Матвіїв Юліан Миколайович – «Недобитий» (1914 – 8.04.1953). Командир куреня , окружний Керівник ОУН

Народився в с. Білявці Бродівського р-ну Львівської обл. Походив із сімї вчителя

У 1932 р. встановив звязки з ОУН
Навчався у Люблінському Університеті , був магістром права. Під час хвилі польських репресі у 1934 р. пориває з ОУН та виїзджає до Бельгії.

Під час візиту з Бельгії додому у вересні 1939 р. у Гданськ його застає початок Другої Світової Війни . Восени 1939 р. нелегально переходить Радянсько – німецький кордон і скоро повертається назад на територію окупованої Польщі.

З поч.1940 р. секретар Окружної Української Поліції м.Грубешова на Закерзонні – де займається канцелярською роботою , в жовтні 1941 р. переведений в поліцію м.Коломия.
З грудня 1941 р. по березень 1944 р. комендант Української Поліції Кутського р-ну Станіславської обл.

Восени 1942 р. знову встановлює звязки з ОУН – надалі повідомляє підпіллю про дані про підготовлювані німецькі операцію проти українців

22 березня 1944 р. ще з трьома поліцейськими переходть у підпіля - перед цим він передає групі членів ОУН 5 гвинтівок і ті на гірській дорозі роблять «засітку» інсценуючи його вбивство .
Під час обстрілу він прикидається убитим , а візник потім повідомляє німцям про його загибель. Це було зроблено з метою уникнення німецьких репресій щодо його сімї , які неодмінно настали б у разі коли німці дізналися про його втечу та перехід його в підпілля.

В кінці березня 1944 р. коли сотня «Скуби» вела бій з німцями біля с.Старі Кути , група під командуванням «Недобитого» знищує залізничний міст між м.Кути та Вижниця .

На початку квітні 1944 р. відїзджає на захопленій у німці бронемашині у Жаб`ївський р-н , де займається формуванням сотні УПА «ім.Богуна» численістю 150 чол. та займає пост її командира.
У квітні 1944 р. сотня має сутички з наступаючою Червоною армію та радянськими партизанами.

В кінці серпня 1944 р. зокрема перебіжчик від червоних партизан видає повстанцям начальника штабу свого з`єднання , що поранений перебував під охороною в сховку в горах. Його повстанці захоплюють в полон.

21 вересня 1944 р. біля с.Тюдів «Недобитим» була організована засітка в яку потрапили радянські пограничники , в бою вони понесли великі втрати - 20 вбитих , серед них майор.
На початку жовтня 1944 р. його сотня ліквідує гарнізон Внутрішніх Військ НКВД в с.Космач.

В жовтні 1944 р. дві чоти «Вихора» та «Кобзаря» в лісі біля с.Жукотин зіткнулися з групою НКВД (нач. НКВД Коршівського р-ну , прокурор , працівники НКВД , воєнкомату , «стрибки» ) - внаслідок бою радянські втрати склали 24 вбитих.

15 жовтня 1944 р. сотня «ім..Богуна» та «Скуби» провела ліквідацію радянських активістів с.Корнів , а після цього вбила 17 осіб совпартактву Чарлинецького р-ну.
Ці акції викликали увагу НКВД - після цього сотні були атаковані Внутрішніми Військами НКВД з м.Обертин при підтримці двох танкеток . Після запеклого бою повстанці відступили в гори , радянські втрати склали понад 50 вбитих.

10 грудня 1944 р. «Недобитий» разом з сотнею «Скуби» здійснив напад на райцентр Яремче. «Скуба» напав на Яремче і обстрілював радянські позиції з 2 батальйонних мінометів , а «Недобитий» з 2 чотами своєї сотні розташувався напроти лісопильного заводу і стримував радянські підкріплення , що йшли на допомогу гарнізону з м.Делятина . Радянські втрати склали біля 60 вбитих солдатів , працівників НКВД із гарнізону та біля 40 вбитих червоних на позиціях де були чоти «Недобитого».

17 січня 1945 р. Командир ВО «Говерля» Микола Твердохліб –«Грім» призначає Юліана Матвіїв стає командиром куреня «Перемога» чисельністю 450 чол. (у складі трьох сотень – «Підгірського» , «Скуби» , «Грома»)

22 січня 1945 р. курінь здійснив напад на с.Шепіт Косвіського р–ну , однак гарнізон був попереджений і зумів відбити напад.
10 лютого 1945 р. проходили важкі бої з наступаючими військами НКВД. За повідомленнями від місцевих мешканців радянські втрати скали біля 100 вбитих.

