Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто хоче жити в іншій Україні! Україні, де вартують справжні людські цінності:чесність, порядність, любов. Де шанується культурна та історична спадщина, де люди з шаною ставляться до природи та рідного краю.

На жаль, політика в житті нашої країни є визначальною і риба гниє з голови. Протиріччя між особистими інтересами кубла олігархів і стратегічними інтересами українського народу стали несумісними. Вони є фундаментальними, ціннісними.
Україні потрібна правова держава з опорою на громадянське суспільство. Натомість олігархам потрібна поліцейська держава з опорою на сексотів-пристосуванців.
Україна має будуватися на двох базових цінностях: Україна є самостійною суверенною державою та Україна шанує європейські цінності і впроваджує європейські стандарти.
Натомість олігархи своїми діями позбавляють Україну самостійної політики, перетворюють на васала іншої держави, впроваджують в Україні авторитарно-репресивний політичний режим.
Україна повинна будувати свою економіку на конкурентних ринкових засадах. Олігархи знищують засади конкуренції в економіці України, монополізують стратегічно важливі сектори економіки країни.

Тим не менше, наше життя є різнобарвним, а людині притаманне відчуття прекрасного, то ж не хотілося б, аби дописувачі обмежувались суто політичною проблематикою :)
Дописувачем може стати той, хто поділяє наші цінності і пише на українську тематику.

Хочеться наголосити, що засади модерування цього співтовариства є абсолютно прозорі і демократичні, модератори можуть змінюватись за волевиявленням дописувачів.
Вид:
короткий
повний

Твоя Україна

Юлія Тимошенко - політв'язень №1 в Україні

  • 08.03.12, 22:20

Юлія Тимошенко сьогодні є справжнім політв’язнем. Замовний, несправедливий, політичний і цілком протизаконний вирок Печерського суду у цій справі поставив її до лав борців за Незалежність України, людей, які в усі часи мали відвагу виступати проти злочинної влади. Таких, як В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, Василь Стус, брати Горині та інших, які боролися проти тоталітаризму за радянських часів, і тих, хто виступав проти диктатури Леоніда Кучми вже зовсім нещодавно.

9 березня - це не лише день народження нашого великого Кобзаря – Тараса Шевченка. Це ще й чергова річниця акції «Україна без Кучми», коли 2001 року українці продемонстрували, що не бояться відстоювати свої права. У цей день, вшановуючи українського генія Тараса Шевченка, варто загадати, що нині за гратами перебувають: Юлія Тимошенко, Юрій Луценко та інші люди, чия вина тільки в тому, що стали на перешкоді злочинному режиму Януковича. Ці люди не скорилися диктатурі влади, а борються за людські та національні права.

 

Я був серед тих, хто став політв’язнем за режиму Кучми. І таких, як я, є чимало, і вони продовжують боротьбу проти узурпації влади в країні громадянином Януковичем. Не так давно у спеціальній заяві ті, хто боролися проти Кучми і з його волі були ув’язненими, підписали спеціальну заяву. Ми, політв’язні «справи 9 березня 2001 р.», закликали та закликаємо всіх людей доброї волі стати на захист Юлії Тимошенко, незалежно від ставлення до її політичної та урядової діяльності.

В усі часи знаходилися люди, яким доводилося жертвувати власним добробутом, свободою, навіть життям, виборюючи краще життя для всього народу. І наше завдання - продовжити боротьбу з авторитарним режимом. Політичні в’язні у «справі 9 березня 2001 року» твердо переконані, що режим Януковича так само безславно піде у минуле, як і режим його вчителя Кучми. Диктатори зникають, а борці залишаються.

Григорій ЛЯХОВИЧ (наймолодший політв’язень акції «Україна без Кучми»).
http://blogs.korrespondent.net/users/blog/grishagljaxovuch/a59807

Янукович опять наврал о сокращении закупок газа- эксперты.

  • 07.03.12, 20:19
Прогнозы Януковича относительно закупок газа расходятся с реальностью. Так считают эксперты энергетической отрасли.

