Думка про те, що людина — вінець творіння, безумовно, дуже втішна. Але вчені запевняють: еволюція продовжується. І хто знає, можливо, ми з вами лише проміжний етап на шляху до більш досконалої істоти.
Звичайно, між сучасними людьми та, скажімо, неандертальцями, різниця дуже велика. Але ми покопалися глибше і знайшли дослідження, які показують, що навіть не найдальші предки відрізнялися від нас на фізіологічному рівні.
актози виявляється у тому, що організм неспроможний перетравити цей вуглевод. У людей з такою особливістю молоко викликає здуття живота, метеоризм чи діарею. При цьому більшість людей можуть їсти тверді сири. Найдавніший сир, що зберігся до наших днів, був виявлений під час розкопок на північному заході Китаю, він датується серединою другого тисячоліття до нашої ери.
Середня температура людського тіла знизилася протягом останніх півтора століття. Ще в XIX столітті люди були «гарячішими» за нас приблизно на півградуса Цельсія. Однією з причин може бути те, що люди стали рідше хворіти, і, як наслідок, організм став рідше нагріватися. За іншою версією, вся справа в центральному опаленні та кондиціонерах. Люди стали жити в більш комфортних температурних умовах, і, як наслідок, нашому тілу немає потреби так сильно нагріватися.
-Вони спали не так, як ми
Безперервний 8-годинний сон – відносно недавня звичка людей. Ще в XVII столітті люди лягали спати ввечері, 3–4 години спали, потім 2 або 3 години не спали і знову засинали — цього разу вже до ранку. У перерві вони могли займатися будь-чим — навіть ходили в гості.
-А їли вони більше
Вчені з’ясували, що люди Вікторіанської доби їли вдвічі більше, ніж ми, і не повніли. Просто рівень їхньої фізичної активності був набагато вищим — до 50–60 годин на тиждень. Вони витрачали енергію не лише на роботу та домашнє господарство, а й на ходьбу пішки на великі відстані, адже громадського транспорту не було. Навіть для того, щоб носити повсякденний одяг, їм потрібно було набагато більше зусиль, ніж нам сьогодні, тобто навіть така повсякденна річ потребувала великої витрати калорій.
При цьому продукти, якими харчувалися англійці в 50-70-х роках XIX століття, були набагато якіснішими. Вікторіанці вживали більше фруктів, цільного зерна, жирної риби та овочів, тобто рівень споживаних ними мікро- та фітонутрієнтів був приблизно в 10 разів вищим, ніж той, що вважається нормою зараз.
Як наслідок, жителі вікторіанської Англії середини позаминулого століття відрізнялися хорошим здоров’ям, а до 1875 їх тривалість життя навіть перевищила нашу. Однак скоро в країну ринули дешеві продукти з Нового світу: консерви та цукор. Це, з одного боку, дозволило знизити ціни на їжу, а з іншого, негативно позначилося на здоров’ї. Підвищене споживання солодкого завдало такої шкоди зубам цілої нації, що до 1900 року люди не могли жувати тверду їжу і, відповідно, їли багато овочів, фруктів та горіхів.
-У них було менше кісток
За останні 150 років у людей майже в 3,5 рази частіше почала зустрічатися фабела – маленька кісточка, яка прикриває колінний суглоб ззаду. Нашим предкам вона лише докучала: знижувала маневреність та гнучкість суглоба та сковувала рухи. А ось нам така кісточка дуже навіть стала в нагоді, адже середній зріст і вага людей стали більшими, а значить, навантаження на колінну чашечку виросло, і зараз фабела їй тільки на користь.
-Їхні голови були меншими, ніж у нас
Розмір людської голови зростає. При цьому стегна залишаються вузькими. Еволюція встановила баланс між розмірами цих частин тіла, щоб дитина могла пройти через родові шляхи. Але в XX столітті кесарів розтин став більш безпечним і поширеним методом розродження. Вчені вважають, що він може витіснити природні пологи, і завдяки цьому людські голови продовжуватимуть зростати, а розміри стегон звужуватися.
-А зуби – менше
За останні 30 тисяч років людські щелепи та зуби постійно зменшувалися. У цілому нині ці зміни відбувалися пропорційно зменшенню розмірів тіла. Проте за останні 10 тисяч років свою роль відіграли й зміни у харчуванні: їжу полегшало жувати. Але в минулому столітті людські зуби почали збільшуватись. Частково це пов’язано з використанням зубної пасти з фтором, який потовщує зубну емаль.
-Змінився прикус
Ще кілька століть тому люди мали зовсім інший прикус — нижня щелепа розташовувалась прямо під верхньою. Це було наслідком того, що вони розривали щелепами м’ясо та їли сирі фрукти та овочі, що було великим навантаженням на щелепні м’язи. 250–300 років тому європейці та американці стали постійно використовувати вилку та ніж, і шматочки їжі, що потрапляли в рот, стали меншими. Навантаження на щелепні м’язи знизилося, і верхня щелепа стала заходити за нижню.
У Китаї звичний нам прикус поширився ще раніше – 900 років тому. А все завдяки паличкам для їжі.
Коментарі
GalinaKiev
122.07.22, 20:27
Голубка
222.07.22, 23:06Відповідь на 1 від GalinaKiev
ПорохоБот
323.07.22, 10:19
Ivan_Tom
423.07.22, 14:39
А кацапи прямують у зворотньому напрямку.
Незабаром шерстю обростатимуть на дерева полізуть.
І хвости повідростають