На початку травня 1945 р. через сильні облави значна частина особового складу куреня дезертирувала чи вийшла з повинною.

З травня по жовтень 1945 р. «Недобитий» перебуває з групою в 9 чол. на території Румунії . 1 жовтня 1945 р. повертається на тер.України і призначається на посаду Окружного Провідника СБ Косівщини , на цій посаді перебуває до осені 1947 р.

У 1946 р. за поданням Головного Військового Штабу УПА та після затвердження УГВР отримує звання Поручика УПА.
З вересня 1947 р. по травень 1948 р. був референтом СБ Коломийського Окружного Проводу .

У травні 1948 р. переходить на Буковину , де стає заступником керівника Чернівецького Окружного Проводу - Василя Савчака - «Сталя».
Тут здійснює боротьбу з агентрою МГБ.

26 квітня 1950 р. «Недобитий» разом з кущовими боївками «Дорошека» та «Сокола» здійснили напад на с.Ростоки Вижницького р-ну Чернівецької області. Було вбито голову колгоспу Гав`юка та працівника МГБ Шпака й спалено колгоспні будівлі.

27 травня 1952 року Юліан Матвіїв- «Недобитий» був схоплений МГБ через зрадника-агента «Кірова»
Слідство проходило в Києві і тривало майже 11 місяці.

8 квітня 1953 року Юліан Матвіїв- «Недобитий» був розстріляний у Києві.

15 квітня 1945 нагороджений Бронзовим Хрестом Боойової заслуги , пізніше отримав медаль «Заборотьбу в особливо важких умовах»
http://henrik-kvinto.livejournal.com/1191.html

Стаття велика, тому копіювати сенсу не бачу. Але стаття дуже цікава!

Свистун Микола (1912 - 8.12.1944) - мaйop УПA. Псевдо: «Ясень», «Ясен», «Ярбей».

Народився в с.Ордів Радехівського р-ну Львівської обл.

Давній член УВО й ОУН (що не характерно для рядових і командирів середньої ланки УПА - зазвичай такий досвід мали тільки вищі керівники, а в цілому ОУН(б) це були переважно молоді люди, молодші за своїх опонентів-мельниківців) Військовий референт і референт розвідки Радехівського повіту ОУН.
Член бойової групи «ВОВКИ» на Волині у 1936-1938 р.

Політв`язень польських тюрем (1930 , 1933-1936 , 1939)
Учасник 2 Великого Збору ОУН (1941).

військовий комендант Здолбунівського надрайону у 1943-1944 р.


Наприкінці 1943р. – поч.. 1944 р. був командиром Здолбунівського куреня Групи УПА «Богун». У січні 1944 р. цей курінь на 1.5 доби зайняв м.Остріг.
У квітні 1944 р. на чолі рейду «східних відділів» УПА у Кам`янець-Подільську , Вінницьку , Київську обл.

Заступник командира і шеф штабу УПА-південь.

23 квітня 1944 р. очолив зєднання «Холодний Яр».
Учасник Гурбенського бою – підрозділи М.Свистуна і С.Котика потрапили в оточення , вирвалися з нього і добралися до Клеваньських лісів.

Учасник установчого з`їзду НВРО 17 -18 липня 1944 р. біля с.Дермань Мізоцького р-ну Рівненської обл.
Підрозділи «Ясеня» (сотні «Вира» , «Панька» , «Короткого») з 29 липня по15 листопада 1944 р. перебували у рейді по Вінницькій обл.

Був повідником 1 Київської округи.

8 грудня 1944 р. важкопоранений у сутичці зі спецгрупою НКВД у Кремянецько-Дубнівських ліса , підірвався гранатою , щоб не потрапити в полон.
Після його смерті , його частини очолив Семен Котик «Докс».

Першу могилу М.Свистуна зруйнували працівники НКВД , тоді повстанці вдруге її насипали і замінували. При повторній спробі зруйнувати могилу спрацювала міна і загинуло декілька працівників НКВД.

Нагороджений Золотим Хрестом за Бойові заслуги 1-го класу.
http://henrik-kvinto.livejournal.com/1332.html

Жители села Новые Петровцы, где находится резиденция президента, вынуждены прорываться через границу милиционеров.

