На фото розсипають 1,5 мільйона засушених пелюсток троянд

123.07.16, 23:20

там 1499578 763пелюстков где остальные

223.07.16, 23:58Відповідь на 1 від Гість: качка

ЄВГЕН ГУЦАЛО
СІМ'Я ДИКОЇ КАЧКИ

Добре дихалося зранку в старому дубовому лісі. Повітря паюю зволоженим листям, воно голубіло між стовбурами, і далина над верхівками дерев була кришталево чиста, криш­талево дзвінка, Юрко йшов по стежині, що пролягала між за­ростями кінського щавлю, що світилася білим піском поміж великими, із тремткими краплинами в жолобках, лопухами, і в його душі було так само ранково й прохолодно, як у літ­ньому лісі. Він радів, що сьогодні таки проснувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити. Вудочка, як великий промінь, лежала на його плечі, вудочка обіцяла йому такі радощі, що в передчутті їх Юркові хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати.

323.07.16, 23:58Відповідь на 1 від Гість: качка

Він не втримався, щоб не крикнути, «А-а-а!» — легко й сріблисто вирвалося з його грудей, покотилося колесом по стежці й погасло в гущавині попереду. Ліс на хвилю заслу­хався, а потім зразу і збайдужів. «А-а-а!» — вже лункіше крикнув він, і тепер навколишня тиша немов кинулася стрімголов увсібіч, перелякана і тремтяча. «А-а-а!» — закри­чав на повні груди хлопець, і голос, неначе вибух, порскнув угору й по боках, а Юрко зостався в пустці, яка все збіль­шувалась, бо грім одкочувався все далі й далі, поки весь ліс не перетворився на величезну пустку.

423.07.16, 23:59Відповідь на 1 від Гість: качка

В дзеркало ріки дивилось і не могло на себе надивитись небо. Юрко закинув вудочку, і поплавець хитнувся посеред блакиті. На нього зразу ж сів метелик, з жовтими плямами на крильцях, і довго сидів, поки по воді не побіг вітерець і не поніс того метелика геть-геть на середину. Як добре, як щас­ливо було Юркові!

523.07.16, 23:59Відповідь на 1 від Гість: качка

Гуп-гуп-гуп! — почулося за спиною, і всі його думки роз­летілися, як сонячні зайчики. Він озирнувся — й не поми­лився в своїх передчуттях: Тося таки прийшла слідом за ним, як і обіцяла звечора.. Вік демонстративно відвернувся, не ба­жаючи вступати з нею ні в які розмови, а вона, відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік. Тепер вона й сама була не рада, що прийшла, бо сподівалася на те, що Юрко стріне привітно, а він...

623.07.16, 23:59Відповідь на 1 від Гість: качка

Отак довгенько не розмовляли. Хоч хлопець уже й пере­став гніватись, але все ще не обзивався до Тосі. А вона, не зважившись повернутись і піти одразу, тепер дедалі почува­ла себе ніяково й пригнічено. її засмучувало й те, що Юрко нічого не зловив. Якби зловив, то почав би радуватись, і тоді вони б якось помирились.

— Ти ж знаєш,— мовив, нарешті, Юрко,— що риба бо­їться, коли багато людей.

— Так уже й багато тут,— буркнула вона.

— Це через тебе не ловиться,— таки допік він.

Проте вона не хотіла погодитися з тією несправедливістю:

— То ти такий умілець!.

724.07.16, 00:00Відповідь на 1 від Гість: качка

Юрко почав сопти. Він тільки недавно приїхав із міста в гості до бабусі, але вже встиг кілька разів посваритись і по­миритись із Тосею. Вона з першого ж дня прив'язалась до нього, весь час намагалась бути в його товаристві, не спуска­ла з нього очей. Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати.

Нічого не піймав. А внизу таки найшов на кого звернути:

— Через тебе усе!

Тося й не думала здаватись:

— Ти, мабуть, черв'яка не тим боком стромляв на гачок, а на мене складаєш.

824.07.16, 00:00Відповідь на 1 від Гість: качка

Поверталися од річки вдвох, хоч Юрко, йдучи з порож­німи руками, хотів би повертатися сам, без свідків, Повітря посухішало, блакить між стовбурами зблякла. Тося назбира­ла зеленцю й хотіла вгостити Юрка, але той відмовився. Че­рез кілька ж кроків не втримався — сам нарвав і почав ла­сувати.

— Колись ми з батьком піймали були сома,— збрехав Юрко, бо батько тоді ходив рибалити без нього і зловив тільки великою коропа, а не сома.— Півтора пуда заважив.

— Та ну?! — здивувалася Тося.

Юркові було приємне її захоплення, а тому він вигадував далі:

— А як тельбушили його, то всередині знайшли крас­нопірку на кілограм. І вона ще була жива?

924.07.16, 00:01Відповідь на 1 від Гість: качка

Насправді ж ту краснопірку батько зловив іншим разом, і також без Юрка. Але здогадатись про все це Тося не могла, вона тільки вигукнула зачудовано:

— Ти бач? Хлоп'яча уява й далі вела:

— Якось до нас у місто приїхав пересувний зоопарк. Там були леви, жирафи, макаки, вовки, лисиці, а також кроко­дили. Одного разу маленький крокодил десь пропав... То я його в озері на вудку через день зловив!

Але спостерігали, що вона не поспішає захоплюватись, а тільки недовірливо так дивиться, взявся глузувати з неї:

— Це я набрехав, щоб побачити, чи ти розумна...
— Тс-с-с,— зашепотіла раптом Тося, не слухаючи його й приклавши палець до вуст.— Подивись ген туди!.

1024.07.16, 00:02Відповідь на 1 від Гість: качка

Поміж кущами йшла качка, а за нею — цілий виводок каченят. Спершу Юрко подумав, що то свійські, але потому, як качка витягувала шию, як сторожко озиралась, якими дрібненькими полохливими клубочками котились каченята по землі, зрозумів, що то дикі. Щойно вони сховалися за ку­щем, як Юрко, кинувши свою вудочку, стрімголов шугнув уперед. Сіра качка, помітивши небезпеку, скрикнула і разом із каченятами дременула в траву. Проте Юрко й не думав одставати. Він тільки побоювався, що виводок ось-ось добі­жить до річки, плесне на воду — н втече. Тому забіг наперед, відрізаючи їм дорогу на берег. Качка, не наважуючись поки­нути дітей, не злітала в повітря, вона кидалася то туди, то сюди, захищаючи їх. Каченята, стомлені й перелякані, зби­лися під ліщиною.