Навіщо потрібна пропаганда любові до мертвяків в срусру

Про пропаганду радянського культу в совкових головах й як насправді працювали над культом, комуністам та ПРостим пацанам можна розслабитись, відкинутись на спинку й зайнятись звичною справою.

Льонін жив ! Займається фізкультурою, качає прес ..., щоб виглядати суперськи, пацани "Нє всьо ісчьо прапала! Каждому достанітся!".

От ніяк не розумію навіщо тримають ці тіла, а головне для кого й для чого ? Якщо судити з виховання дуже великої любові до цього тіла то явно в срусру було дуже багато тих хто палко любив це тіло, а як говорить радянське прислів'я "У кого посада вище той до тіла і ближче" тож, те що не могли втілити мільйони прости радянських громадян, було доступно комуністичній еліті, тобто вони реально доказували свою любов вождю. Згадаймо, що саме за "прєданностю партіі та вождю мірового пхарєталіата" формувалась еліта комуністичного суспільства, отож обряд любові до тєла не даремно виник в тоталітарних режимах, без цього обряду не можливо сформувати ні тоталітарну партію ні будь яку іншу секту. Раз тіла тримають досі значить в них є ще потреба у високопосадовців, а значить далі  практикується вчення комуністів. Тільки елітні секти з хорошими фінансовими можливостями можуть дозволити собі реально практикувати любов до тєла впродовж десятиліть, поставити цей акт собі за ідеал й масово його культивувати. Почитайте в Вікіпедії як формується "ця хвороба" у особин й абстрагуйте поняття "особина" на тоталітарне суспільство, ви побачите вражаючу схожість в формуванні масової (геноцидної) свідомості тоталітарним режимом й цією хворобою. Як бачимо нашому суспільству досить важко відійти від пост-геноцидної свідомості, особливо коли на це захворювання вітчизняна психіатрія закриває очі, хоча кожній думаючій людині зрозуміло, що ця масова культивація тоталітарним режимом важкого психічного захворювання отруїла життя мільйонам простих людей. Так само чітко простежується наявність тіл та бажання їх мати і низький рівень розвитку країни.

Сподіваюсь українці швидко зможуть подолати цю тоталітарну чуму й позбутись пост-геноцидної свідомості.