О сообществе

Не політика.Не буденність.Патріотизм.
Порядність.Повага один до одного.
Спілкування на різні теми.
Вид:
краткий
полный

Ми з Воловеччини.

Декорація чи Декларація

Декорація чи Декларація

2010-06-27 08:39:38

Конституції Україні вже 14 років.Але чи стала вона справді Основним Законом,нині навіть професійні правники не можуть сказати. Бо на жаль з дня в день кожен з нас відчуває на собі, що його честь, гідність, недоторканість справді з декларованих перетворилися на декоровані. Нікому  не є секретом, що в медичних закладах повсюдно порушується право на охорону здоров”я, яке відповідно статті 49 Конституції забезпечене державним фінансуванням. І це людей обурює найбільше.Чи можливо хоч якось підлікуватися, не заплативши, може останні свої копієчки лікарю,що тебе лікує,медсестрі,що виконує призна- ченя лікаря і навіть прибиральниці,яка прибирає в палаті. Ще й змушені купляти дорогі ліки в тій аптеці,куди направить лікар-замість рецепта,з запискою. Найстрашніше те,що призначається оперативне втручання тільки тому, щоб заробити, бо операції коштують значно дорожче ніж терапія. Платять всі і за все;чиновникам мовби за вирішене питання, вчителям мовби за надані учням знання, лікарям мовби за лікування, а Держава платить мов би за гарантоване нам Конституцією життя. І ніяка нова Конституція нам не допоможе, потрібні нові політики, треба передусім змінити образ мислення всієї влади, а це наша найбільша проблема…

Перші наглядні кроки.

Пройшов рівно місяць після призначення Головою Воловецької РДА п.Ковбаска В.В. Нарешті цетральна селищна
вулиця Карпатська позбавляється ям /в народі її називали-японська вулиця самаяма/.Минула влада планувала
багато,а результатів щось  замітно не було.То асфальту не давали то хотіння не було.Минулий імідж і авторитет
жорсткої руки своє діло робить на пользу громаді.

Олександра Кеменяша переобрали головою обласної «Батьківщини»

... а Іван Курах очолив фракцію БЮТ в Закарпатській обласній раді У суботу в конференц-залі готелю «Прага» відбулася ХІ звітно-виборна конференція Закарпатської обласної організації партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», в ході якої були підбиті підсумки роботи та обрані керівні органи парторганізації.

Делегати заслухали звіт голови організації Олександра Кеменяша, який відзначив позитивний результат в області на цьогорічних президентських виборах, коли у другому турі вдалося досягти переваги Юлії Тимошенко над Віктором Януковичем у понад 10 % голосів. Олександр Михайлович наголосив і на вирішенні питання із заміною 14 депутатів Закарпатської обласної ради та обранням першим заступником голови ради Андрія Сербайла, а також обрання головами депутатських комісій Владислава Адама, Петра Голубку та Михайла Качура.

Делегати затвердили звіт голови та переобрали Олександра Кеменяша головою на наступний термін. Відбулися вибори й до інших статутних органів партійної організації.

Прозвітував перед делегатами й колишній керівник фракції БЮТ в Закарпатській обласній раді Андрій Сербайло, який відзначив, що десять депутатів, які донедавна складали всю чисельність фракції, за цей період робили все, аби відстоювати інтереси громадян краю. Андрій Андрійович після обрання на посаду першого заступника голови обласної ради був змушений скласти з себе повноваження керівника фракції в облраді, а тому запропонував обрати новим керівником фракції знану та шановану людину – головного лікаря Ужгородської міської клінічної лікарні Івана Ілліча Кураха. Присутні на конференції депутати підтримали цю кандидатуру.

Наприкінці конференції 14 новообраним депутатам обласної ради замість тимчасових посвідчень були вручені депутатські посвідчення та значки.

Божа благодать у Воловці.

