивувались:

Як  жеж  це  вiвчара  такий  злий  та  хитрющий  попався?!

А  маленький  козенятко  його  впiймав  й  не  злякався?!

Ото  ж  бо,  не  завжди  злий  та  сильнiший  слабшого  долае,

Особливо, коли  фiзично  сильнiший, розум  слабкий  має...

*******   / 29.11.2012 г.  /

             / Памяти  Сестрички /

© Copyright: Агния Ом , 2012
Свидетельство о публикации №112113001506