Провідні експерти у галузі оборони та національної безпеки закликають президента України якнайшвидше затвердити Стратегію національної безпеки та Військову доктрину України.

Відповідні рекомендації були схвалені на круглому столі за участю провідних науковців у галузі безпеки.

Як сказав доктор політичних наук, віце-президент Національної академії державного управління при президенті Костянтин Ващенко, "президент має взяти на себе роль модератора цього процесу".

Як вважають, однією із причин неухвалення президентом остаточних рішень є відсутність політичного консенсусу стосовно стратегії національної безпеки навіть у самій правлячій коаліції.

"Політичного консенсусу чи хоча б спільних підходів немає навіть у правлячій коаліції. І в цьому головна причина, чому Стратегія національної безпеки і Військова доктрина досі не набули чинності. Але Україні доведеться зробити вибір, оскільки самостійно вона свою безпеку не захистить. Президент має дати алгоритм розвитку", - вважає Костянтин Ващенко.

Військову доктрину попередньо схвалив Кабінет Міністрів України ще у квітні минулого року, проте досі президент Віктор Янукович не ввів її у дію своїм указом. Стратегія національної безпеки існує лише у проекті. Її почули у щорічному посланні до парламенту минулого року. Програма розвитку Збройних Сил також остаточно не схвалена.

Єдиним чинним документом, в якому ідеться про місце України у системі безпеки, є закон "Про засади зовнішньої і внутрішньої політики", у якому Україна проголошена позаблоковою державою.

Цьому передували кількаразові спроби влади змінити напрям, яким має рухатися країна.

Леонід Кучма спочатку проголосив євроатлантичний курс, але, посварившись із Заходом, вилучив цю норму із закону "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики". Прийшовши до влади, Віктор Ющенко її повернув, але згодом Віктор Янукович піддав ревізії проголошений його попередником євроатлантичний курс.

"У 2010 році, після приходу до влади Януковича, був ухвалений закон "Про засади внутрішньої та зовнішньої політики", у якому Україна проголошена позаблоковою державою. Тому сьогодні дискусія може мати суто теоретичний характер, оскільки місце України у системі безпеки нова влада визначила", - сказав ВВС Україна директор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Проте, учасники круглого столу "Забезпечення національної безпеки в умовах глобальних та регіональних невизначеностей" у схвалених рекомендаціях закликають "започаткувати розробку принципово нової державної політики національно безпеки, яка б була спрямована на забезпечення суб'єктності України як ключового актора міжнародних відносин на Євразійському континенті".

Навряд чи є підстави говорити про те, що українська влада може найближчим часом кардинально переглянути статус України і проголосити курс або до НАТО, або в Організацію колективної безпеки, куди Україну наполегливо запрошує Росія. Але ризики, що постають перед Україною, змушують її якнайшвидше схвалити документ, у якому чітко будуть зафіксовані принципи захисту своїх національних інтересів, кажуть експерти.

"На Україну чекає нова хвиля тиску після приходу на президентську посаду у Росії Володимира Путіна. Було б логічно, щоб Україна хоча б формально затвердила основні стратегічні документи, які б демонстрували світовій спільноті і тій же Росії, як Україна має намір захищати свої національні інтереси. Зараз Україна живе без стратегії у сфері безпеки. Тобто, армія витрачає бюджет на повсякденну діяльність, а не на рух у чітко визначеному стратегічному напрямі розвитку", - сказав ВВС Україна директор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Завкафедрою політології та соціології Національного економічного університету ім.Гетьмана Володимир Смолянюк наголошує, що потужні зусилля Росії відновити свій глобальний геополітичний вплив ближчим часом відчують її сусіди і, перш за все, Україна.

"Відповідно до Стратегії національної безпеки Росії до 2020 року, розпочато реалізацію безпрецедентних програм розвитку Збройних Сил та модернізації оборонно-промислового комплексу. Протягом десяти років на такі цілі буде виділено астрономічні 23 трильйони рублів, з пріоритетним фінансуванням ядерних сил, повітряно-космічної розвідки, високочастотної зброї, систем зв'язку. Російська армія стане армією, проти якої реально не буде аргументів", - сказав під час круглого столу з проблем безпеки Володимир Смолянюк.

"Можна припустити, що горизонти російської влади визначилися до 2024 року, оскільки Володимир Путін може претендувати і на другий президентський термін. Тому Україна має визначитися, з ким вона", - додав професор Смолянюк.

Росія постійно запрошує Україну до Організації колективної безпеки (ОДКБ). Про більш тісну співпрацю України із цією організацією раніше вже заявляли і представники провладної Партії регіонів.

Зокрема, колишній міністр оборони Олександр Кузьмук висловлювався за формалізацію співпраці України з ОДКБ і з цією метою - за фіксацію "на політичному рівні завдань та обсягів співробітництва з організацією". Сам він вважає, що Україна має приєднатися до спільної системи протиповітряної оборони країн ОДКБ, що, на його думку, не суперечитиме позаблоковому статусу держави.

Радник новопризначеного міністра оборони Володимир Шкідченко також називає "перспективним напрямом" взаємодію із об’єднаною системою протиповітряної оборони, а також співробітництво у військово-технічній сфері і підготовці військових кадрів в рамках ОДКБ.

Президент Віктор Янукович неодноразово заявляв, що Україна не припиняла співпраці із Північноатлантичним альянсом і що контакти із НАТО відбуваються на постійній основі.

Проте експерти кажуть, що чи не найбільш помітним і реальним наслідком співпраці України із євроатлантичними структурами є лише участь у миротворчих операціях. За інформацією міністерства оборони, Україна лишається єдиним партнером альянсу, що бере участь у всіх її основних миротворчих операціях.

Військове співробітництво із євроатлантичними структурами зараз узалежнене від політичних подій в Україні. Як визнав радник міністра оборони Володимир Шкідченко, Україна не може похвалитися формалізацією відносин із ЄС у сфері безпеки.

"На відміну від формату партнерства з НАТО, ми не можемо похвалитися особливим формалізованим статусом у співробітництві з Євросоюзом. Це завдання стоїть зараз перед міністерством оборони. Його реалізація можлива шляхом започаткування регулярних консультацій на рівні міністрів оборони країн-членів ЄС та України. Започаткування тіснішого партнерства з ЄС відповідатиме нашим європейським устремлінням і зміцнить безпеку на Європейському континенті", - сказав Володимир Шкідченко на засіданні круглого столу з питань безпеки.

Такі досить оптимістичні слова людини, яка керувала міністерством оборони у 2001-2003 роках, дуже дисонують із заявами, що лунають на адресу України від європейських структур.

Тому заклики провідних фахівців у галузі безпеки до української влади про необхідність "визначитися із суб'єктністю України" і сказати, з ким вона, навряд чи отримають відгук найближчим часом.

"Зараз Верховна Рада може переглядати закони за помахом руки Чечетова хоч тричі на день. Але ж насправді все набагато складніше. Не достатньо просто внести зміни до законодавства. Навіть якщо уявити, що Віктор Янукович вирішить йти у НАТО, це ж нічого не змінить. Ми вже маємо приклад ЄС. Проблема не лише у законодавстві, а у цінностях і довірі", - сказав ВВС Україна директор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Олексій Мельник.

Проте законодавче встановлення цілей і завдань у сфері національної безпеки - такими, як їх бачить чинна українська влада - лишається актуальним. І не лише для самої України, а й для тих, з ким вона хоче співпрацювати. 

Світлана Дорош 

bbc

Країни Вишеградської групи, куди входять Чехія, Словаччина, Угорщина і Польща, готові до інтенсивної співпраці з країнами Східного партнерства: Україною, Білоруссю, Вірменією, Азербайджаном та Грузією, але вимагають від них реформ та поглиблення демократії.

Від України ж з нетерпінням очікують прогресу у справі екс-прем'єра Юлії Тимошенко.

Міністри закордонних справ країн Вишеградської групи зібралися у Празі разом з єврокомісаром з розширення та європейської політики сусідства Штефаном Фюле та Верховним представником ЄС з зовнішньої політики Кетрін Ештон. За підсумками переговорів вони оголосили про створення нової програми "Visegrad 4 Eastern Partnership". В її рамках передбачено надання грантів і стипендій Вишеградським фондом, підтримка проектів, а також шкільних і університетських програм для молоді та науковців.

"Хочемо їх підтримати і підбадьорити, бо ми переконані, що їхнє наближення до ЄС відповідає їхнім інтересам. Їхнє наближення до ЄС відповідає і нашим інтересам", - пояснив Мілан Єжовіца, заступник міністра закордонних справ Словаччини.

Найгірше справи ідуть в Білорусі, звідки в Прагу ніхто не прибув. Однак відкриту критику щодо стану демократії і судочинства довелося вислухати і українській делегації на чолі з міністром закордонних справ Костянтином Грищенком.

За словами баронеси Кетрін Ештон представники Вишеградської четвірки і Євросоюзу дали Україні зрозуміти, що стурбовані недотриманням міжнародних стандартів у судовому процесі над Юлією Тимошенко і тепер очікують від Києва "зрушень" і "кроків виправлення".

Зрозуміло і однозначно з цього приводу в Празі висловився міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Він нагадав, що досі не підписано і не парафовано угоду про асоціації України з ЄС.

"Об'єктивно, цього не буде скоріше, ніж (Києвом - ред.) буде вирішене питання Юлії Тимошенко", - наголосив пан Сікорський.

Єврокомісар Штефан Фюле в інтерв'ю ВВС Україна де-факто підтримав таку позицію МЗС Польщі і пояснив, що "парафування" Угоди про асоціацію – це лише технічно-юридичне питання, а вже її підписання та ратифікацію – у разі позитивних зрушень з боку України – можна чекати у другому півріччі цього року.

"Підписання угоди і її ратифікація – це питання, які пов'язані з очікуванням, що буде створено відповідні політичні умови", - заявив пан Фюле.

Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, який не брав участь у підсумковій прес-конференції, розповів ВВС Україна, що очікує парафування угоди з ЄС протягом наступних "кількох тижнів".

"Для нас важливо те, що ми ще минулого року фактично завершили переговори щодо угоди про асоціацію, включно з поглибленою зоною вільної торгівлі. Найближчим часом ми будемо парафувати ці документи", - сказав він.

bbc.co.uk