Нерозгадано, а знати хочеться...))

Лише у 40 км від Дубліна (Ірландія) був виявлений масштабний доісторичний комплекс, який називають «Королівське кладовище Бру-на-Бойн», що складається з 40 некрополів. На даний момент знайдені поховання на 10 кв. км площі, але за припущеннями вчених це ще не межа. Найдревнішій будові вже більше 5 тис. років і вона набагато старша від багатьох загальновідомих пам’яток світу, причому саме Ньюгрейндж (Newgrange) є не просто найбільшим і найдавнішим у Європі похоронним мавзолеєм, а й справжнім храмом.

Цю таємницю розгадали нещодавно, коли знайшли вівтар у кінці 19-метрового коридору, що освітлюється сонячними променями одного разу на рік – в день зимового сонцестояння. В інших 39 мегалітичних спорудах залишилося не менше загадок і таємниць, які ще належить розгадати, адже такі масштабні розкопки вимагають досить багато часу на наукові дослідження.

Неподалік від міста Пхонсавана (Лаос) на неосвоєній території розташоване унікальне місце, яке отримало назву «Долина глечиків». На її теренах були знайдені дивовижні кам’яні споруди, які мають вигляд глечиків гігантських розмірів. Деякі екземпляри досягають висоти 3,5 м. З діаметром понад півтора метра, вага яких становить 6 тонн. Всього ж на території долини знайдено трохи більше 500 дивних ступ, про походження яких досі сперечаються вчені. Єдине що вдалося встановити, це вік незвичайних кам’яних формувань – близько 2,5 тис. років.

А решту огортає суцільна таємниця, яка і породжує найнеймовірніші легенди, починаючи від чаш для велетнів, що жили у стародавні часи в цій долині і закінчуючи похоронними спорудами, в яких стародавні жителі кремували померлих. Цікаво, що глечики висічені з каменю, якого в цій місцевості немає, і ніколи не було, причому обробка країв, орнаменти і малюнки, зображені на стінках і кришці деяких об’єктів свідчать про те, що їх виготовляли не тут.

Хоча самі храми і складають головну пам’ятку індійського містечка Шраванабелагола, але саме колони зробили їх до такої міри знаменитими. Складно собі уявити, але в цьому місті майстри, які жили близько 1,5 тис. років тому могли вирізати із каменю гігантські колони неймовірних форм, які мали гладку поверхню і прикрашені різноманітними мотивами.

Тому не дивно, що мільйони мандрівників вирушають до в далеких країв, щоб побачити на власні очі красу і велич храмів, унікальні елементи декору філігранно висічені з грубого каменю і витончені колони, які навіть у наш час можна зробити тільки з використанням високоточних верстатів. Досі не розкритий секрет технологій і майстерності, за допомогою яких древнім майстрам вдалося створити таке різьблене диво.

В Італії розташована величезна кількість відомих на весь світ пам’яток архітектури, але дивовижні кам’яні споруди, знайдені переважно в Сардинії, що отримали назву «Будинки фей» (Domus de Janas), вважаються найбільш загадковими і незвіданими. Їх крихітні обриси з невеликими вікнами і дверними отворами дійсно більше нагадують казковий будиночок, ніж повноцінне житло, адже для проживання хоча б однієї людини приміщення повинно бути в два рази більшим. На даний момент виявлено близько 2,8 тис. Таких дивовижних будівель, солідний вік яких коливається від 4 до 6 тисяч років.

Крім мініатюрних розмірів вони мають ще кілька дивних речей, які досі вчені пояснити не можуть. Мало того, що ці об’єкти вирубувалися в величезних валунах або в прямовисних скелях невідомим чином (в ті часи це було проблематично зробити), так на їхніх стінах зображені незрозумілі символи, які жодного разу не повторилися у якійсь зі знайдених споруд, так само як не знайшлося жодної однакової форми самого «Будинку фей». Зараз ці казкові будови, які іноді ще називають «Будинком відьми» стали визначною туристичною пам’яткою. Вирушаючи у подорож варто взяти з собою крім фотоапарата що-небудь гарне або смачненьке, адже легенди, шановані в цих місцях, зобов’язують залишати підношення для кожної з фей, що мешкає в дивному кам’яному житлі.

Стародавні «Міста богів» розташовані відразу в декількох країнах світу, ці об’єкти досі вважаються однією з основних загадок древніх цивілізацій, що дійшли до наших днів. Причому головною визначною пам’яткою вважаються знайдені міста, а кладка стін – так звана інкська полигональная кладка, за допомогою якої і створювалися укріплювальні споруди і цілі поселення.

Досі існує величезна кількість нелогічних і неймовірних версій, з яких жодна так і не підтвердилася. Найфантастичнішими вважаються припущення, що таку кладку виконували нано-роботи інопланетян, що побудували ці міста, а також версія про те, що стародавні люди ці стіни створювали з розтопленої лави в той період, коли маса починала застигати і ставала як пластилін.

Завдяки тому, що таємниця так і не розгадана, ще сильніше підігрівається інтерес у туристів, які намагаються побачити настільки грандіозні споруди, створені без будь-якого розчину, що простояли не одне тисячоліття, витримавши всі природні і техногенні катаклізми.

Пізнавально: Інкська полигональная кладка – це укладені без будь-якого сполучного розчину кам’яні блоки неправильної форми і підігнані так, що складно просунути навіть голку. Причому дивує не тільки щільність кладки, а й масивність кам’яних брил і їх не симетричність, адже такої ваги камінь без техніки підняти на прямовисну стіну складно, не кажучи про те, щоб максимально щільно вкласти гірську породу. Технологія створення инкской полігональної кладки вважається в рази складнішою, ніж будівництво пірамід.

На березі затоки Скайл, розташованого у Шотландії. виявлено стародавнє поселення, яке було створено в 3180 до н.е. Стародавній комплекс «en: Bay of Skaill» включає в себе 8 мегалітичних об’єктів, об’єднаних у блоки, які зроблені і розташовані особливим чином і є найбільшим поселенням серед подібних будівель в Європі.

Вчені поки не визначилися, що ж все-таки означає ця знахідка і чи є виявлений об’єкт лише найдавнішим населеним пунктом. Ця унікальна пам’ятка, яку називають «Шотландські Помпеї», внесена ЮНЕСКО до списку Всесвітньої спадщини і приваблює мільйони туристів.

На безлюдному острові Гаврініс, розташованому в затоці Морбіан, що в Бретані, був виявлений мегалітичний мавзолей. Вчені вважають, що його створення припадає на період 4500-3500 рр. до н.е, адже саме тоді цей клаптик суші був з’єднаний з материком. Той факт, що гробниця побудована по коридорному типу, викликає найбільший подив, адже подібного роду споруди розташовуються далеко від води і, як правило, на високих пагорбах.

Усередині гробниці дослідниками були виявлені вирізані з каменю символи і візерунки, зміст яких в основному вже розшифровано, але в глибині споруди залишаються унікальні плити, які змушують вчених досі ламати голови над їх мотивами. Але як би там не було, виявлений мавзолей з його пишними галереями і коридорами є найбільш значущим європейським пам’ятником мегалитического мистецтва.

Очманіти.