На виборах потрібна велика кількість міжнародних спостерігачів

  • 07.03.12, 19:43
Вальбурга Дуглас: «Коли політичних опонентів кидають до в’язниці, на виборах потрібна велика кількість міжнародних спостерігачів»
Фото на згадку під стінами Качанівської виправної колонії №54 – ось, що лишилося на згадку про останні відвідини України у віце-президента Парламентської асамблеї ОБСЄ Вальбурги Дуглас. Їй та іншій шведській депутатці Асі Ландестам не дозволили побачитися з ув’язненою там екс-прем’єркою. Пані Дуглас – одна з дев’яти віце-очільників ПА ОБСЄ, голова делегації Швеції, член шведського парламенту.

В інтерв’ю Тижню Вальбурга Дуглас розповіла про свої харківські враження, резолюцію ОБСЄ щодо України, яка може бути схвалена влітку цього року, та місію міжнародних спостерігачів від цієї організації на парламентських виборах.

У. Т.: У який спосіб вам було відмовлено відвідати Юлію Тимошенко?

– Якщо я не отримаю відповіді на своє прохання, то припускаю, що це означає мовчазну згоду. А ми на свій запит з приводу дозволу відвідати Юлію Тимошенко не отримали відповіді. Це навіть питання елементарної ввічливості. Посол Швеції надіслав запит до МЗС. Ще один запит був направлений до Державної пенітенціарної служби України. Посол намагався додзвонитися до цих установ на вихідних напередодні нашого приїзду в понеділок, але відповіді ми так і не дістали. Отож ми поїхали до Качанівської виправної колонії. І нам повідомили, що немає юридичних підстав для відвідин ув’язнених міжнародними парламентаріями. У нас принагідно постало запитання. У решті європейських країн, якщо фізичній особі щось не заборонено – значить це дозволено. Але коли людина перебуває в такій виправній інституції, то все, що не дозволено, заборонено. На думку Заходу, такий підхід мав би бути вже в далекому минулому.

У. Т.: Деякі медіа повідомили, що Юлія Тимошенко відмовилася з вами спілкуватися телефоном. Що сталося насправді?

– Ми поїхали до колонії разом із Євгенією Тимошенко. Вона має статус захисника в суді своєї матері, тому завжди може до неї потрапити. Я знала наперед, що не зможу побачити Юлію Тимошенко, тому написала їй лист, в якому йшлося про те, що сподіваюся зустрітися з нею наступного разу, що мене непокоять окремі аспекти її утримання. А те, що мене не пустили до неї, свідчить про небезпідставність побоювань. Євгенія передала, що пані Тимошенко була дуже вдячна, що має надію побачитися. У мене не склалося такого враження, що вона відмовилася говорити.

У. Т.: Які правові аспекти утримання екс-прем’єрки вас непокоять у цій ситуації?

– Ми говорили з начальником колонії Іваном Первушкіним. Запитали його, чи можемо відвідати екс-прем’єрку. Його відповідь була негативною. І наприкінці нашої тривалої дискусії ми чітко сказали, що є три речі, які нас турбують. І він мав би знайти на наші запитання відповіді. По-перше, чому пані Тимошенко перебуває 24 години на добу під відеоспостереженням? По-друге, чому це така проблема для неї поговорити по телефону? Вона не може дістатися до апарата, позаяк він далеко від камери. Хіба не можна зробити так, щоб це було можливо? І, по-третє, чому до неї не пускають міжнародних відвідувачів? Ми запитали Івана Первушкіна, чи міг би він поставити ці запитання своїм начальникам. І тут він відповів, що зазвичай не спілкується з ними. Це було дуже дивно. У типовій управлінській ієрархії вирішення проблем з тими, хто над тобою, – це одна з функцій посадової особи. Я дала йому свою візитівку. Якщо раптом він таки матиме відповідь на, то знатиме, як мені повідомити. Вочевидь, що він цього не робитиме. Але я намагалася зробити все, щоб йому допомогти.