-Яків Бусел (26.01.1912–15.09.1945) – підполковник-політвиховник УПА. Псевд.: Роман Галина, Заславський, Київський, Дніпровський, Шахтар;

Народився в м. Митава біля Риги (Латвія). Родина Буслів ще перед початком Першої світової війни осіла в м. Клевань на Рівненщині. Яків отримав гімназійну освіту в Рівному. Із 1932 р. студент юридичного ф-ту Львівського університету. Уперше заарештований польською поліцією 10.09.1933 р. за належність до ОУН у потязі Львів—Здолбунів із багажем нелегальної літератури. Виключений з університету за політичні погляди.

Організаційний, військовий і політичний референт Крайової екзекутиви ОУН пн.-зх. укр. земель (ПЗУЗ, 1935– 37), один із засновників революційного національного руху на Волині й Поліссі. Заарештований повторно 1937 р., засуджений до 12 років позбавлення волі. Вийшов із в’язниці після розвалу Польщі. Член осередку пропаганди ОУН(б) у Кракові (вересень 1939– червень 1941). Один з організаторів і учасник 2-го Великого збору ОУН(б) (квітень 1941).

Повернувся на Волинь і вже з вересня 1941 р. перебував на нелегальному становищі. Очолював політичну референтуру Крайового проводу ОУН ПЗУЗ і Крайовий осередок пропаганди (1941–44). Редактор підпільних видань ОУН і УПА на ПЗУЗ: «Інформатор» (1942–43), «Вісті з фронту УПА» (1943), «До зброї» (1943–44) та ін. Начальник політвиховного віддділу Крайового військ. штабу УПА на Волині (1943). Учасник 3-го Надзвичайного Великого збору ОУН (серпень 1943), на якому був обраний членом Проводу ОУН. Ініціатор скликання 1-ї конференції поневолених народів Східної Європи і Азії (листопад 1943).

Заступник крайового провідника ОУН ПЗУЗ та заст. крайового командира УПА–Північ (1944). Із лютого 1944 р. в. о. провідника ОУН(б) на ПЗУЗ і командира УПА-Північ (на звільненій радянськими військами від німців території Волині і Полісся). Один із творців НВРО (1944). Із осені 1944 р. відкликаний у Галичину на посаду політичного референта Проводу ОУН(б). Начальник політвиховного відділу Гол. військ. штабу УПА (1944–45).

В ніч з 28.02 на 1.03.1945 разом із заступником Голови Бюро Проводу Д. Маївським віів переговори з представниками радянської влади полк. НКДБ С. Каріним-Даниленком і кап. О. Хорошуном (які назвалися представниками уряду УРСР) на хуь. Конюхи Козівського р-ну Тернопільскої обл.

Загинув у бою з підрозділом внутрішніх військ НКВС в с. Бишки Козівського р-ну Тернопільскої обл. У господарстві Галини кабан місцевий оперуповноважений С. разом з бійцями винищувального батальйону перевіряв паспортний режим. В очі впали наполегливі запрошення хазяйки пригостити обідом і підозріла поведінка доньки, яка раптом кинулася зачиняти кімнату, де, як виявилося, була подвійна стінка й вхід в сховище. Коли насторожені чекісти вирішили обстежити горище, звідти пролунала автоматна черга, якою вбило солдата, й Бусел кинувся бігти в напрямі сусіднього лісу. С. застрелив його пострілами в спину.
http://henrik-kvinto.livejournal.com/1760.html


Книга про відомих діячів ОУН на Волині Олександра та Якова Буслів на основі широкого кола джерел вперше подає детальну інформацію про їхній життєвий шлях та жертовний внесок на вівтар Вітчизни. За свою патріотичну діяльність брати Бусли переслідувалися і польською, німецькою і радянською окупаційними владами. Поляками вони були двічі заарештовані та засуджені до тривалих термінів ув’язнення, німці знищили Олександра у 1943 p., переслідували і ледь не арештували Якова, змусивши перейти його у підпілля. Яків Бусел, перебуваючи на посаді референта пропаганди Проводу ОУН, загинув у сутичці з представниками радянських карально-репресивних органів 1945 р. на Тернопільщині. Ця невеличка праця - спроба повернути світле ім’я братів Буслів українській національній пам’яті та історії.
http://toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=51262