Від крайності в крайність.

У патріархальній Камбоджі в провінції Ратанакірі мешкає плем’я креунг. Місцеві звичаї наказують відправляти п’ятнадцятирічних дівчат, які досягли повноліття шукати собі супутника життя досить незвичайним способом.

Дивно, але факт: батьки своїми руками будують для дочок маленькі бамбукові хатини недалеко від будинку, куди дівчина може приводити хлопців і займатися з ними коханням.

У Непалі практикується поліандрія, тобто такий шлюб, коли у жінки може бути кілька чоловіків. Як правило, жінка виходить заміж за декількох рідних братів.

Такий підхід до шлюбу можна легко пояснити: країна густо заселена, землі і пасовищ на всіх не вистачає, а поліандрічний шлюб дає можливість не ділити між братами їх ділянки землі.

Другий важливий момент – в такому шлюбі буде багато дітей, а значить, більше шансів на виживання.

І третє – кілька чоловіків зможуть забезпечити будинок краще, ніж один, так що і матеріальна сторона питання відіграє велику роль.

У 1963 році в Непалі був виданий указ про заборону полігамії, але хто буде звертати увагу на якийсь указ, якщо життя змушує діяти інакше? Так що і зараз такі шлюби в Непалі не рідкість.

Сім раз на рік жителі Індонезії святкують «Пон». Урочиста церемонія проводиться в особливому місці – біля підніжжя священної гори на острові Ява.

Там учасники свята всю ніч займаються коханням з людьми, з якими їх не пов’язують подружні узи. Вважається, що найбільше пощастить тому, хто протягом року всі 7 святкувань Пон проведе біля священної гори (з усіма наслідками, що випливають) з одним і тим же сеkсуальним партнером.

Учасники цієї прекрасної церемонії вірять, що вона залучає удачу і багатство.

В Ірландії, на острівці Ініс Біг, живе невелика католицька громада – кілька селищ, кілька сотень жителів, всі люди глибоко віруючі.

З сеkсом у них строго: сеkсуальна освіта заборонена, сеkс до шлюбу заборонений. Батьки влаштовують шлюби своїх дітей не питаючи їхньої згоди.

При сеkсуальному контакті в якості попередніх ласк дозволені тільки поцілунки і ласки сідниць, при цьому вся ініціатива повинна виходити від чоловіка і все повинно відбуватися в класичній позі.

Ну і вишенька на торті: партнери зобов’язані займатися сеkсом не знімаючи білизни, так як оголеність неприпустима і гріховна.

Жінки-тубілки острова Бугенвіль (держава Папуа – Нова Гвінея) вважають за краще заявляти про своє бажання – прилюдно оголюючись.

Звичай говорить, що така поведінка має стати сигналом обранцеві. Мовляв, забирай мене скоріше, вісімнадцять мені вже.

У Тихому океані є острівець мангал, так там такий звичай: коли хлопчик досягає тринадцятирічного віку, він вибирає собі сеkс-вчительку з дам постарше.

А та навчає його всім інтимним премудростям. Завдання вчительки – зробити так, щоб учень успішно склав іспит в майбутньому сімейному житті і міг повністю задовольняти свою дружину.

Члени племені самбо беззастережно вірять в те, що щоб їх хлопчики стали справжніми чоловіками, вони повинні випити напій зі сперми – коктейль мужності.

Хлопчики від 7 до 10 років займаються оральним сексом з дорослими воїнами племені і, як би висловитися точніше, проковтують результат.

Плем’я вірить в те, що сперма – основне джерело життя, що дає сили і перетворює хлопчика в чоловіка.

Сеkс з тваринами не вітається майже ні в одній країні світу, крім … Лівану. Там чоловікам закон дозволяє любити свого вихованця у всіх сенсах.

Але вихованець обов’язково повинен бути самкою. За зв’язок з самцем можуть і стратити.

У колумбійському містечку Калі існує не менш цікавий звичай. Перша шлюбна ніч молодят повинна проходити в присутності матері нареченої, яка в цьому випадку виступає в ролі офіційного свідка доконаного шлюбу.

А у Французькій Полінезії, конкретніше – на Маркізьких островах, подружжя теж не проти свідків. Але іншого роду: там спостерігати за тим, що відбувається дозволяють своїм дітям. А що? Нехай вчаться, в майбутньому точно стане в нагоді.

Джерело