У. Т.: У 2013-му Україна головуватиме в ОБСЄ. Чи може це робити країна, де є політичні в’язні?

– Щодо цього я б зауважила, що не маю таких повноважень, щоб відповідати на це запитання. Але, як віце-президент ПА ОБСЄ, я ставила ці запитання нашим радникам з юридичних питань не суто щодо України, але теоретично. Що робити, якщо якась країна не дотримується наших стандартів? Я зрозуміла з їхніх пояснень, що це дуже складне запитання. Коли Україна перейме на себе головування, ви, вочевидь, хотітимете, щоб воно було успішним. І це є проблематичним. Я і мої колеги побували в Україні не для того, щоб після того розповідати, як усе там жахливо. Що ми хочемо натомість побачити? Що Україна прогресує, розвивається. Якщо щось не працює як слід, то ми кажемо: «Дивіться, це неправильно, це треба змінити». До 2013-го залишається менш ніж 10 місяців. Крім того, для мене, як шведського політика, також важливе майбутнє України, учасниці Східного партнерства, в контексті її євроінтеграції. Швеція, Польща, деякі інші країни ЄС ініціювали цю програму. З часом її учасниці гіпотетично можуть забажати приєднатися до Євросоюзу. І якщо ваша країна справді хоче потрапити до цієї спільноти, то постає неабияка проблема через не, що країна дотримується її законів. В ОБСЄ, коли ви кажете, що хочете бути з нами й докладаєте певних зусиль, ми відповідаємо: «Добре, давайте». В ЄС усе інакше, мусите виконати певні вимоги. І саме це непокоїть. Я зацікавлена в тому, щоб Україна вступила до ЄС.

У. Т.: Європейський парламент, ПАРЄ регулярно ухвалюють резолюції, роблять заяви щодо України. А в ПА ОБСЄ щось відбувається в такому сенсі?

– В ПА ОБСЄ ми працюємо в трьох комітетах: комітеті з політичних питань та безпеки; з економічних питань, науки, технологій та охорони довкілля й у комітеті з питань демократії, прав людини та гуманітарних питань. Я відпрацювала два терміни як голова останнього. Євгенія Тимошенко зустрічалася з членами комітету. Вона розповідала про ситуацію Юлії Тимошенко. Ймовірно, ми ухвалимо резолюцію під час нашої сесії в липні цього року. Процедурно ми не можемо цього зробити до цієї сесії. Я також очолюю групу Європейської народної партії в ПА ОБСЄ. Наша партія схвалила власну резолюцію з цього питання.

У. Т.: ПАРЄ може рекомендувати ЄС запровадити санкції проти певних посадових осіб, причетних до порушень прав людини, чи проти держави в цілому. Чи ПА ОБСЄ може якось долучатися до цього процесу із запровадження санкцій на рівні дискусій, рекомендацій тощо?

– Завжди можна робити рекомендації. Але вони ні до чого не зобов’язують. Резолюції ОБСЄ завжди мають рекомендаційний характер. Всі рішення ухвалюються одноголосно міністрами закордонних справ. Ви можете собі уявити, щоб український міністр голосував за санкції проти українських чиновників? Але сам факт дискусій в ПА ОБСЄ свідчить про те, що в Україні щось коїться.

У. Т.: Чи є зв'язок між вашим останнім візитом до України та планами ОБСЄ щодо власної місії міжнародних спостерігачів на наших парламентських виборах 2012-го?

– Зважаючи на політичний конфлікт, коли політичних опонентів кидають до в’язниці, ми усвідомлюємо, що вам потрібна буде присутність великої кількості міжнародних спостерігачів. Це одна з причин, чому я звернулась до українських владних інституцій із проханням відвідати Юлію Тимошенко. Конфлікт між урядом та опозицією під час виборчих перегонів – річ нормальна. Але якщо він вирішується шляхом запроторення до тюрми конкурентів – не те рішення, яке ми можемо визнати.

