Чому у лікарів поганий почерк?

Лікарям необхідно швидко оцінити стан людини, проаналізувати різноманітні симптоми, звірити аналізи і на підставі отриманої інформації зробити висновок - поставити діагноз і виписати лікування. Така процедура вимагає вміння акцентуватися на головному, не відволікаючись на дрібниці, і генерувати факти в єдину систему. Потрібне так зване комбінаторне, цілісне мислення і почерк, при відповідній внутрішній сутності особистості - стає швидким, абстрактним, пролітає над словами.
По-друге, стають менш сприйнятливими до людей які їх оточують, вони ставлять емоційний бар'єр між собою і пацієнтом, щоб бути більш об'єктивними та абстрагуватися від почуттів хворого. Таким чином, включається психологічний захист, інакше ... професійне вигорання і внутрішні переживання не дадуть можливості довго працювати в цій професії.

У почерку - читабельність безпосередньо пов'язана з соціальними навичками: умінням вислухати, поспівчувати, в тому числі, прийняти і зрозуміти почуття іншої людини. Саме ці якості починають притуплятися з часом у людини, яка за професією постійно має справу з чужим горем і болем, але  головне її завдання - не прояв психологічного розуміння, а аналіз і надання допомоги, навіть якщо вона заподіює біль. Особливо це стосується хірургів, дослідників в медицині тощо.

Таким чином, почерк багатьох лікарів дійсно виявляється менш читабельним, а з часом ця риса може посилитися. На жаль, останнім часом відсутність емоційного, душевного інтелекту лікарів все частіше призводить до черствості і наплювацького ставлення до людини та цінності її життя. Одночасно з цим, важливо розуміти, що цей факт не обіцяє того, що почерк даного лікаря нечитабельний і менш "психологічний" - саме з причини високого інтелекту або швидкості мислення.

Але така тенденція до абстрагування від почуттів і переживань трапляється не у всіх. Деякі зберігають в собі здатність співпереживати та співчувати людям які їх оточують. Тоді й у почерку лікаря все ж буде присутня деяка відносна читабельність.