Посміхнися, доле

Посміхнися, доле Слова: Михайло Ткач; Музика: Ігор Поклад Виконує: Віктор Шпортько Ще одна весна в літо підійшла, Голосна луна, гей, степом пролягла. Сива ковила, гей, в білім тумані Долю сповила мені. Доленько моя, чом це ти в журбі, Жду на тебе я при крутім горбі. Я ж тобі подам, гей, коні вороні. Тільки посміхнись мені. Постелю мости понад береги, Чотири світи, гей, будуть навкруги. На мої луги, гей, де траві рости, Посміхнися, доле, ти. Де ж це ти була, коли танув сніг, Чом не принесла, гей, весну на поріг? Із яких доріг, гей, в рідній стороні Посміхнешся ти мені?