Жанна Безп’ятчук

tyzhden

США приняли решение по Януковичу, лидер Украины-Тимошенко

  • 07.03.12, 14:05

 

  В данный момент Вы в Вашингтоне. Какая реакция на победу Путина?

 

- Что меня поразило. В США показывает наш англоязычный канал Russia Today. Они до 4 марта крутили антипутинские ролики. Блин. Государственные бабки. Против Премьера. Так зачем нам такой канал. Бюджет миллиард долларов в год. Совсем охренели. Американское общество не любит Путина,  насмотревшись наше телевидение. Русские на весь мир прославились своими евреями.

 

- Демократия в России! А все говорят, что все запрещено!

 

Всеобщее предательство страны. Это уже не демократия. Начинаешь понимать Сталина. После ленинского НЭПА непонятно кто на кого работал. Я не призываю к сталинским временам, а призываю к диктатуре закона. Прикрываясь оппозиционной деятельностью – фактически изменяют Родине.

 

 - Расскажите что-то свеженькое.

 

- Встречался в США с высокопоставленными политиками, как частное лицо. К сожалению, из-за открытости разговора они просили не писать их имена. В связи с тем, что у них тоже предвыборная борьба. И не дай Бог, что не то. Кстати, они прекрасно знали, что я пропутинский.  Чем были очень удивлены. Впервые в Вашингтон приехал чудак рассказывать, что Путин хороший. Все же приезжают обгаживать Россию и Путина. На меня был огромный спрос. Некоторые дискуссии продолжались по 4 часа, иногда переходя во взаимные, как бы мягче сказать, пусть будет – запугивания.  Главное, нужно было им доказать неизбежность налаживания отношений с Россией не на словах. Я пояснил, что Путин не Горбачев и не Ельцин. Если что – он вобьет криво гвоздь, не думая о лыжниках!

 

- Эти люди влияют на принятия решений в США?

 

- Существенно. Американцы ни как не могут поверить в то, что в России появился Президент патриот своей страны и своего народа. С этим они никак смириться не могут. Столько лет они курвили нашу элиту, а тут какой-то Путин им спутал игру. 

 

- Ужас! Как они Вас терпели?

 

- Меня в Вашингтоне знают уже 22 года. Здесь учитывают мою точку зрения с большой вероятностью, в отличие  от наших стран.

 

- Они поддерживают оппозицию?

 

- Стоп! Это было интересно. Они мне: «вот, оппозиция требует честных выборов и роспуска парламента». Отвечаю: «В России нет оппозиции. Так как оппозиция предполагает собой иметь лидера. А такого нет. Это собрание «недовольных избирателей», притом, что из 100 тысяч, которые пришли на митинг, половина не пошли голосовать. Самоустранились от выбора власти».  Согласились с доводами. Они мне: «Немцов, Навальный, Рыжков, Кудрин (последняя фамилия меня удивила). Они оппозиционеры». Я отвечаю: «Да. Кто из них лидер? Или у них политбюро?» Американцы молчат. Сказать нечего.

 

- И в конце ….?

 

- Что мне нравиться у американцев, что они прислушиваются к аргументам. С ними надо разговаривать. Надо Путину часто с ними встречаться. И все станет на свои места.

 

- Об Украине был разговор?

 

- А як же!  Янукович для них не партнер. Все решено безвозвратно. Не знаю, кто так поработал, что они не хотят слышать о нем. Ни аргументов, ни фактов. Остаются с мнением, что единственный лидер – это Тимошенко. Хотя на примете у них уже есть пара новых человек.  Просто удивительно. Всего за два года, а так суметь разосраться со всем миром. Тимошенкодля них повод ввести санкции после фальсификации на выборах в парламент. Будем считать, что уже сегодня все уверены, что все фальсифицировано. Переубедить невозможно будет. Во всяком случае, я не буду подсказывать как.

 

- Что слышно о Сирии?

 

- США зациклились на Сирии и на Иране. Они пойдут до конца с Сирией, и пока не решен вопрос по Ирану. Побаиваются. Надо России не пропустить Северную Корею. Тоже могут быть внезапные обстоятельства.