Божа благодать у Воловці.

i_3.jpgДух Божої благодаті витав над Свято-Вознесенською церквою під час Зелених Свят/ на Трійцю/ у Воловці. Православна громада майже після півтора річного ремонту, чекала освячення нових розписів храму, нової престольної позолоченої ризи,внутрішньої і зовнішньої реставраціїї храму. Не так давно затісна для громади церква, збільшилась просторово не лише за рахунок єргономічного переплануваня а й заміною лавиць на менші за конструкцією. Раціональної реставрації зазнали хори,облаштовано дяківський крилос. І що саме -над витонченим інтер»єром возносяться лики святих із біблійних образів, з реперодукцій чудотоворних ікон.Ошатна церква,оновлення якої тривало за рахунок і стараннями громади,з нагоди зелених свят прикрасилися ще й гілочками липи. Урочистою була зустріч преосвященого владики,єпископа Мукачівського й Ужгородсь- кого Феодора,який прибув у супроводі почту.Тісним людським коридором , доріжкою з квітів,прямував владика до спеціального підвищення в центрі церковної зали, щоб звідти здійснити канонічний обряд облечення. Настоятель Воловецького храму отець Роман подає митру й інші атрибути владичого сану,й сановник у лункій тиші читає богонатхнені молитви на освячення нового церковного розпису й позолоченої ризи,всієї оновленої церкви,просячи в Бога-Отця благословити і освятити все і вся й подати благодать храмй і його прихожанам.І під задоволений і втішний гул учасників торжества щедро скроплює оновлений храм.Після величної божественної Літургії,яку владика провів спільно з прибулими з ним священнослужителями, та з духовними отцями православних громад Воловеччини. Високий сановник відзначив старання церковної громади у прикрашенні храму Божого,що є малесенькою часточкою Неба і Царства Божого,домом Божим на землі. Закцентував увагу присутніх на довершеному зовнішньому і внутрішньому опорядженні храму,усталеному порядку та чистоту,воздав хвалу таланту іконописця Миколи Васильовича Мацура,подяку –старанності пастви,яку цілеспрямовано веде Божими стежками добрий пастор-Роман Глюдзик.Дякуючи душпастирям і всім вірникам за Святий світлий день у серці Верховини,владика Феодор відзначив усіх,хто постарався в оновленні храму.За ревну службу Церкві Христовій настоятелю храму,протоієрею доброму пастору вручено високі нагороди:Хрест з прикрасами і грамоту митрополита Київського і всієї України Володимира.Такі ж грамоти і медалі рівноапостольного Святого князя Володимира удостоїлися голова церковної ради та художник-іконописець. Отець Роман наприкінці Божественної Літургії щиро подякував преосвященному владиці Феодору за піклування про духовний розвиток православних приходів Воловеччини,за окрасу своєю присутністю,за глибину молитов і проповіді велелюдного і величного торжества Свято-Вознесенського храму.

Звір,оскалившись,оскаженівши від болю, накинувся на чоловіка.

Волки (43 фото)

Більш , як тридцять років живу в гірській місцевості,а все якось не приходилось побачити,
як на полонинах  живуть чабани,що з травня по жовтень ватажать у горах і щодня яким
загрожує небезпека,адже популяція вовків-сіроманців цими роками перевищує норму втричі.
І от минулої суботи вдалося побувати на полонині Плай в гостях у вівчарів.Після дощу горі
диміли.Вівці сумирно пасуться на галявині,рухаються з місця на місце під мелодійний спів своїх
дзвіночків та стоголосому хору птахів з травневого букового лісу. Вівчарі запалюють ватру...я ж
прийшов в гості не з пустими руками... Сидимо, тихенько ведемо розмову про життя-буття вівчаря:
праця чабана нелегка-підйом о четвертій ранку,кілометри крутосхилів за,що весь час в русі,тричі на день доїння та приготування бринзи. А небезпека чатує на кожному кроці.
-"Минулого року здоровенний вовк одним стрибком звалив мого кума-розповідає вже в літах
вівчар-пошматував штани і чоботи,гострими іклами вп"явся у ногу.А потім,як плигне на груди і
за горло...На щастя кум не злякався,встиг просунути руку в пащу сіроманця-бога му. Дивом
залишився живим. Хижаків останніми. роками тьма тьмуща,а відстрілювати без дозволу
не можна,а ліцензія кажуть дорога. От і мучимось-за кожну вівцю хазяїн платить 100 гривень і четвертину сиру щомісяця,заробіток невеликий-рахує,загинаючи пальці чабан-ну і відповідати мусиш за худобину.- "А того,позаминулого року пам"ятаєш Василю,встряє в бесіду помічник чабана
Руслан-на кошару вовки напали десь біля третьої години ночі. Вівці страшено напудились,вибігли з кошари і в ліс.Ми старалися відбити отару,то вони погнали їх на гору Стой. Ох і біди вони наробили-
ці вовчиська ,загризли 98 овець і 13 кіз"...-"Вовки у пошуках їжі частенько спускаються з гір на пасовиська"-продовжує свою розповідь Василь, підкидаючи дрова у ватру,що весело палахкотіла,
потріскуючи з шипінням від крапель дощу,що почав сипати з враз потемнілого неба. Аж раптом
собаки загарчали в бік лісу. У кущах щось зашаруділо. Василь не встиг ступити і кілька кроків,як

