Аргументи у Азарова в суперечці про ціну на газ є?

Що ближче осінь, то актуальнішою стає проблема зміни газових контрактів між Україною та Росією. І тут українській стороні дуже важливо планомірно наступати, тримати удар супротивної сторони і зайвий раз не підставлятися. У передостанній день літа ця думка, мабуть, дійшла до нашого прем’єр-міністра Миколи Азарова. Вчора, перебуваючи в Харкові, він сказав журналістам: «Ми налаштовані на проведення нормального переговорного процесу з Російською Федерацією. Різні гіпотетичні можливості існують, — продовжував прем’єр, — але я все-таки прибічник нормального переговорного процесу на умовах рівноправ’я, на умовах поваги, і щоб наші партнери прислухалися до наших аргументів, а вони у нас досить серйозні». При цьому він відзначив, що конфліктні ситуації у двосторонніх українсько-російських відносинах можуть негативно вплинути на розвиток взаємовідносин, тому «потрібно зменшувати зону конфліктів».

А тільки напередодні, як повідомляли українські ЗМІ, Азаров звинуватив російські власті в тому, що їхня позиція в газовому питанні змушує українську сторону задуматися про розрив контракту на постачання газу і про те, щоб подати до суду. «Ви заганяєте нас у кут, з якого у нас лише один вихід — розрив контракту», — сказав він в інтерв’ю одній із газет і навіть повідомив про консультації, проведені українським урядом з міжнародними й вітчизняними експертами для того, щоб визначити судову перспективу такого позову. Експерти, мабуть, схвалили, що дало змогу прем’єрові заявити про готовність почати розгляд. Та чи велика ця готовність насправді й чи не ховається за нею звичайний блеф? Скоріше за все, це питання не безпідставне. Інакше глава нашого уряду не стверджував би, що Росія вже розуміє безвихідність становища України і необхідність іти на поступки зі свого боку. І тут же прозвучали пропозиції про поступки з боку України. Азаров сказав, що Київ не відкидає повністю варіанта, за якого РФ зможе увійти до якихось із українських державних активів, щоправда, висловив застереження, що це не можуть бути підприємства стратегічного значення.

Москва, яка, як відомо, сльозам не вірить, тут же відгукнулася, причому на досить низькому, а тому свідомо образливому для України рівні. Прес-секретар прем’єра РФ Дмитро Пєсков заявив: «Ми не маємо в своєму розпорядженні інформації, чи прийнято таке рішення остаточно і що могло б послужити основою для такого рішення». Прес-секретар повторив московський мотив, який неодноразово звучав: «Російська сторона виходить із того, що між відповідними організаціями РФ та України є чинні угоди, зобов’язання за якими виконуються Росією в повному обсязі. Зрозуміло, ми розраховуємо в цьому питанні на принцип взаємності з нашими українськими партнерами».

Прес-секретарський оклик із Москви, всупереч очікуванням, справив певне враження. Як видно з харківського спілкування Азарова з пресою, наш прем’єр чи не покаявся у сказаному напередодні та ратував уже не за судовий, а за переговорний процес. Питання лише в тому, чи свідчить це про гнучкість, чи про готовність прогинатися.

Тим часом українське суспільство останнє, вочевидь, не влаштовує. Вчора й позавчора про можливості перегляду газових контрактів висловилися майже всі вітчизняні експерти. Зокрема, економічний експерт Борис Кушнірук зазначив УНІАН, що «найкращим варіантом було б зараз порушити кримінальну справу з приводу шахрайства з газом «РосУкрЕнерго». Це означало б, що Україна робить дуже жорсткий крок, оскільки йдеться про злочин, здійснений високопосадовцями «Газпрому» і «Нафтогазу». «Ось уже була б війна або-або: або ми йдемо до кінця, і тоді Газпром матиме блідий вигляд у Європі, або ми знаходимо компроміс — і газ буде дешевший», — підказує експерт нашої влади один із можливих варіантів.

Не менш різка позиція в екс-уповноваженого Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдана Соколовського: «Сьогодні гру зосереджено довкола ГТС. Оскільки Росія йде обхідними маршрутами, гадаю, не буде великої біди, якщо Україна колись перестане бути газотранзитною державою», — сказав він УНІАН. — Нехай Європа думає: чи їм вигідніші абсолютно не виправдані економічно Північний та Південний потоки, чи транспортування газу через Україну. Якщо Україна займе таку позицію: ні — так ні, так — значить, так, тоді ми виграємо. Якщо далі випрошуватимемо — нічого з цього не буде».

Ще тверезіша позиція позначилася вчора в ході обговорення експертами перспектив перегляду газових контрактів і можливості уникнути білоруського сценарію. Старший партнер адвокатського об’єднання Arzinger Вольфрам Ребок вважає, що в Україні «не варто довго говорити про те, як можна знизити ціну на російський газ». На його думку, «потрібно більше думати про те, як зменшити монопольну залежність від постачальників». Ребок розповів про те, що в цьому напрямку планується робити в Німеччині — від використання всіляких поновлюваних джерел енергії до постачань зрідженого газу з Африки. За його словами, нові галузі енергетики у ФРН вже забезпечили створення 300 тисяч висококваліфікованих робочих місць.

Голова «Комітету енергетичної незалежності України» Іван Надєїн розповідав про намір створити в країні широкий громадський рух, який буде в змозі чинити тиск на уряд, аби той обмежив сьогоднішнього газового монополіста тридцятьма відсотками ринку та приділяв більше уваги диверсифікації постачань газу в країну, альтернативній і поновлюваній енергетиці, нарощуванню видобутку власного природного газу, використовував можливості для видобутку шахтного і сланцевого газу.

Відповідна робота в країні вже ведеться. Учора з Луцька надійшло повідомлення, що в межах реалізації обласної програми енергозбереження у Волинській області планується створити плантації так званої енергетичної лози, що надасть можливість отримати 60 тисяч тонн деревинної тріски або 16 тисяч тонн умовного палива на рік. Уже зараз така лоза вирощується тут на 148 га боліт. За підрахунками фахівців, річний енергетичний потенціал нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії області з деревини становить близько 500 тисяч щільних кубометрів, соломи — 340 тисяч тонн.

А на день раніше комісія з проведення конкурсу з розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва в Україні морського термінала зрідженого природного газу (LNG-термінал) оголосила, що до участі в другому етапі конкурсу допущено п’ять із дев’яти компаній, які побажали співпрацювати з Україною. Після того, як у цьому конкурсі буде визначено переможця і він виконає свою роботу, оголосять конкурс, який визначить компанію або консорціум компаній-інвесторів та операторів будівництва термінала для прийому десяти мільярдів кубометрів зрідженого природного газу. Пуск цього об’єкта має відбутися 2014 року. Глава Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислав Каськів при цьому сказав журналістам, що його Агентство виконує дуже значиму суспільну місію у сфері державних закупівель і «ніщо так корисно не впливає на процес, як позитивний приклад». «День» запитав у нього, чи відчуває він також вплив цього проекту на хід переговорів щодо зміни ціни на газ. «Сподіваюся, наша робота впливає, тому що все, що ми робимо, позначається на економічному і геоекономічному процесі, але ступінь цього впливу, а також того, чи є він позитивним, визначати суспільству, а не мені».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ,

«День»