 

 - Россия будет тащить Украину в Союз?

 

- Отвечу, может грубовато. За два года Украина могла решить все европейские задачи. Сегодня – рожденная рублевой блядью, валютной проституткой стать не может. Извините.

 

- Погода в Вашингтоне прохладная?

 

- Главное, что я почувствовал ближайшее потепление в отношениях России и США, и менторский тон американских политиков в отношении России будет на шесть лет припрятан в сейф.

 

Илья ОСАДЧУК

imperiya

В’ячеслав Брюховецький: не може довго панувати ожирілий розум

  • 07.03.12, 12:38
 Ініціативна група “Першого грудня” взялася за важку місію — пробудити свідомість і моральність українського суспільства. У це коло з одинадцяти мудреців-інтелігентів увійшов і “батько” відродженої Києво-Могилянської академії і нині її почесний президент В’ячеслав Брюховецький. В інтерв`ю УНІАН В’ячеслав Брюховецький розповів, чому митці не повинні йти в політику, чому виборці вже не продадуться за гречку і в чому слабкість Віктора Януковича.

В`ячеславе Степановичу, одна з цілей ініціативи “Першого грудня” - відродити мораль і духовність в суспільстві. Які шанси прищепити мораль, якщо кожного дня багато українців думають про те, як прогодувати сім`ю?

БрюховецькийЦе правда. Коли у людини нема хліба, вона думає тільки про хліб. Так завжди було. Але я не впевнений, що аж так сьогодні доведена країна, що тільки про хліб думають. Певна річ, що особливо старшим людям нелегко жити. Я переконаний, молодим зараз краще, ніж нам було у 1970-х роках. Принаймні морально, принаймні з відчуттям того, що ти можеш зробити. Тоді ти нічого не міг зробити, тоді все вирішували за тебе: чи дозволити тобі, чи не дозволити.

Гроші вирішують все -  так сьогодні намагаються втовкмачити молодій людині. І дебілізують її. На жаль, результати є. Але життя - воно розумніше. Воно так чи інакше переламає цю тенденцію, тому що не може довго панувати ожирілий розум. Я інколи дивлюся на деяких молодих людей, які прийшли в уряд, і думаю, чому вони такі тлусті й самозадоволені? Це ж молоді люди! Боюсь, що і в головах у них те саме. Це ж важко ворушити звивинами, якщо вони там є...

[ Читати далі ]
 

На Азарова подали до суду за мову

  • 07.03.12, 12:29


 

Мешканець Лисичанська Луганської області Віталій Шведов вимагає звільнення прем`єра Миколи Азарова через незнання української мови.

Відповідний позов до Вищого адміністративного суду він подав 13 лютого, повідомляє  Українська правда з посиланням на "Лисичанск как он есть" .

У позові він вимагає від Верховної Ради скасувати постанову від 11 березня 2010 року про призначення на посаду прем`єра Миколу Азарова.

Причиною є невідповідність вимогам законодавства України Азарова в частині володіння державною мовою.

Як відомо, після скасування політреформи, прем`єра обирає і призначає президент за згодою Верховної Ради, припиняє повноваження прем`єра та приймає рішення про його відставку

Чому Янукович зволікає із військовою доктриною?

  • 07.03.12, 12:29
Прапори НАТО і Росії на карті світу

Провідні експерти у галузі оборони та національної безпеки закликають президента України якнайшвидше затвердити Стратегію національної безпеки та Військову доктрину України.

Відповідні рекомендації були схвалені на круглому столі за участю провідних науковців у галузі безпеки.

Як сказав доктор політичних наук, віце-президент Національної академії державного управління при президенті Костянтин Ващенко, "президент має взяти на себе роль модератора цього процесу".

Все - у проекті, окрім позаблокового статусу

Як вважають, однією із причин неухвалення президентом остаточних рішень є відсутність політичного консенсусу стосовно стратегії національної безпеки навіть у самій правлячій коаліції.