 



Волки, большой злой серый Волк Обои для рабочего стола и мобильные<br> картинки заставки
з-за куща на вівцю виплигнув величезний вовчисько. Здоровенні жовті ікла вп"ялися у шию
тварини.Перелякана вівця щосили мотала головою.На моїх очах хижак перекусив їй горло.На
вовка накинулися сторожові собаки. Вгодований білий , волохатий кавказець впявся хижакові
у горло,інший-щосили тягнув за задню ногу. Однак значно більший лісовий здоровань загарчав,вирвався і накинувся на собак.Руслан ззаду так щосили вдарив сіроманця кілком,що
той аж завив.Звір,оскаженівши від болю,
оскалившись накинувся на чоловіка. Ми ж з Василем,
отямившись від шоку, накинулися на вовка-він  вилами,а я здоровенною палицею почали
гамселити вовка. Після декількох ударів-сіроманець дременув в ліс.
-"Якби не військові берци,вовк відкусив би ногу-Руслан показує дірки від зубів,з ран заюшила
кров-А собаки молодці не злякалися,не даром по 100 доларів за них дав...Присиплю рани
попелом і загояться, як на моїх собаках"-сміється.
Повертався додому я тягачем,що возить метеорологів і телевізійників на станції.Тіло напру-
жено,нервово тремтіло.Тільки зараз в тракторі до мене дійшло,яка небезпека чатувала на нас.
Дивився на ліс,а в очах стояла недавня сцена.

 

Представлено керівника Воловеччини

Закарпаття: Представлено керівника Воловеччини /06.05.2010/18:50/

6 травня, голова облдержадміністрації Олександр Ледида представив новопризначеного очільника Воловецького району. Згідно з розпорядженням Президента України від 30 квітня 2010 року головою Воловецької райдержадміністрації став Василь Ковбаско. Новопризначений керівник Воловеччини вже має досвід роботи на керівних посадах. Свого часу Василь Ковбаско очолював Свалявську та Воловецьку районні державні адміністрації. Сьогодні головним своїм завданням він бачить відродження гірського краю: - Потрібно зробити все для покращення життя краян. Найпершим завданням є налагодження інфраструктури, розвиток туризму, відтак - створення нових робочих місць та нові можливості для бізнесу. Представляючи нового очільника району, Олександр Ледида наголосив: - Воловеччина – ідеальний район для розвитку туризму. Чисте повітря, дивовижна природа та працьовиті люди здавна прославляють цей гірський край. Тому першочерговим завданням влади є створення гідних умов для малого та середнього бізнесу, на плечі яких і ляже основний тягар з відновлення інвестиційної привабливості Воловеччини. Довідка Ковбаско Василь Васильович Народився 25 вересня 1957 року на Іршавщині. У 1989 році закінчує УжДУ та отримує кваліфікацію "філолог". 1998 - Василь Ковбаско здобуває другу вищу освіту за фахом "юрист". Трудову діяльність розпочинає у 1977 році з посади вихователя Мукачівського професійно-технічного училища. 1979-1983 рр. - працює майстром виробничого навчання, в т.ч. по 1987 рік - секретар комітету комсомолу Мукачівського професійно-технічного училища №1. З 1987 по 1991 рік Василь Ковбаско займає посаду заступника директора Мукачівського професійно-технічного училища №31. Наступний рік працює завідувачем відділу народної освіти Мукачівського райвиконкому. З 1992 по 1999 роки обіймає посаду директора Мукачівського професійно-технічного училища №31. У 1999 році стає начальником Мукачівського управління юстиції в Закарпатській області. 1999 - 2000 рр. - голова Воловецької райдержадміністрації, 2000 - 2001 - голова Свалявської райдержадміністрації. Наступні три роки обіймає посаду директора Мукачівського професійно-технічного училища №31, реорганізованого в Мукачівський професійний аграрний ліцей. 2005 - 2006 р. - Василь Ковбаско завідувач адміністративно-господарського управління Закарпатського інституту ім.А.Волошина Міжрегіональної академії управління персоналом. Наступний рік обіймає посаду директора Мукачівського виробничо-комерційного комбінату Закарпатської облспоживспілки. З 2006 року працює директором професійно-технічного закладу "Мукачівський професійний аграрний ліцей ім.М.Данканича". Має почесне звання "Заслужений працівник народної освіти України", орден "За заслуги" III ступеня.

