Незвичайні українські інструменти...

Дримба – за своєю милозвучністю цей музичний інструмент має повне право зайняти перше місце. Дримба має форму, схожу на маленьку підкову із металевою пластиною посередині. Цю «підковку» затискають губами або зубами, а граючи на цій металевій пластині. Порожнина роту служить резонатором звуку і залежно від положення язика у роті та ритму дихання – змінюється звучання цього музичного інструменту. Історія дримби в Україні походить із Карпат, проте у інших народів цей інструмент також користувався популярністю. Так, у хорватів він називається «дромбуле», Також дримба має другу назву «варган». Вони можуть і дещо відрізнятись зовнішнім виглядом, але принцип гри на інструменті при цьому не міняється.

Рубель – українські селяни часто використовували у якості музичних інструментів підручні побутові предмети. Один із таких – рубель, основною функцією якого було зовсім не музика. Рубель – це дошка з «рубцями», котру використовували для прання одягу, така собі перша ручна «пральна машинка». Проте, потім йому знайшли ще одне застосування, адже рубель видавав досить гарний звук, коли по ньому «рубали» ложкою чи скалкою.

Бугай – старовинний музичний інструмент, котрий пішов із Західної України. Зробити такий інструмент міг кожен бажаючий – взяти дерев’яне барильце, обтягнути із двох боків шкірою, причепивши з одного боку пучок конячого волосся, утворивши такий собі «хвіст». Потрібно міцно тримати барильце, а за хвіст тягнути мокрою рукою – від цього музичний інструмент утворює звук, схожий на крик бугая, звідки і пішла його назва.

Бубон (решето) – цей музичний інструмент також був популярний у різних народів світу, в тому числі й в Україні. Це дерев’яний обідець, обтягнутий з обох боків шкірою. Згодом він дещо осучаснився і в дерев’яному обідку з’явились металеві тарілочки або дзвіночки – «бубенці». Це ритмічний інструмент, який є невід’ємною частиною усіх ансамблів, що виконують музику до танців. За давніх часів його використовували як військовий музичний інструмент, аби він своїми ритмічними звуками додавав воїнам завзяття, а також залякував ворога. Грати на такому інструменті дуже просто – бити по обідку бубона або його шкіряній частині. Головне дотримуватись ритму.

Окарина (зозулька) – духовий інструмент, така собі свисткова флейта, вироблена із глини або порцеляни. Має 10 отворів та утворює звуки подібні до співу птахів, особливо зозулі, за що і має таку назву. Інструмент дуже компактний та часто розмальований зверху казковими візерунками. Такий музичний пристрій часто давали бавитись дітям, тож і кожен дорослий зможе з ним впоратись.

Батіг – ще один дивний музичний інструмент, який не був для цього пристосований. Батіг використовують у побуті для того, щоб поганяти тварин. Але якщо ним сильно замахнутись, то в повітрі він видає такий собі «свист», якому українські музиканти знайшли оригінальне застосування.

Домра – щипковий музичний інструмент, частіше з чотирма (інколи трьома) струнами. З’явилась в Україні ще в часи Київської Русі. Схожа із російською балалайкою, але на саме кількість струн, чотири, а не три, а також кругла форма дерев’яної основи, суттєво відрізняють український музичний пристрій.

Деркач – шумний музичний інструмент, також має назви «вертушка» та «тріскачка». Він складається із дерев’яної коробочки, коліщатка та ручки, котру потрібно крутити. Утворює тріщання подібне із рублем. У використанні дуже простий – не потрібно мати жодних музичних навиків аби на ньому грати.

Підкова – і знову музичний інструмент утворений з побутової речі. Підкова, котра створена для вберігання кінських копит від зношування, також найшла для себе місце у народному ансамблі. Її часто використовували замість музичного інструменту, відомого нам як «трикутник». Іноді в народних інструментальних ансамблях застосовують підвішену на жильній струні звичайну стальну підкову. Ударяючи по ній металевим прутиком, видобувають високий і дзвінкий звук, який надає звучанню ансамблю специфічного народного колориту.

Калатало – ще один шумний музичний інструмент. Мабуть із усіх вищеперерахованих – на ньому навчитись грати найпростіше. Точніше, на ньому взагалі не потрібно вміти грати. Калатало складається із дерев’яної пластини із ручкою і декількох рухомих елементів, котрі видають шум під час різкого руху. Цей нескладний пристрій використовували у випадку, якщо у оркестрі відсутні інші ударні інструменти.

Джерело