"Політичного консенсусу чи хоча б спільних підходів немає навіть у правлячій коаліції. І в цьому головна причина, чому Стратегія національної безпеки і Військова доктрина досі не набули чинності. Але Україні доведеться зробити вибір, оскільки самостійно вона свою безпеку не захистить. Президент має дати алгоритм розвитку", - вважає Костянтин Ващенко.

Військову доктрину попередньо схвалив Кабінет Міністрів України ще у квітні минулого року, проте досі президент Віктор Янукович не ввів її у дію своїм указом. Стратегія національної безпеки існує лише у проекті. Її почули у щорічному посланні до парламенту минулого року. Програма розвитку Збройних Сил також остаточно не схвалена.

Єдиним чинним документом, в якому ідеться про місце України у системі безпеки, є закон "Про засади зовнішньої і внутрішньої політики", у якому Україна проголошена позаблоковою державою.

Цьому передували кількаразові спроби влади змінити напрям, яким має рухатися країна.

Леонід Кучма спочатку проголосив євроатлантичний курс, але, посварившись із Заходом, вилучив цю норму із закону "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики". Прийшовши до влади, Віктор Ющенко її повернув, але згодом Віктор Янукович піддав ревізії проголошений його попередником євроатлантичний курс.

"У 2010 році, після приходу до влади Януковича, був ухвалений закон "Про засади внутрішньої та зовнішньої політики", у якому Україна проголошена позаблоковою державою. Тому сьогодні дискусія може мати суто теоретичний характер, оскільки місце України у системі безпеки нова влада визначила", - сказав ВВС Україна директор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Проте, учасники круглого столу "Забезпечення національної безпеки в умовах глобальних та регіональних невизначеностей" у схвалених рекомендаціях закликають "започаткувати розробку принципово нової державної політики національно безпеки, яка б була спрямована на забезпечення суб'єктності України як ключового актора міжнародних відносин на Євразійському континенті".

Російські "горизонти"

Навряд чи є підстави говорити про те, що українська влада може найближчим часом кардинально переглянути статус України і проголосити курс або до НАТО, або в Організацію колективної безпеки, куди Україну наполегливо запрошує Росія. Але ризики, що постають перед Україною, змушують її якнайшвидше схвалити документ, у якому чітко будуть зафіксовані принципи захисту своїх національних інтересів, кажуть експерти.

"На Україну чекає нова хвиля тиску після приходу на президентську посаду у Росії Володимира Путіна. Було б логічно, щоб Україна хоча б формально затвердила основні стратегічні документи, які б демонстрували світовій спільноті і тій же Росії, як Україна має намір захищати свої національні інтереси. Зараз Україна живе без стратегії у сфері безпеки. Тобто, армія витрачає бюджет на повсякденну діяльність, а не на рух у чітко визначеному стратегічному напрямі розвитку", - сказав ВВС Україна директор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Завкафедрою політології та соціології Національного економічного університету ім.Гетьмана Володимир Смолянюк наголошує, що потужні зусилля Росії відновити свій глобальний геополітичний вплив ближчим часом відчують її сусіди і, перш за все, Україна.

"Відповідно до Стратегії національної безпеки Росії до 2020 року, розпочато реалізацію безпрецедентних програм розвитку Збройних Сил та модернізації оборонно-промислового комплексу. Протягом десяти років на такі цілі буде виділено астрономічні 23 трильйони рублів, з пріоритетним фінансуванням ядерних сил, повітряно-космічної розвідки, високочастотної зброї, систем зв'язку. Російська армія стане армією, проти якої реально не буде аргументів", - сказав під час круглого столу з проблем безпеки Володимир Смолянюк.

"Можна припустити, що горизонти російської влади визначилися до 2024 року, оскільки Володимир Путін може претендувати і на другий президентський термін. Тому Україна має визначитися, з ким вона", - додав професор Смолянюк.

Росія постійно запрошує Україну до Організації колективної безпеки (ОДКБ). Про більш тісну співпрацю України із цією організацією раніше вже заявляли і представники провладної Партії регіонів.

Зокрема, колишній міністр оборони Олександр Кузьмук висловлювався за формалізацію співпраці України з ОДКБ і з цією метою - за фіксацію "на політичному рівні завдань та обсягів співробітництва з організацією". Сам він вважає, що Україна має приєднатися до спільної системи протиповітряної оборони країн ОДКБ, що, на його думку, не суперечитиме позаблоковому статусу держави.

Радник новопризначеного міністра оборони Володимир Шкідченко також називає "перспективним напрямом" взаємодію із об’єднаною системою протиповітряної оборони, а також співробітництво у військово-технічній сфері і підготовці військових кадрів в рамках ОДКБ.

Цінності і довіра

Президент Віктор Янукович неодноразово заявляв, що Україна не припиняла співпраці із Північноатлантичним альянсом і що контакти із НАТО відбуваються на постійній основі.

Проте експерти кажуть, що чи не найбільш помітним і реальним наслідком співпраці України із євроатлантичними структурами є лише участь у миротворчих операціях. За інформацією міністерства оборони, Україна лишається єдиним партнером альянсу, що бере участь у всіх її основних миротворчих операціях.

Військове співробітництво із євроатлантичними структурами зараз узалежнене від політичних подій в Україні. Як визнав радник міністра оборони Володимир Шкідченко, Україна не може похвалитися формалізацією відносин із ЄС у сфері безпеки.

"На відміну від формату партнерства з НАТО, ми не можемо похвалитися особливим формалізованим статусом у співробітництві з Євросоюзом. Це завдання стоїть зараз перед міністерством оборони. Його реалізація можлива шляхом започаткування регулярних консультацій на рівні міністрів оборони країн-членів ЄС та України. Започаткування тіснішого партнерства з ЄС відповідатиме нашим європейським устремлінням і зміцнить безпеку на Європейському континенті", - сказав Володимир Шкідченко на засіданні круглого столу з питань безпеки.

Такі досить оптимістичні слова людини, яка керувала міністерством оборони у 2001-2003 роках, дуже дисонують із заявами, що лунають на адресу України від європейських структур.

Тому заклики провідних фахівців у галузі безпеки до української влади про необхідність "визначитися із суб'єктністю України" і сказати, з ким вона, навряд чи отримають відгук найближчим часом.

"Зараз Верховна Рада може переглядати закони за помахом руки Чечетова хоч тричі на день. Але ж насправді все набагато складніше. Не достатньо просто внести зміни до законодавства. Навіть якщо уявити, що Віктор Янукович вирішить йти у НАТО, це ж нічого не змінить. Ми вже маємо приклад ЄС. Проблема не лише у законодавстві, а у цінностях і довірі", - сказав ВВС Україна директор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Олексій Мельник.

Проте законодавче встановлення цілей і завдань у сфері національної безпеки - такими, як їх бачить чинна українська влада - лишається актуальним. І не лише для самої України, а й для тих, з ким вона хоче співпрацювати. 

Світлана Дорош 

bbc

Вишеградська група чекає зрушень у справі Тимошенко

  • 07.03.12, 12:21
Вишеградська четвірка і Грищенко

Країни Вишеградської групи, куди входять Чехія, Словаччина, Угорщина і Польща, готові до інтенсивної співпраці з країнами Східного партнерства: Україною, Білоруссю, Вірменією, Азербайджаном та Грузією, але вимагають від них реформ та поглиблення демократії.

Від України ж з нетерпінням очікують прогресу у справі екс-прем'єра Юлії Тимошенко.

Міністри закордонних справ країн Вишеградської групи зібралися у Празі разом з єврокомісаром з розширення та європейської політики сусідства Штефаном Фюле та Верховним представником ЄС з зовнішньої політики Кетрін Ештон. За підсумками переговорів вони оголосили про створення нової програми "Visegrad 4 Eastern Partnership". В її рамках передбачено надання грантів і стипендій Вишеградським фондом, підтримка проектів, а також шкільних і університетських програм для молоді та науковців.

"Хочемо їх підтримати і підбадьорити, бо ми переконані, що їхнє наближення до ЄС відповідає їхнім інтересам. Їхнє наближення до ЄС відповідає і нашим інтересам", - пояснив Мілан Єжовіца, заступник міністра закордонних справ Словаччини.

Найгірше справи ідуть в Білорусі, звідки в Прагу ніхто не прибув. Однак відкриту критику щодо стану демократії і судочинства довелося вислухати і українській делегації на чолі з міністром закордонних справ Костянтином Грищенком.

За словами баронеси Кетрін Ештон представники Вишеградської четвірки і Євросоюзу дали Україні зрозуміти, що стурбовані недотриманням міжнародних стандартів у судовому процесі над Юлією Тимошенко і тепер очікують від Києва "зрушень" і "кроків виправлення".

Зрозуміло і однозначно з цього приводу в Празі висловився міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Він нагадав, що досі не підписано і не парафовано угоду про асоціації України з ЄС.

"Об'єктивно, цього не буде скоріше, ніж (Києвом - ред.) буде вирішене питання Юлії Тимошенко", - наголосив пан Сікорський.

Єврокомісар Штефан Фюле в інтерв'ю ВВС Україна де-факто підтримав таку позицію МЗС Польщі і пояснив, що "парафування" Угоди про асоціацію – це лише технічно-юридичне питання, а вже її підписання та ратифікацію – у разі позитивних зрушень з боку України – можна чекати у другому півріччі цього року.

"Підписання угоди і її ратифікація – це питання, які пов'язані з очікуванням, що буде створено відповідні політичні умови", - заявив пан Фюле.

Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, який не брав участь у підсумковій прес-конференції, розповів ВВС Україна, що очікує парафування угоди з ЄС протягом наступних "кількох тижнів".

"Для нас важливо те, що ми ще минулого року фактично завершили переговори щодо угоди про асоціацію, включно з поглибленою зоною вільної торгівлі. Найближчим часом ми будемо парафувати ці документи", - сказав він.

bbc.co.uk

У травні Нацбанк включить станок — експерт

  • 07.03.12, 12:16



Всі соціальні ініціативи влади спрямовані лише на електорат Партії регіонів — пенсіонерів, військовослужбовців, інвалідів війни.

Так в коментарі Gazeta.ua колишній заступник міністра праці й соцполітики Павло Розенко відреагував на заяву президента Віктора Януковича збільшувати пенсії на 100 — 165 гривень.

"Ми таке вже бачили на початку 2000-х років, коли також влада різко зажимала всі соціальні стандарти протягом 3-4 років, а потім перед виборами 2004 року різко підняли питання про збільшення зарплат і пенсій. Те ж саме відбувається і зараз. Фактично два роки чинна влада і уряд робили все, щоб вивести людей за межу бідності, довести населення до зубожіння. А тепер перед виборами просто тривіально намагаються купити голоси виборців через такі от подачки. Влада не виконала жодних соціальних зобов'язань. У зв'язку з цим рейтинг влади і президента обвалилися. Довіра до уряду — на рівні чотирьох відсотків, до Януковича — на рівні 15. То виходити з такими рейтингами на вибори — це самогубство", - зауважив він.

На думку Розенка, пенсіонерам мали б доплачувати не по 100 гривень, а щонайменше по 300-400 гривень.
"Це якщо провести осучаснення пенсій. Тому це заторкне не 9 мільйонів пенсіонерів, про які каже Янукович, а вдвічі менше", - додав колишній заступник міністра. Для забезпечення всіх ініціатив президента треба щонайменше 15-20 мільярдів  гривень, вважає Розенко.
"Економіка такого ресурсу не має, тому десь у травні Нацбанк включить станок. І за рахунок того виплачуватимуть ці кошти. Це призведе до того, що вже в грудні матимемо послаблення національної валюти й різке зростання інфляції — 15-20 відсотків", - наголосив він.