Не хочу в такую тюрьму /часть 2-я/.

Тюрьма<br> строгого режима.https://www.etxt.ru/samsom.html
Я очень хорошо знаю,что если человека посадить в темную комнату, заткнуть уши и связать руки, то в течении суток у него начнутся

галюцинации. Мозг сам начнет поиск эмоций и впечатлений.Человеку нужна свобода  движения и множество точек соприкосновения с окружением. Ведь мозг и мязы необходимо держать в напряжении,без тонуса они разрушаются.

Конечно мне могут возразить, что раздражители можно найти в любой закрытой, изолированой сфере.Есть множество примеров,когда,люди прикованные к кровати, обездвиженны, строят смелые научные теории, пишут прекрасные книги, создают чудесные картины.Кто то в границах маленькой комнаты-от двери до окна- ведет интереснее жизнь,чем миллионер,которому уже все надоело,все  видел, перепробовал – нудно жить. Стоит осмотреться по сторонам, на своих близких и знакомых ,сколько з них, имея свободу,имея массу возможностей, замыкаются в узком кругу своих мыслей ,грез и впечатлений.Живут серой монотонной жизнью; дом-работа-магазин-дом.В одних и тех же компаниях повторяют те же шутки с анекдотами, на праздники одни и те же салаты. И все это выдается и принимается за чесноты и категорически отрицают противоположное все,что не соответствует ихнему узкому кругу.Живут серой монотонной жизнью.А все, что выходит за их круг-это злые духи из произведений Гоголя. Разьве это не тюрьма.?

Нужна ли свобода, движения,думать,познавать мир- если она не востребована? За давним принцыпом большинство из нас осознает  необходимость ее, лишь тогда, когда ее теряем. Можно долго самому добровольно сидеть в заперти в комнате,но лишь кто-то повесит замок на дверь, как тут же, немедленно захочется оттуда выйти.

Может быть у современном мире недостаточно запретов и ограничений, без которых теряется стремление  к чему новому,неизведанному. И вместо того. что б бороться, мы строим призрачные стены вокруг себя. Наверное для того,что б когда то их преодолеть.

<a href="http://wmlink.ru/index.php?ref=132577"><img src="http://banners.wmlink.ru/468f.gif" alt="WMlink.ru - рекламный брокер" border=0></a>
http://tak.ru/partner.php?id=477581
Comments Додати коментар

50%, 1 голос

50%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Час міжусобиць закінчився.



Ми,кому за п'ятдесят,вже більше ніколи не побачимо дійсно вільної,суверенної держави-європейської України.
Століттями Українська спільнота ціною неоплатних жертв виборювала своє право на самостійне існування.Ось вже два
десятиліття Україна важко і болісно народжує свою демократичну державу для вільних громадян.
     Якщо сьогоднішня влада не схаменеться то Україну чекає доля Молдови і Грузії,адже від Киргизії до Польщі йде
операція Кремля по"усмирєнію територій".Сьогодні, як ніколи,політики, що опинились в опозиції повинні об"єднатись і тільки єдність їх і громадян,громадянсього суспільства поки що здатна вберегти нашу батьківщину від перетворення в
колонії з олігаргічними режимами.Бездіяльність і короткозорість політиків,підміна державної політики особистим
амбіціям вже відкрили шлях зраді національних інтересів слідуючими наступниками.
 Час міжусобиць закінчився.Настав час дій, час збирати каміння.Ніхто і нікому не давав право купляти-продавати
незалежність нашої України.

100%, 3 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Наслідки глобального потепління.



22-е квітня.Вчора любувалися цвітом на деревах, а сьогодні  раненько,за вікном наслідки глобального потепління-
падає тяжкий лапатий сніг- на градуснику  мінус два.Що ж то за потепління таке, якщо наприкінці квітня земля
вкривається снігом? Скільки років підряд повторяється таке неждане похолодання, а наші люди постійно наступають
на одні і ті ж граблі-садять городи на початку квітня, тільки-но зійде сніг, а потім досаджують, пересаджують,
перекопують.Можливо через те, що не мають чим зайнятись?

Голова Воловецької райради Култан В.

Сьогодні 20 квітня 2010 р. на позачерговій сесії районної ради Головою обрано Култана В., який вже був в керівництві
 ради. У 2004 р.він був заступником Панькулича І.
Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая