Кремлядська пропагандистськ а машина
- 08.09.12, 14:45
Так оббріхувати і ненавидіти Україну, Українців, нашу історію, культуру, нашу етнічну та національну самоідентифікацію можуть тільки відверті ВОРОГИ! ДИВИТИСЯ І РОЗПОВСЮДЖУВАТИ!
Так оббріхувати і ненавидіти Україну, Українців, нашу історію, культуру, нашу етнічну та національну самоідентифікацію можуть тільки відверті ВОРОГИ! ДИВИТИСЯ І РОЗПОВСЮДЖУВАТИ!






















Чи вважаєте Ви, що, виходячи з міждержавної практики, за боргами (навіть) приватних компаній (ЄЕСУ), якщо ґарантом виступала держава (Кабінет міністрів Україні при прем'єрі Лазаренко П.І.) відповідати ПОВИННА держава Україна ???????????


Я розпочну словами відомого в Україні кобзаря Тараса Компаніченка:
"... - район Академмістечка у Києві, де ми жили, був своєрідним українським центром. Колись там жив поет Василь Стус та історик Ярослав Дзира. Обоє боролися за те, щоби школа №200 залишалася українською. І ця українська школа таки дала добрі плоди. З неї вийшли: Олександр Піпа з гурту «ВВ», Сашко Ярмола і Володимир Шестюк iз «Гайдамаків», історик мови Оксана Суховій, літературознавець Олександр Федорук, який досліджує Пантелеймона Куліша, а його брат Ярослав Федорук працює у Львівському відділенні Інституту української археографії та історіографії ім. М. Грушевського, та багато інших."


До чого це я?
Сьогодні, 5 вересня, діти Спеціалізованої школи № 200, по закінченні тривалих досліджень і кропіткої праці по збиранню документальних матеріалів, змогли, нарешті, достойно віддячити своєму "хрещеному батькові" і урочисто відкрили музей Василя Стуса.
На відкритті музею були присутні Люди - ОСОБИСТОСТІ, які ВЖЕ є частиною НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ (дисиденти Євген Сверстюк, Василь Овсієнко, Олесь Сергієнко). Були син Дмитро Васильович Стус і дружина Валентина Василівна Попелюх. Але жодна газета, жодне видання, ніякі "засоби масової інформації" не висвітлювали дану подію і жодне ПОЛІТИЧНЕ ПАДЛО....чи представництво МІСЬКОЇ ВЛАДИ не виявило бажання, чи просто не зволило взяти участь у такому "негучному" заході. А може воно й на краще?
Все у цьому світі має СВОЮ ВАГУ! Тому згадаю Стуса його ж словами:
Я вже як мертвий — пам’яттю проріс,
немає Василя — є тільки згадка,
їй краще, адже їй нема і вадки,
я ж геть змарнів — один, як кажуть, ніс
стирчить і вже. І серцем перетлів,
бо обболів за весі всі і гради,
хоча й собі не можу дати ради
жарина біла ув огні огнів.
А все ж я є. Хоч і напівживий
та в спогадах є плоть моєї плоті,
так і живу — зі світом у комплоті,
довкола мене — обрій гробовий.
А я живу. Агов, мої брати.
Агов, сестрове! Сни біжать струмками
і кожна дума-думочка — за вами
і кожен із братів твоїх — то ти.
Що тебе клясти, моя недоле?
Не клену. Не кляв. Не проклену.
Хай життя — одне стернисте поле,
але перейти — не помину,
дотягну до краю, хай руками,
хай на ліктях, поповзом — дарма,
душу хай обшмугляю об камінь,
все одно милішої нема
за оцю кремезну і ледачу,
за мовчазну, за прокляту, за
землю ту, якою <тільки й значу>
і якою повниться сльоза.





vidomosti-ua.com Відомий футболіст, другий номер у виборчому списку “Партії Наталії Королевської “Україна – Вперед!” Андрій Шевченко своїм улюбленим політиком назвав російського президента Володимира Путіна.
Про це Шевченко розповів в інтерв’ю виданню “Сплетни звезд”.
На запитання “За кого б Ви проголосували на президентських виборах?” футболіст очікувано відповів – “За Наталію Королевську”.
У випадку, якби вибір постав між Арсенієм Яценюком і Віктором Януковичем, Шевченкові було б важко визначитись: “Не знаю, складне запитання. Обидва - сильні політики, яких я поважаю. Мені ще є чому вчитись у них”, – сказав він.
У політику ж, за словами футболіста, він йде “заради майбутнього України і...грошей...заради цього майбутнього”.
Журналіст запитав Шевченка, чому інтерв’ю з ним не виходять насиченими, щирими і прозорими.
“Напевно тому, що я не скандальна людина і говорити, по суті, ніколи не вчився”, – відповів футболіст.
Абсолютно чудова АРҐУМЕНТОВАНА стаття (а не бла-бла-бла-, як полюбляють наші пАлітики)
ЧИТАТИ ВСІМ >>>>>>Опозиція і влада в Україні: знайти десять відмінностей












Знаю Валеру вже дуже давно, як і кожен мешканець Києва. Прикольний, привітний, спокійний... Жодень вихідний на Хрещатику не обходиться без його дотепного жартівливого театралізованого жанглерства.
Це як треба було ДІСТАТИ людину, щоб Валеру "прорвало" ???
Валера, сонечко, всі Кияни за тебе!
