У п’ятницю, 30 березня, у Брюсселі відбудеться парафування угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Заступник міністра закордонних справ України Павло Клімкін та директор департаменту відносин із Західними Балканами, Східним партнерством та Росією Європейської служби зовнішніх дій Мирослав Лайчак, згідно із протоколом, близько трьох годин проставлятимуть підписи на усіх сторінках документа.

Для Брюсселя ця подія, швидше, є свідченням завершення переговорів, а не початок реалізації дійсно амбітного та абсолютно нового в історії відносин України та ЄС етапу відносин.

"Це – дуже технічне, процедурне питання. І будь-які кроки щодо угоди про асоціацію, включаючи підписання та ратифікацію, звичайно, залежатимуть від політичного розвитку в Україні", - заявив bbc.ua речник комісара ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Петер Стано.

Він нагадав, що основні вимоги до Києва були офіційно оприлюднені під час останнього саміту Україна-ЄС у грудні 2011 року в Києві. Вони стосуються демократичних цінностей, захисту прав людини та реального, а не декларативного застосування принципу верховенства права в країні.

Про парафування як про суто технічну подію заявив bbc.ua і голова комітету з питань закордонних справ Європарламенту Ельмар Брок (група народних партій, Німеччина).

"Що таке парафування? Це свідчення того, що переговори завершені. Однак, після цього не буде підписання та ратифікації без будь-яких змін для опозиції, без змін у сфері верховенства права. Тому парафування лише продемонструє українцям, що ми готові, що переговори завершені, і двері не зачинені, однак підписання угоди не відбудеться без змін у країні", - сказав європейський депутат.

Ельмар Брок наголосив також на системності проблем в сфері юстиції в Україні.

"Окрім справ Юлії Тимошенко є багато інших. Справа Тимошенко просто стала символом", - зазначив євродепутат, нагадавши про вимогу ЄС допустити лідерів опозиції до участі у наступних парламентських виборах.

Втім, у це, здається, в Європі вірять дедалі менше.

Саме тому все частіше у євроструктурах кажуть про певну паузу у відносинах Києва та Брюсселя. На це, зокрема, звернув увагу у розмові з bbc.ua депутат Європарламенту Леоніда Донскіс (група ліберальних партій, Литва).

"Що стосується парафування угоди, то я би не переоцінював його. Зараз є певна інша тенденція на тлі проблем, що виникли через справу Юлії Тимошенко та інші справи: певна пауза і, я би навіть сказав, певний штиль у відносинах між ЄС та Україною. Тому було б дуже добре, щоб ми раділи не якимсь технічним епізодам чи деталям, а появі нового змісту в цих відносинах", - зазначив депутат.

"Мені здається, що питання прав людини, функціонування демократичних інституцій будуть головними критеріями. Що ж до домовленостей чи документів, то, знаєте, це може бути зроблено дуже швидко. [...] ЄС, звичайно, маневруватиме і йтиме назустріч, тому що Україна – це партнер, це – друг, але якщо українська сторона суттєво не додасть в цих питаннях, я боюсь, пауза може затягтися", - сказав литовський депутат.

На думку ще одного депутата Європарламенту, співдоповідача щодо створення зони вільної торгівлі Павла Залевські (група народних партій, Польща), нинішнє парафування має дві складових: технічну та політичну.

"Парафування означає, що сторони погодили конкретний текст угоди і що вони вирішили розпочати процес формальної легалізації цього документа відповідно до юридичних систем України та ЄС. Таким чином, з формальної, юридичної точки зору це означає лише те, що текст було узгоджено", - сказав він.

Що ж до політичної складової, то вона, на думку Павла Залевські, полягає в тих посланнях, які кожна сторона намагатиметься надіслати одна одній та суспільству під час парафування угоди.

"З українського боку послання таке: Україна хоче продовження європейської інтеграції, хоче дійсно підписати цей документ... З іншого боку, Європейський Союз каже, що парафування означає, що зараз український уряд знає, що стоїть "на кону", якою може бути винагорода за правильну політику, за правильні кроки всередині країни, зокрема, наприклад, проведення парламентських виборів відповідно до європейських стандартів. І цей приз чекає на українську владу за правильну політику", - зазначив польський депутат.

Українська влада, зі свого боку, на парафування угоди у Брюсселі дивиться значно оптимістичніше, аніж ЄС.

Зокрема, міністерство закордонних справ вважає, що парафування - це перехід на новий рівень відносин України із ЄС.

"Парафування угоди є технічною процедурою, але це початок шляху до створення політичної асоціації та поглиблення економічної інтеграції, переведення відносин між Україною та ЄС на новий рівень", - заявляв речник МЗС Олександр Дикусаров.

За кілька днів до парафування документа в МЗС твердили, що після нього сторони розпочнуть підготовку угоди до підписання. Ця процедура, за словами речника МЗС, передбачає значну технічну роботу, зокрема підготовку автентичного перекладу тексту угоди українською мовою та мовами країн-членів ЄС.

Проте, здається, навіть Віктор Янукович не вірить у те, що після технічної процедури 30 березня у Брюсселі відносини із ЄС зазнають суттєвих змін. Він визнавав, що справа Юлії Тимошенко може загальмувати підписання угоди про асоціацію і ратифікацію документа країнами-членами ЄС.

Натомість, оцінка опозиційних сил збігається із висновками європейських політиків.

Один із лідерів партії "Батьківщина" Григорій Немиря, який останнім часом, здається, більше часу проводить в Європі, ніж в Україні, наводить красномовне порівнянні із галузі кулінарії.

"Це не перемога, це не поразка, це – етап процесу, який ще не завершений. У будь-якому незавершеному процесі головне – мати можливість його продовжувати для досягнення мети. Сьогоднішню ситуацію можна порівняти з тим, як ви купуєте заморожену піцу, але не можете її з’їсти, бо вам її треба розігріти спочатку. Так само і парафована угода. Вона є напівфабрикатом, непридатним для споживання", - сказав Григорій Немиря в інтерв'ю bbc.ua.

Пан Немиря не виключив, що українська влада спробує представити факт парафування угоди як тріумф української зовнішньої політики. Однак, вважає він, "говорити сьогодні треба про те, що має бути зроблено і ким для повноцінного завершення процесу".

"П'ять міністрів закордонних справ у своїй статті нещодавно сказали, що угода про асоціацію та поглиблену зону вільної торгівлі є ув’язненою, і ключ від в’язниці знаходиться у руках української влади", - сказав один із соратників Юлії Тимошенко.

Експерти в Україні єдині у тому, що до парламентських виборів у жовтні чекати особливих зрушень у відносинах України і ЄС не варто. Якщо, звісно, не станеться так, що Юлія Тимошенко та Юрій Луценко вийдуть на свободу за рішенням української судової системи.

Виконавчий директор Групи стратегічних і безпекових студій Ярослав Матійчик, однак, каже, що українська влада намагатиметься підтримувати діалог із Євросоюзом, аби уникнути повної ізоляції.

"Парафування угоди буде етапним успіхом. Надалі діалог між Києвом і Брюсселем вестиметься, але у справах буде пауза до виборів однозначно. Світ чекатиме ходу і підсумків виборів в Україні. Київ, уникаючи ізоляції у відносинах, робитиме якісь кроки і гучні заяви, але справа "лежатиме", - сказав bbc.ua Ярослав Матійчик.